Монетарні кроки економічного відновлення: Нацбанк назвав умови та ризики

Монетарні кроки економічного відновлення: Нацбанк назвав умови та ризики

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Утримання ключової ставки нижче нейтрального рівня до кінця 2020 року та впродовж більшої частини 2021 року забезпечить стимулюючі монетарні умови, необхідні для відновлення економіки, зазначають аналітики Нацбанку в монетарному та макроекономічному огляді за жовтень.

Стримування інфляційного тиску потребуватиме підвищення облікової ставки Нацбанку у 2021 році. Профіцит ліквідності банківської системи зберігатиметься через конвертацію урядом валютних запозичень для фінансування дефіциту бюджету, перерахування прибутку НБУ до бюджету та купівлю НБУ іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів.

Проте, існують ризики, які здатні істотно впливати на поступ постпандемічного відновлення української економіки.

Ми вирішили висвітлити монетарні умови стимулювання ринків та ризики базового прогнозу Нацбанку.

Вплив ключової ставки НБУ

В НБУ зазначають, збереження облікової ставки нижче нейтрального рівня сприятиме стимулюванню попиту і відновленню економіки.

Продовження циклу м’якої грошово-кредитної політики до середини 2021 року спрямоване на пом’якшення негативних наслідків кризи та пожвавлення ділової активності через утримання низької вартості грошових ресурсів в економіці.

Рисунок 1 – Облікова ставка НБУ, середня, %

Джерело: НБУ.

Ефект трансмісії від низької ключової ставки посилюватиметься завдяки доступу банків до раніше запроваджених інструментів для управління ліквідністю та стимулювання кредитування реального сектору.

В НБУ наголошують, упродовж 2021 року облікова ставка підвищиться у відповідь на зростання інфляційного тиску через збільшення заробітних плат, відновлення споживання та ефекти перенесення минулої девальвації гривні.

Рисунок 2 – Реальна процентна ставка та її нейтральний рівень, %

Джерело: НБУ.

Повернення реальної ключової ставки до нейтрального рівня до кінця 2021 року утримуватиме інфляцію в цільовому діапазоні у 2022 році.

Рівень реальної нейтральної ставки поступово знижуватиметься (до 1.6% на кінець 2022 року). Послаблення РЕОК гривні у третьому кварталі 2020 року до рівня початку минулого року підтримуватиме зростання українського експорту.

Рисунок 3 – Індекс РЕОК гривні, IV.2017 = 1

Джерело: НБУ.

Надалі РЕОК гривні поступово зміцнюватиметься внаслідок перевищення внутрішньої інфляції над інфляцією в країнах – основних торгівельних партнерах України.

Нацбанк й надалі згладжуватиме надмірні коливання обмінного курсу, не протидіючи ринковим тенденціям, зазначають в НБУ.

На прогнозному горизонті очікується збереження суттєвого профіциту ліквідності банківської системи. Головним чинником його зростання у 2020 році буде конвертація урядом валютних запозичень для фінансування дефіциту бюджету. Крім того, ліквідність підтримуватиметься інструментами довгострокового рефінансування.

У 2021–2022 роках головним каналом постачання ліквідності будуть операції НБУ з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів.

Ризики прогнозу

Ключовим припущенням макропрогнозу НБУ є продовження співпраці з МВФ відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, наголошують в Нацбанку.

Співпраця з МВФ є базовою передумовою для повноцінного фінансування дефіциту державного бюджету.

Рисунок 4 – Матриця ризиків

Джерело: НБУ.

Інший важливий пункт – отримання пов’язаного з програмою МВФ фінансування від міжнародних партнерів. Ця підтримка необхідна для найшвидшого відновлення української економіки. Натомість значне відтермінування або призупинення виконання зобов’язань у рамках співпраці з МВФ може не тільки сповільнити економічне відновлення, але й суттєво погіршити інфляційні та девальваційні очікування, для компенсації яких НБУ буде змушений проводити жорсткішу монетарну політику.

Рисунок 5 – Прогноз реального ВВП, % р/р

Джерело: НБУ.

Важливим ризиком є триваліший строк пандемії коронавірусу та збереження або посилення обмежувальних заходів, необхідних для її подолання, на тривалий період. За умов погіршення епідемічної ситуації відновлення української економіки суттєво уповільниться. Водночас виникне потреба в посиленні фіскальних та монетарних стимулів для пом’якшення негативного впливу від скорочення сукупного попиту на економіку та підтриманні населення.

Ключові зовнішні ризики на сьогодні теж пов’язані з успішністю приборкання пандемії на глобальному рівні. У разі глибшої світової кризи або більш повільного відновлення економік країн – ключових торгівельних партнерів знижуватиметься світовий попит та ціни на товари українського експорту. Очікується, що за такого сценарію уряди та центральні банки інших країн застосовуватимуть активні антикризові заходи, що відповідно пом’якшуватиме монетарні умови на світових фінансових ринках.

Монетарна політика НБУ відображатиме баланс між потребою у зниженні інфляційного тиску через послаблення обмінного курсу гривні та підтримкою економіки.

Рисунок 6 – Прогноз ІСЦ та інфляційні цілі, % р/р

Джерело: НБУ.

На всьому прогнозному горизонті є ризик зниження врожаю зернових, олійних і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови. За таких умов зросте продовольча інфляція та поглибиться падіння ВВП через скорочення виробництва у сільському господарстві. Це призведе до скорочення експорту зернових, зменшення валютного виторгу, що супроводжуватиметься девальваційним тиском на обмінний курс гривні та відповідно інфляцію. Проте втрати від зниження експортних поставок можуть частково компенсуватися зростанням цін на зернові.

Реакція монетарної політики відображатиме баланс між потребою в зниженні інфляційного тиску та мінімізацією втрат для економічного зростання, зазначають в НБУ.

Для продовольчої складової інфляції є ризики зростання волатильності світових цін на продовольство в умовах кліматичних змін. Значна частка харчових продуктів в структурі ІСЦ визначає чутливість динаміки інфляції до таких тимчасових продовольчих шоків, що може викликати відповідні відхилення загальної інфляції від цілі. Реакція монетарної політики зумовлюватиметься впливом шоку пропозиції на інфляційні очікування.

Зберігаються ризики ескалації воєнного конфлікту на сході країни, які можуть суттєво погіршити інвестиційну привабливість України та очікування всіх економічних агентів. Натомість прогрес у врегулюванні ситуації на тимчасово непідконтрольних територіях сприятиме значному поліпшенню інвестиційного клімату та зниженню премії за ризик для країни.

Нагадаємо, експертів з Emerging market із IHS Markit привернули увагу події навколо оновлення розподілу вертикалей підпорядкування між членами Правління Національного банку України. Відповідальність за банківський нагляд, що завжди перебувало у сфері компетенцій заступника Голови Нацбанку,  нещодавно підпорядкували безпосередньо Голові НБУ, посилюючи тим самим дискусію навколо зростаючого політичного тиску на центральний банк. Це, ймовірно, поставить під загрозу фінансування МВФ, зазначили в IHS Markit.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!