Мінфін та Нацбанк оприлюднили законопроект із запровадження Плану дій BEPS в Україні

НБУ та Міністерство фінансів презентували проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування», який покликаний підтримати фінансову стабільність в країні в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами.

План дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон (План дій BEPS) був розроблений Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у 2015 році. За оцінками ОЕСР, втрати бюджетів країн світу від агресивного податкового планування, що ґрунтується на розмиванні бази оподаткування і переміщенні прибутків за кордон (BEPS), щороку сягають100-240 млрд дол. США або 4-10% сукупних надходжень прибутку від податку на прибуток підприємств. При цьому бюджети країн, що розвиваються, втрачають більше, аніж бюджети розвинених країн.

План дій BEPS передбачає 15 дій для усунення прогалин у міжнародному податковому регулюванні і розбіжностей в національному податковому законодавстві різних країн, які уможливлюють "приховування" корпоративного прибутку та його штучне переміщення у низькоподаткові юрисдикції, де компанії не здійснюють економічної діяльності. За останні три роки 115 країн вже розпочали запровадження Плану дій BEPS у національному податковому законодавстві.

Україна розпочала процес підготовки до запровадження Плану дій BEPS у 2016 році. Оприлюднений сьогодні проект Закону був розроблений робочою групою на чолі з Міністерством фінансів та за участі Національного банку, а також за участі та підтримки міжнародних експертів з питань оподаткування. Він враховує напрацювання міжвідомчої робочої групи під керівництвом Голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, яка опікувалася розробкою законопроекту з 2016 року, а також висновки експертизи, проведеної спеціалістами ОЕСР та Світового банку.

Проект Закону спрямований на втілення в Україні восьми найбільш критичних для нашої країни кроків:

• Дія 1-3: розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), і правила оподаткування таких компаній;


• Дія 4: обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;


• Дія 5-6: запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;


• Дія 7: запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва;


• Дії 8-10: удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням;


• Дія 11-13: правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній.

Варто зазначити, що прийняття цього законопроекту дозволить уникнути визнання України як країни, що не співпрацює з питань оподаткування. Це, у свою чергу, розширить можливості для ведення українським бізнесом повноцінної діяльності на зовнішніх ринках, уникаючи упередженого ставлення з боку іноземних контрагентів, банків та інвесторів.

Щодо реалізації повноцінної валютної політики, то повномасштабну лібералізацію валютного регулювання стримує брак інших регуляторних важелів, які замість чинних валютних обмежень унеможливили б відплив капіталу в країни з нульовим або низьким рівнем податку на прибуток підприємств. Саме такі важелі надасть прийняття запропонованого законопроекту.

Як зазначалося раніше, підвищення ефективності податкового регулювання відповідно до Плану дій BEPS вкрай важливе для забезпечення фінансової стабільності в Україні в умовах переходу до вільного руху капіталу, передбаченого Законом України "Про валюту і валютні операції".