По той бік кордону: чого чекати населенню країни-агресора за умов вторгнення

В найближчій перспективі ринки можуть залишатися вкрай волатильними через високі рівні інфляції в економіках західного світу, анонсування провідними центробанками підвищення ставок і припинення купівлі цінних паперів на відкритому ринку. Особливим викликом є наслідки ескалації протистояння Росії та цивілізованого світу.

У разі розвитку найбільш песимістичного сценарію, українська економіка потерпатиме від руйнівних наслідків, що призведе до тимчасових економічних труднощів та гуманітарних проблем. Проте в умовах партнерства та підтримки з боку країн цивілізованого світу, українці можуть розрахувати на масштабну допомогу у розв’язанні економічних та гуманітарних наслідків вторгнення. Наразі Захід на практиці демонструє солідарність з Україною.

Виникає питання, а якою буде доля країни-агресора, яка в умовах запровадження санкцій ризикує потрапити в міжнародну ізоляцію. Яким буде життя простих людей, особливо в умовах посткризового відновлення на тлі шаленого зростання цін та обмеженої пропозиції?

Ми вирішили висвітлити, як розвиватимуться події по той бік східного кордону у випадку вторгнення країни-агресора.

Санкції проти фінансового сектору

Можливості залучити інвестиції для російських компаній на міжнародні ринки капіталу суттєво звужуються внаслідок загрози жорстких санкцій, підготовлених демократичним світом проти країни-агресора у випадку вторгнення в Україну.

Іноземні банки наразі відкладають кредитування російських клієнтів у зв'язку з можливістю обмежувальних заходів та ризиками неповернення коштів, пишуть оглядачі, зокрема Банкста.

Інвестори вичікують, що ФРС США та ЄЦБ готують кроки щодо підвищення відсоткових ставок, а це означає — взяти позики або рефінансувати борги у валюті може бути наразі вигідніше, поки грошові ресурси не подорожчали ще сильніше.

Однак на банки, які працюють із країною-агресором, все більше тиснуть зростаючі вимоги регуляторів. Наприкінці січня Європейський центробанк рекомендував кредитним організаціям підготуватися до введення обмежувальних заходів у разі вторгнення в Україну, а також запросив інформацію про те, наскільки вони готові до найжорсткішого сценарію санкцій, зокрема з відключенням банків від SWIFT.

Як повідомляє Financial Times, Європейський центробанк здійснив власну оцінку ризиків, пов'язаних з різними варіантами розвитку подій, і окремо рекомендував банкам, які активно взаємодіють з РФ, підготуватися до введення обмежувальних заходів проти у разі вторгнення в Україну.

Financial Times зазначає, обсяг кредитів, виданих іноземними банками компаніям країни-агресора та приватним особам, сягає $121 млрд. Крім цього, на депозитах цих клієнтів $128 млрд., розміщених клієнтами з Росії. Згідно з даними JPMorgan Chase, найбільше серед банків Європи із країною-агресором фінансово пов'язані французький Societe General, австрійський Raiffeisen та італійський UniCredit. Крім того, Євроценробанк звернувся з проханням до німецького Deutsche Bank та нідерландського ING надати дані щодо обсягів їхньої діяльності в Росії та в Україні.

За даними Центрального банку країни-агресора, сукупний зовнішній борг російської економіки торік збільшився на $11 млрд — до $478 млрд. В структурі цієї суми $62,5 млрд припадає на безпосередньо державний борг. Ще $79,8 млрд доларів – боргові зобов’язання російських банків перед іноземними кредиторами, причому у 2021 році вони нарощували позики (на $7,7 млрд).

Нефінансовий сектор винен 301,6 млрд. доларів, і за минулий рік ці зобов'язання зменшилися на $15,3 млрд.

Європейські банки висловлюють побоювання, що повернення цих коштів може бути неможливим у разі вторгнення й запровадження відповідно жорстких санкцій проти фінансового сектора країни-агресора. Також ідея відключення SWIFT дискутується, однак, як альтернатива  обрано варіант санкцій проти великих російських банків, пише Reuters. Сбер та ВТБ вже перебувають під обмежувальними заходами, які передбачають заборони залучати на західних фінринках фінансування терміном більш ніж 14 днів. У рамках нового пакету, який узгодили Євросоюз та Сполучені Штати, вони можуть опинитися під валютною блокадою, коли операції через західні коррахунки стануть неможливими.

Однак, даний сценарій, ймовірно, передбачає перехідний період, який дозволить закрити позиції, припускають джерела Reuters. Крім того, розглядається низка винятків — наприклад, щодо оплати енергоносіїв.

Зміна життя пересічних громадян країни-агресора

Вторгнення в Україну та санкції з боку демократичного світу неминуче принесуть країні-агресору девальвацію рубля, обвал ринків та удар по добробуту громадян, одностайні у своїх твердженнях економісти.

У разі вторгнення, тобто перетину кордону військами агресора в будь-якій формі, можуть бути одразу запроваджені обмеження на зняття депозитів та зняття готівки в банкоматах, вважає відомий економіст Яків Міркін, завідувач відділу міжнародних ринків капіталу Інституту світової економіки та міжнародних відносин РАН.

Ніхто не може знати планів влади та, відповідно, подальшого розвитку подій, але це те, що відбувається зазвичай, слідуючи логіці подій, пише Яків Міркін.

