Однією з головних подій цього тижня стало рішення Національного банку щодо зниження облікової ставки з 18% до 17,5%. Обґрунтуємо головні тези та цифри щодо ключових рішень з монетарної політики Національного банку України.
Початок циклу пом’якшення облікової ставки
Члени РФС обговорили потенційний вплив на фінансову стабільність рішення суду щодо незаконності націоналізації ПриватБанку та домовилась про подальші дії. На засіданні наголошувалося, що націоналізація ПриватБанку була єдиним правильним рішенням з огляду на вагомість банку для фінансової системи. Це рішення дозволило захистити кошти вкладників, в тому числі малого та середнього бізнесу, і упередити реалізацію ризиків для фінансової стабільності.
Учасники засідання констатували, що наразі банк працює у звичайному режимі, повністю і вчасно виконує усі зобов’язання перед клієнтами.
Попри це, як зазначалося на засіданні, відповідне рішення суду створює правову невизначеність, а отже, і потенційні ризики для фінансової стабільності в Україні у майбутньому.
Таке рішення суду істотно ускладнює співпрацю із міжнародними фінансовими організаціями, зокрема МВФ, Світовим банком та ЄБРР, а також обумовлює невизначеність щодо захисту інтересів держави у судових процесах в інших юрисдикціях щодо відшкодування збитків, завданих банку та державі колишніми власниками ПриватБанку.
Пріоритетність незалежності Національного банку
Законом України «Про Національний банк» збалансовано всі важелі та противаги, які забезпечують роботу НБУ як незалежної інституції. По-перше, існує розмежування управління операційною діяльністю та контролю. Операційну діяльність здійснює Правління Національного банку. А контроль – Рада НБУ, членів якої призначають Верховна Рада України та Президент. По-друге, Національний банк щороку проходить зовнішній аудит, який проводить незалежна компанія. Національний банк завершив процес підготовки річної фінансової звітності за 2018 рік для затвердження Радою Національного банку України.
Відтак, 16 квітня 2019 року консолідована фінансова звітність Національного банку України була схвалена Правлінням, підписана Головою Національного банку, головним бухгалтером НБУ та директором департаменту фінансового контролінгу НБУ.
З боку зовнішнього аудитора звітність підписали партнери з аудиту компанії «Делойт енд Туш ЮСК» в Україні.
Звітність отримала позитивний висновок незалежного аудитора без застережень. Відповідно до українського законодавства річна Консолідована фінансова звітність разом із аудиторським звітом має бути затверджена Радою Національного банку не пізніше 30 квітня 2019 року. Після затвердження цей документ буде опубліковано на офіційному інтернет-представництві Національного банку.
Тобто Національний банк – прозорий та підзвітний.
Під прозорістю НБУ слід розуміти інформаційну прозорість (від англ. transparent – прозорий) або відкритий.
Варто зазначити, цьогоріч роботу Національного банку України відзначено на міжнародному рівні в номінації «за значні досягнення у прозорості та розбудові діалогу зі стейкхолдерами», за що НБУ отримав престижну міжнародну нагороду Central BankingTransparency Award.
Як сучасна інституція Національний банк прагне знаходити спільну мову не лише з вузькими експертними і професійними аудиторіями, а і з широким загалом. Адже адресність комунікації є важливою передумовою її ефективності. Для цього Національний банк вивчає потреби своїх цільових аудиторій та будує прямий діалог з кожною аудиторією зрозумілою для неї мовою на теми, які саме її цікавлять.
Нагадаємо, оголошення переможців Central Banking Awards відбулося 23 січня цього року. Як тоді наголосили у Central Banking Awards, із 2014 року Національний банк зіткнувся із численними проблемами – конфліктом у східних регіонах країни, зростанням інфляції, непрацюючою банківською системою. У таких умовах, центробанку було легко піддатися спокусі не оприлюднювати жодної інформації або навіть знизити прозорість інституції, проте Національний банк на чолі з Валерією Гонтарєвою та Яковом Смолієм обрав інший шлях.
Макроекономічний прогноз
Як зазначають в НБУ, інфляція в Україні продовжить уповільнюватися. На кінець цього року вона знизиться до 6,3%. Як і прогнозувалося раніше, вже на початку 2020 року інфляція увійде в межі цільового діапазону (5% +/- 1 в.п.). Це насамперед буде результатом жорстких монетарних умов та консервативної фіскальної політики.
Зростання ВВП у цьому році уповільниться до 2,5%. Проте економіка прискориться вже у 2020 році до 2,9% та в 2021-му – до 3,7%. Цьому сприятиме поступове пом’якшення монетарної політики, а також пожвавлення інвестиційної активності після завершення електорального циклу.
Нагадаємо, Світовий банк зазначає, що зростання суттєво залежить від підтримки імпульсу реформ для умов необхідного інвестування та адекватної мобілізації фінансування. У 2019 році прогнозується зростання до 2,7 відсотка, оскільки інвестиції залишаються обмеженими складними зовнішніми умовами, невизначеністю, яку продукує цикл подвійних виборів, генеруючи високі інвестиційні ризики та високу вартість зовнішніх запозичень.
Як наголошує Світовий банк, успішні реформаторські дії обумовлять відновлення стійкого зростання до рівня 4 % у середньостроковій перспективі після зникнення невизначеності, пов’язаної з виборами в Україні.
Вплив торгових санкцій РФ на економіку України
НБУ не очікує істотного впливу нових санкцій Росії на обсяги постачання енергоносіїв. Українські постачальники бензину та дизелю зможуть переорієнтуватися на інші ринки. Однак санкції можуть вплинути на логістику, що може призвести до зростання цін. Але НБУ вважає, що ціновий ефект буде стриманим.
Міжнародна співпраця та нова програма з МВФ
В середньостроковій перспективі, після завершення поточної кредитної програми Stand-by (SBA) Міжнародного валютного фонду в березні 2020 року, Україні, як і раніше буде необхідна співпраця з МВФ.
Основним припущенням макроекономічного прогнозу залишається подальше виконання Україною взятих зобов’язань за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Як зазначають у Світовому банку, для підтримки макроекономічної стабільності Україна потребує істотних запозичень у найближчі три роки, що можливе лише в двох аспектах: на рівні міжнародного фінансування та забезпечення фіскальної цілі дефіциту бюджету країни в діапазоні 2,5% ВВП.
Це дозволить Україні отримувати інше офіційне фінансування, покращувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу та підтримувати жвавий інтерес нерезидентів до ОВДП у національній валюті. Відповідні боргові залучення дадуть змогу уряду профінансувати виплати за зовнішнім державним боргом, пік за якими припадає на 2019-2020 роки. Також продовжиться приплив боргового та інвестиційного капіталу до приватного сектору.
Нагадаємо, державний борг країни є вагомим викликом, який припав на період 2019-2021 рр. Україні потрібно близько $ 11 млрд на рік (8% ВВП на рік) рік) для погашення державного боргу та фінансування дефіциту Держбюджету у 2019, 2020 та 2021 роках. Критично важливими є підтримка належного імпульсу реформ, залишаючись та траєкторії розвитку відповідно до рекомендацій та вимог МВФ.
Співпраця з МВФ дозволить зберегти обсяг міжнародних резервів на рівні близько 21-22 млрд дол. США упродовж цього і наступних років.
Як зазначають у відомстві, НБУ очікує на приїзд місії МВФ у травні 2019 року. Національний банк виконав усі зобов’язання за програмою. Під час візиту НБУ та Міжнародний валютний фонд, ймовірно, будуть обговорювати нещодавні рішення суду щодо націоналізації ПриватБанку (нагадаємо, МВФ заявив про підтримку націоналізації). Після завершення другого перегляду поточної програми з МВФ у листопаді 2019 року Національний банк вважає за необхідне ініціювати нову програму співпраці з Фондом.
