Місія (не)здійсненна: Курт Волкер та Україна

Місія (не)здійсненна: Курт Волкер та Україна
Фото: radiosvoboda.org

13 листопада було заплановано зустріч між спецпредставником Держдепартаменту США по Україні Куртом Волкером та помічником російського президента Владиславом Сурковим в Белграді. Темою переговорів сторін озвучували врегулювання ситуації на Донбасі і введення миротворчих контингентів в регіон. Волкер також додав, що крім обговорення принципів розміщення місії ООН, буде піднята тема визволення заручників, на прохання української сторони.

Перший-віце-спікер Верховної Ради та учасник контактної групи по Донбасу Ірина Геращенко напередодні відзначила, що Україна звернулася до спецпредставника США із закликом до російської сторони звільнити всіх утримуваних заручників:

«Ми, в свою чергу, робимо все для звільнення і це просто жах, що доля хлопців використовується РФ та їх маріонетками як засіб шантажу України. ..Волкер, на прохання української сторони, буде говорити про заручників та передасть РФ листи від сімей заручників і вимогу негайного звільнення. Питання безпеки і заручників – наші ключові пріоритети»

Порядок денний підтвердив напередодні і прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков:

«Звичайно, тема миротворчої місії і відповідних ініціатив також буде на порядку денному. Це прямий канал обміну думками щодо ситуації на південному сході України. Природно, обговорюються всі питання, пов’язані з цим порядком денним, який формується навколо цього конфлікту»

На даний момент з офіційних заяв за результатами зустрічі відома думка Суркова:

«Американські друзі передали свої пропозиції до нашого проекту резолюції Радбезу – 29 абзаців. Три з них наша делегація визнала прийнятними»

Також розміщено офіційну заяву на сайті посольства США в Росії:

«Не дивно, що у Сполучених Штатів і Росії різні поняття про те, як укласти мир, але ми будемо продовжувати працювати, щоб домогтися цього. У Мінську завжди було необхідне поєднання політичних заходів та заходів безпеки. Обидві сторони погодилися проаналізувати сьогоднішні обговорення і подумати про подальші шляхи вирішення цієї проблеми»

Це вже третя аудієнція по Україні з моменту призначення Волкера на посаду спецпредставника в липні 2017 року. Дві попередні відбулися в серпні (Мінськ) та жовтні (Белград). Контекст – різні точки зору з ключових питань. Чи зможе Волкер відстояти українські принципи і узгодити миротворців – проаналізуємо.

Позиції сторін

Президент України Петро Порошенко на початку вересня озвучив офіційну позицію щодо врегулювання кризи на Сході – введення миротворчих контингентів ООН по всій території зони дії конфлікту, включаючи контроль кордону з РФ. Росія, як відомо, такий варіант не приймає. Володимир Путін пропонував обмежитися «блакитними касками» тільки для забезпечення безпеки роботи служб ОБСЄ і вздовж лінії розмежування. З такою пропозицією РФ вийшла на засідання ООН – було подано відповідну резолюцію.

Пропозиція Путіна спецпредставник оцінює скептично, але впевнений, що її треба обговорити предметно, перш ніж висувати альтернативу:

«Це відкрило б простір для політичних кроків»

Волкер вважає, що всі рішення і ситуація в цілому на Донбасі контролюються з Кремля:

«Як я сказав, той, хто приймає рішення, – це Росія, і я думаю, що мені потрібно спрямувати зусилля США на це: безпосередньо взаємодіяти з РФ. Подивимося, чи зможемо ми досягти прогресу»

Сам Волкер неодноразово говорив про необхідність виведення російських військ з Донбасу і припинення вогню. За його словами, місія «блакитних касок» ООН повинна працювати на всій окупованій території. Але він вважає, що потрібно шукати компроміс і розглянути пропозицію Росії, щоб знайти точки дотику. США, як відомо, рекомендували Україні не висувати альтернативних РФ пропозицій щодо миротворців:

«Треба подивитися, чи можна досягти певного розуміння, перш ніж конкурувати з проектами постанов»

Коментуючи дії агресора на Сході України Курт Волкер, за кілька днів до зустрічі з Сурковим говорив, що Кремль може піти одним з двох шляхів: створити ще один заморожений конфлікт, збільшивши свої збитки, або вийти на узгоджену миротворчу ініціативу:

«Якщо Росія піде на створення ще одного замороженого конфлікту, як в Абхазії, Південній Осетії чи Придністров’ї, то вона понесе великі витрати … але вона зможе це зробити, незважаючи на великі втрати»

Тупиковим спецпредставник вважає і кіпрський варіант вирішення ситуації:

«Не знаю, скільки років ми вже проводимо операцію з підтримки миру на Кіпрі. І я не думаю, що Україна цього хоче. Вона бажає повернути суверенітет над своїми територіями, і у неї є великий стимул для продовження реалізації мінських угод»

Компромісом можна вважати і політичні кроки України у бік РФ, вважає Волкер:

«Для росіян важливо бачити політичні кроки від України в рамках Мінського процесу. Наприклад, той факт, що Україна відновила закон про спеціальний статус 6 жовтня, є важливим політичним кроком від України, він показав, що вона дотримується введення спеціального статусу, коли це буде можливо»

У той же час Волкер непохитний в плані пом’якшення санкцій. Тільки після відводу озброєнь і російських військ, відновлення контролю кордону можна говорити про зниження санкційного тиску на Росію. Будь-які превентивні поступки тільки погіршать ситуацію, вважає дипломат:

«Коли ж це закінчиться? Йдеться про фундаментальні принципи, інакше незабаром стане діяти закон джунглів»

Чого чекати від зустрічі?

