$ 39.47 € 42.18 zł 9.77
+19° Київ +10° Варшава +11° Вашингтон
Монетарна політика: чого очікувати від Нацбанку у 2021 році

Монетарна політика: чого очікувати від Нацбанку у 2021 році

13 Липня 2020 17:55

Правління НБУ представили на розгляд Раді Національного банку проєкт щодо Основних засад грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу, повідомляє пресслужба регулятора.

Режим інфляційного таргетування і політика гнучкого курсоутворення, яких дотримувався Національний банк у попередні роки в межах чинної монетарної політики, довели свою ефективність. Адже Нацбанку вдалося істотно знизити інфляцію, наблизивши її до середньострокової цілі в 5%. Виважена монетарна політика та адекватне регулювання фінансового сектору забезпечили стійкість фінансового сектору, можливості застосування ефективних антикризових заходів й сприяли проходженню найгострішої фази коронакризи без тих тяжких економічних наслідків, які спостерігалися під час криз 2008 чи 2014 років.

Ми вирішили висвітлити, якою буде монетарна політика НБУ в  наступному році, враховуючи невизначеність глобальної економіки, інституційні виклики та  економічні наслідки коронакризи.

Основні засади монетарної політики на 2021 рік

Основні засади деталізують особливості проведення грошово-кредитної (монетарної) політики, у тому числі макроекономічний контекст її реалізації, у 2021 році та в середньостроковій перспективі.

Передусім варто зазначити, згідно з вимогами, Основні засади розроблено з урахуванням цілей, принципів та інструментів монетарної політики, визначених Стратегією монетарної політики.

Ключовою ціллю реалізації монетарної політики Нацбанку є цінова стабільність. Для досягнення та забезпечення цінової стабільності НБУ використовує монетарний режим інфляційного таргетування, який також сприяє забезпеченню стійких темпів приросту ВВП, йдеться в основних засадах монетарної політики.

Ціллю грошово-кредитної (монетарної) політики є підтримання інфляції у середньостроковій перспективі на рівні 5% із допустимим діапазоном відхилень ± 1 в. п.



Рисунок 1 - Інфляція та інфляційні цілі Національного банку

Джерело: НБУ.

Ключова (облікова) ставка є основним монетарним інструментом й такою залишається надалі. Нагадаємо, інфляція стрімко сповільнилася від початку 2020 року – до 1.7% р/р у травні – і залишається нижчою від цільового діапазону Нацбанку, що дало змогу НБУ істотно пом’якшити монетарну політику – облікова ставка знизилася з початку року на 7.5 відсоткових пунктів — до 6%. У разі потреби НБУ може використовувати всі законодавчо визначені засоби монетарної політики.  В перспективі на 2021 рік НБУ планує і надалі дотримуватися режиму плаваючого курсу, маючи на увазі, що монетарна політика не спрямовуватиметься на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу. Йдеться про принципову позицію невтручання в ринкові тенденції, які обумовлюють не фундаментальні фактори.

Виклики обумовлені зовнішньо-макроекономічним середовищем

Уведення карантинних обмежень у відповідь на поширення COVID-19 призвело до стрімкого зниження економічної активності у світі. Відтак формулюючи ключові завдання, які будуть покладено на розв’язання економічних проблем спричинених коронакризою, НБУ наголошує на очікуваннях, що світова економіка відновлюватиме зростання у 2021-2022 рр., однак воно не повністю компенсує втрати 2020 року, враховуючи глибину поточної кризи.  Проте, після поточного ускладнення глобальна цінова кон'юнктура дещо поліпшиться.



Рисунок 2 – Прокризові тригери та наслідки розвитку подій

Джерело: НБУ.

Інфляція —  у світі залишатиметься пригніченою, а монетарна політика провідних центральних банків буде надм’якою. Для країн, ринки яких розвиваються, доступ до фінансового ринку буде залежати від їх здатності утримувати макрофінансову стабільність шляхом проведення послідовної та передбачуваної економічної політики та реалізації структурних реформ.

Економіка України: акцент на посткризове відновлення

На тлі скасовування карантинних обмежень та пожвавлення зовнішнього попиту, пом’якшення монетарних умов та фіскального стимулювання економічна активність в більшості видів економічної діяльності відновлюватиметься стійкими темпами.

Це сприятиме поверненню інфляції до цілі. Зростання ВВП поступово відновлюватиметься та прямуватиме до темпу 4%, який оцінюється як потенційний, зазначають в НБУ.

Міжнародні резерви стійко зростатимуть, створюючи подушку безпеки на випадок кризових явищ. Нагадаємо, завдячуючи траншу МВФ у червні міжнародні резерви збільшилися на 12,4% - до 28 515,73 млн дол. США. Востаннє на такому рівні вони перебували восени 2012 року.



Рисунок 3 – Ключові ризики економіки України

Джерело: НБУ.

Попри низький поточний рівень інфляції, НБУ приділятиме належну увагу проінфляційним ризикам, оскільки зниження довіри до монетарної політики може досить швидко розбалансувати очікування

Монетарна і валютно-курсова політика

Монетарна політика НБУ й надалі буде базуватися на режимі таргетування інфляції (ТІ) у рамках гнучкого режиму обмінного курсу та з сильним акцентом на підтримку фінансової стабільності. В Нацбанку підкреслюють, що забезпечуватимуть незмінність цих механізмів, у тому числі безвідкличні інфляційні цілі та принципи монетарної політики, які зазначаються у п. 9, згаданої вище Стратегії.

В НБУ зазначають також й щодо твердих намірів й надалі утримувати рівень інфляції в межах цільового діапазону НБУ на рівні 5% +/-1 процентний пункт, дозволивши при цьому коригування обмінного курсу відповідно до основних економічних показників та здійснюючи купівлю іноземної валюти для виконання цільових показників програми щодо резервів, про що йдеться в п. 10 Стратегії.

НБУ висловив свою готовність коригувати облікову ставку для досягнення цільового показника інфляції на горизонт політики 9 – 18 місяців.

Нагадаємо, на початку літа, інфляція прискорилася. Попри прискорення споживча інфляція перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п. і залишалася меншою у порівнянні з прогнозом, опублікованим в Інфляційному звіті за квітень 2020 року. Проте в умовах коронакризи у березні – травні 2020 року держбанки сукупно збільшили свої інвестиції в ОВДП на 60 млрд грн. Йдеться фактично про емісійні операції, або «фіскальне домінування», як антикризові заходи.  Згідно з оцінками НБУ, частка урядових цінних паперів у активах на кінець 2020 року може сягнути до 50%, що є додатковим проінфляційним чинником.

В підсумку слід зазначити, рішення з монетарної політики залишатимуться передбачуваними, послідовними й спрямовуватимуться на приведення інфляції до цілі 5% на горизонті 9-18 місяців, наголошують в НБУ.