Вчений приводить приклад подій в часи Другої світової,  коли зняття готівки з рахунків було обмежено в перші ж дні, а для громадян було запроваджено військовий податок, а також податок на бездітних та одинаків, суттєво підвищено сільськогосподарський та прибутковий податки.

У результаті якщо до війни надходження до держбюджету від податків та позик населення становили 10-12% доходів, то за чотири роки війни їхня частка перевищила 60%.

Згідно з даним Центробанку країни-агресора, станом на 1 січня 2022 року громадяни розмістили на депозитах та вкладних рахунках у вітчизняних банках 34,7 трлн рублів. В розрізі валют структура вкладних рахунків є наступною  -  27,8 трлн – у рублях та 92,8 млрд доларів – в іноземній валюті.

Згідно з оцінкою статистичного відомства, у громадян на руках ще 14,1 трлн рублів заощаджень у готівці, з яких 8,7 трлн — в іноземних валютах, пише Росстат.

Однак обмінні операції, зокрема конвертація рублів на валюту також може бути обмеженою, як і обіг готівкової валюти, зазначає експерт. Національна валюта зазнає падіння, акції знеціняться, також облігації, облігації федеральної позики (ОФП), почнеться «панічна втеча капіталу з РФ», йдеться в сценарію Міркіна.

«Рубль ми зможемо спостерігати на рівні 85-90 (за долар)», - розділяє оцінку ринкових тенденцій Євген Коган, професор вищої школи економіки, президент інвестиційної групи «Московські партнери».

Катастрофічний сценарій, за якого можливе кровопролиття, «сьогодні має досить високу ймовірність на реалізацію», шкодує він.

Обвал цін на боргові папери уряду країни-агресора може становити 15-20% (по 10-річним ОФП), інфляція «рване», а Центробанк «для стабілізації ситуації буде змушений різко посилити монетарну політику та наростити ставку ще на 250-300 б.п.», прогнозує Коган щодо розвитку песимістичного сценарію.

Міркін погоджується: ціни зростуть неймовірно — інфляція стане двозначною, Центробанк реагуватиме нарощуванням облікової ставки. Внаслідок обвалу ринків біржові торги можуть зупинити: біржа може взагалі не відкритися, або її триматимуть «тимчасово закритою», наголошує експерт.

«Одразу припинять обслуговувати картки Visa та Mastercard, передусім за кордоном», додає економіст. Будуть черги, дефіцит в магазинах, скорочення приватного підвезення – все, як у важкі часи СРСР.

На борговому ринку «будемо спостерігати велику кількість дефолтів різних компаній», а в сегменті високоприбуткових бондів, «імовірно, побачимо колапс», зазначає  Євген Коган.

Стосовно глибини падіння національної валюти, то це буде залежати від масштабу санкцій. BCS GM спрогнозував зміцнення долара до 103 рублів залежно від санкцій. Якщо заходи торкнуться вузького кола фізичних осіб, долар підніметься до 81 рубля, прогнозує головний економіст BCS Global Markets.

Санкційний законопроєкт від демократів, який названий автором сенатором Бобом Менендесом «матір'ю всіх санкцій», підніме рубль до позначки 88 за 1 долар, прогнозує експерт BCS Global Markets.

Санкції в цьому випадку включатимуть удар по найбільшим банкам із переліку, куди включено Сбер, ВТБ, ВЕБ та Альфа-банк.

Варто зазначити, найжорсткіший сценарій – це відключення SWIFT. Він обернеться «постійним шоком», стрибком долара до 103 рублів і скочуванням економіки у тривалу рецесію: ВВП скоротиться на 2,6% у 2022 році та на 4,3% за два роки, оцінюють в BCS Global Markets.

Окрім цього, на тлі  падіння купівельної спроможності доходів росіян у 2021 році, яка впала по половині базових продовольчих товарів, згідно з інформацією Росстату у підсумковій доповіді «Про соціально-економічне становище» країни, агресія поверне пересічних громадян в часи, коли чекали гуманітарну допомогу з США у вигляді «ніжок Буша».  Адже за підсумками 2021 року споживча інфляція, розрахована на кошик товарів, які реально щодня купують люди, досягла 18%, повідомляє дослідницький холдинг «Ромир».

На відміну від Росстату, який оцінює інфляцію упродовж місяця за умовним кошиком, куди включено кілька сотень товарів та послуг – від картоплі та памперсів до копання могил та виробництва трун, – індекс-дефлятор «Роміра» сформований на основі 15 мільйонів покупок, здійснених реальними домогосподарствами країни-агресора за період 2008-20 років.

Він також враховує 200 товарів широкого вжитку (FMCG, Fast Moving Consumer Goods). Розрахована таким чином інфляція більш ніж удвічі перевищує офіційні дані Росстату (8,4%) і виводить Росію в антилідери за темпами зростання цін серед ринків, що розвиваються.

Інфляцію вище на грудень торік зафіксували лише Аргентина (50,9%) та Туреччина (36,1%), а також низка африканських держав та країни-ізгої, що перебувають на межі економічного колапсу (35% в Ірані, 60,7% у Зімбабве, 139% у Сирії, 686% у Венесуелі).

Нагадаємо, раніше джерела CNN та Bloomberg підтвердили інформацію джерел у Білому домі: війна може розпочатися до закінчення Олімпійських ігор у Китаї 20 лютого 2022 року.