Як вважають експерти, зустріч щодо України буде робочою, головне завдання якої – узгодження позицій, каже політолог Антон Кучухідзе:

«Поки складно говорити про конкретику і узгодженість позицій, але цю зустріч варто розглядати як «одну з» на шляху переговорів між Сполученими Штатами і Росією. З огляду на статуси на переговорах пана Суркова і пана Волкера, вони розглядають українську тему окремо від інших»

З огляду на «загальний фон» непростих відносин між Росією та Америкою, прогрес по Україні важливий для обох сторін. РФ намагається знизити градус напруженості і санкційний тиск. Штати – просунути вирішення одного з трьох конфліктів, які стоять на міжнародному порядку денному Америки:

«А в контексті трьох переговорних позицій – по Сирії, КНДР і Україні, остання має важливе значення з питань санкцій. Санкції проти Росії – як механізм впливу американської сторони і західних партнерів – прив’язані до Мінських угод. Але загальна глобальна тенденція така, що «українське питання» не може бути врегульоване за рахунок двох інших – досягнення прогресу по Сирії і КНДР. Важливе розуміння, яке є, це те, що жоден з цих конфліктів не може бути розв’язаний без Росії»

Прогрес по Україні спецпредставник бачить, як шанс нормалізувати відносини з Росією. З іншого боку, це шанс впливу на Кремль в ширшому сенсі. Чи зможе дипломат «вибити» український варіант врегулювання, експерти оцінюють по-різному. Найімовірніше, це буде компромісний варіант, на який натякав Волкер і який влаштував би всіх учасників переговорів, вважає політолог Дмитро Воронков:

«Що стосується позиції «нормандської четвірки», то європейських лідерів влаштує будь-який компромісний варіант, який може вказувати на проблиски врегулювання цього конфлікту, так як всі вже втомилися конфліктувати з Росією і не з особливою охотою продовжують ускладнювати міждержавні відносини. А ось позиції України і РФ розходяться кардинально і тому у мене великі сумніви, що нормандська четвірка прийде до якогось консенсусу, навіть за участю США»

Експерт Віктор Небоженко вважає, що США використовують Україну в своїх стратегічних цілях, як привід прямого контакту з РФ:

«Дві останні зустрічі з московським переговірником і одночасно «архітектором окупації» Криму і Донбасу Сурковим були використані командою Волкера, скоріше, не для вирішення питання про миротворців, скільки для обговорення дуже болючого і принизливого для Кремля питання про долю російських активів у США. Україні в цих зустрічах приділялося небагато місця»

Що стосується миротворчої місії, то вирішення цього питання для США не першочергове. Тут політолог також бачить далекосяжні плани Америки – реформувати ООН. У зв’язку з цим команда Волкера планує розіграти українську карту:

«Несподівана пропозиція Волкера відкласти український проект резолюції про миротворців і зайнятися, як ні в чому не бувало, тупиковим російським проектом, і взагалі, поговорити про принципи миротворчої місії, має чітку тактичну ціль. Це дозволяє американцям тягнути час … Для того щоб не дати Кремлю використовувати українське питання в торгах про масштаб, форми, способи ревізії та реквізиції російських грошей в США. А після 2 лютого, коли Вашингтон збирається оголосити свій перший звіт про гроші оточення Путіна, американці, як ні в чому не бувало, знову актуалізують тему миротворців на Донбасі»

***

Україна все ще залишається об’єктом міжнародної політики. Коли без участі країни вирішується її доля. Більше того, використовується в своїх цілях для вирішення власних політичних пріоритетів. Пасивне спостереження – не найкраща альтернатива. Як і поступове сповзання до компромісів для РФ. Курт Волкер правий, до моменту реальних кроків назустріч, Росії не можна давати поблажок.

Поки санкційна кампанія проти Кремля працює, у Києва є шанси зміцнити свій міжнародний вплив. А підтримкою західних партнерів країна може заручитися ефективними внутрішніми реформами. Як і стабілізувати політичну ситуацію всередині та економіку. Іншого шляху в України просто немає.

Не можна допускати і заморожування війни на Донбасі. Інакше вона стане перманентним каменем на шиї держави, що тягне її у прірву. Що було б цікаво тій же Росії. Радує те, що такий сценарій не поділяють зовнішні прихильники України. Що стосується миротворців – ця позиція буде предметом торгів і компромісним варіантом у найближчій перспективі.

 

Марія Гелюх

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Теги Запису
Слідкуйте за UA.News в Telegram. Дізнавайтеся важливі новини першими.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: