Чому зростають ціни: оцінка інфляції та прогноз
У січні 2022 року споживча інфляція в річному вимірі залишилася на рівні попереднього місяця - 10.0% р/р, у місячному вимірі ціни зросли на 1.3%.
Фактична споживча інфляція очікувано призупинила сповільнення, але була дещо нижчою за траєкторію попереднього прогнозу. Відхилення від прогнозу насамперед зумовлювалося повільнішим зростанням вартості послуг, непродовольчих товарів та адміністративно регульованих цін.
Про це повідомляє Нацбанк. Варто зазначити, у 2021 році Україна потрапила під вплив зовнішнього безпрецедентного цінового «шторму» – високого тренду світових цін на харчові продукти та енергоносії на європейському ринку, що стало ключовою відмінністю від 2020 року і водночас фундаментальним чинником, який визначав динаміку споживчих цін у 2021 році. Під безпрецедентним тиском зовнішнього чинника набула ваги й витратна складова цін. Водночас державна політика була спрямована на зменшення негативного зовнішнього впливу, що віддзеркалилося в діях, спрямованих як на регулювання тарифної складової цін, так і на перехід до більш жорстких монетарних умов, які виражалися в циклі підняття облікової ставки та вимог до обов’язкових резервів. Також серед чинників, компенсуючих негативний зовнішній тиск на внутрішні ціни, слід виділити укріплення гривні впродовж більшої частини 2021 року й обмежену схильність до споживання в тих сегментах ринку, де споживання не є критичним.
У підсумку споживча інфляція в Україні очікувано вийшла на рівень 10%, але виявилася вдвічі вищою у 2020 році та за визначений Нацбанком горизонт інфляційної цілі (цільовий діапазон – 5% ± 1 в. п.).
Перспектива розвитку споживчої інфляції на початку 2022 року, найперше, залежить від розв'язання питання вартості газу. Відсутність внутрішнього підґрунтя для інфляційного прискорення в Україні гарантуватиме помітно низькі темпи споживчої інфляції, якщо динаміка світових цін на енергоносії повернеться в русло їх зниження, зазначають в Мінекономіки.
Ми вирішили висвітлити джерела висхідної інфляційної динаміки, фактори та прогноз подальших змін.
Зміни споживчих цін
За підсумком минулого року споживча інфляція в Україні очікувано вийшла на рівень 10%, але виявилася вдвічі вищого рівня 2020 року. Проте такий показник інфляції не є свідченням кризового стану економіки, адже його підґрунтям є в основному зовнішні чинники. У грудні в розрахунку до попереднього місяця споживча інфляція й далі сповільнювалася – до 0,6% з 0,8% у листопаді та 0,9% у жовтні.
Рисунок 1 - Зміни споживчих цін, %
Джерело: Мінекономіки, ДССУ.
У 2021 році інфляція мала фактично два етапи з точки зору впливу основних чинників на її формування. Так, на першому етапі – на початку 2021 року, висока споживча інфляція в Україні стала наслідком загального розвитку світової економіки, яка продовжувала знаходитися під впливом структурних зрушень, пов’язаних із розповсюдженням пандемії COVID-19 та проведенням активної кампанії з вакцинації у світі. Останнє викликало пом’якшення карантинних обмежень та сприяло активізації попиту, що запустило процеси суттєво відтермінованого зростання цін у значній кількості сегментів ринку, передусім на продовольчі товари та енергоносії. Зокрема, в Україні на початку 2021 року, на етапі відновлення, це проявлялося в реалізації населенням відкладеного попиту із закладеним у 2020 році монетарним підґрунтям (28,6% приросту грошової маси) та тиску зовнішнього цінового чинника.
Рисунок 2 - Зміни споживчих цін за розділами товарів та послуг, % р/р
Джерело: Мінекономіки, ДССУ.
Слід зауважити, згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), попри певне зниження в грудні (-0,9%), загалом у 2021 році середнє значення Індексу продовольчих цін досягло максимального рівня за останні 10 років (на 28,1% вище рівня 2020 року). Наочним віддзеркаленням зазначених світових процесів в Україні стало прискорення внутрішніх темпів зростання споживчих цін до 6,4% упродовж І півріччя 2021 року та уповільнення до 3,4% в ІІ півріччі 2021 року, зокрема цін на харчові продукти та безалкогольні напої (до 8,7% та уповільнення до 3,7% відповідно), цін у сфері транспорту (до 6,9%, та до 4%) тощо.
Ключовий фактор зростання
Далі, на другому етапі – упродовж другої половини 2021 року, переважно, ближче до кінця року, домінуючим чинником впливу на внутрішні ціни став інший вже значно потужніший зовнішній ціновий чинник – зростання цін на природний газ. Відтак, ключовим чинникам прискорення інфляційних процесів в Україні у 2021 році були два зовнішніх – економічний – очікувані наслідки монетарної експансії карантинного періоду, який більшою мірою тиснув на ринок продовольчих товарів, і геополітичний – штучне створення країною-агресором енергетичної кризи на європейському ринку, який впливав здебільшого на витратну складову всіх товарів та послуг. На жаль важелі боротьби із цими зовнішніми чинниками внутрішніми економічними заходами мають обмежену силу, що обумовлює помітні цінові зростання.
За даними Світового банку впродовж 2021 року енергетичні товари подорожчали в 1,8 раза, зокрема середня ціна на природний газ на європейському ринку підвищилася в 6,5 раза й досягла 1 076,2 дол. США/тис. м3 за підсумком грудня.
Кроки протидії зовнішнім та внутрішнім чинникам
Уряд та Нацбанк використовували комплекс заходів, що були спрямовані на зменшення масштабів перенесення негативного впливу зовнішніх чинників на внутрішні ціни.
Зокрема серед найвагоміших рішень з боку Уряду слід виділити введення з травня річних тарифів на природний газ, що захистило побутових споживачів від подальших цінових коливань на природний газ (відповідні зміни закріплені постановою НКРЕКП від 07.04.2021 № 572), а також утворення балансуючої групи НАК «Нафтогаз України», що дало змогу наприкінці року, навіть, знизити (як місячні, так і річні) тарифи на природний газ для потреб населення (балансуюча група НАК «Нафтогаз України» утворена відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.09.2021 № 1187-р).
Варто зазначити, за даними Держстату впродовж 2021 року природний газ для населення подорожчав лише на 15,5% (на 56,3% у 2020 році).
Також помітним кроком було недопущення застосування до кінцевих споживачів комунальних послуг (населення) в опалювальному періоді 2021/2022 рр. тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, встановлених уповноваженими органами, розмір яких перевищуватиме розмір тарифів на вказані комунальні послуги, що застосовувалися до відповідних споживачів у кінці опалювального періоду 2020/21 рр. (уникнення подібного навантаження на домогосподарства вдалося забезпечити завдяки підписанню 30.09.2021 Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр.).
Згідно з даними Держстату за 2021 рік подорожчання гарячої води та опалення становило лише на 2,2% (здешевлення на 2,2% у 2020 році).
Уряд також запровадив з травня тимчасові заходи для стабілізації цін на бензин А-92, А-95 і дизпаливо (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 450, яка набрала чинності з 12.05.2021, бензини марки А-92, А-95 і дизпаливо було включено до переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, щодо яких здійснюється декларування зміни роздрібних цін, а також відповідно до постанови Кабміну від 14.05.2021 № 474 встановлено граничний рівень торговельної надбавки в розмірі не більше 7 грн з ПДВ, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизпалива, та не більше 5 грн з ПДВ, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних (середня вартість 1 літра дизпалива ULSD 10 ppm та бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm визначається Мінекономіки на підставі розрахунків НАК «Нафтогаз України»).
Активні дії Уряду, зокрема на ринку нафтопродуктів, дали змогу частково компенсувати тиск від суттєвого зростання впродовж більшої частини 2021 року світових цін на нафту. Слід зауважити, упродовж 2021 року подорожчання палива та мастил на внутрішньому ринку становило 26,5% (зростання цін на нафту на світовому ринку за цей же час становило 49,5%). Загалом цінове зростання в групі «Транспорт» за підсумком 2021 року становило 11,1% (внесок – 1,2 в.п.).
Монетарні заходи протидії інфляції
Монетарна та бюджетно-фіскальна політика була спрямована на утримування контролю за розгортанням інфляційних процесів, що віддзеркалилось у відповідних діях Нацбанку в посилені політики, що проявилося в динаміці рівня облікової ставки (впродовж 2021 року Нацбанк п’ять разів підвищував облікову ставку: з 6% на кінець 2020 року до 9% річних на кінець 2021 року). Слід зауважити, з 21.01.2022 Нацбанк вчергове підвищив облікову ставку до 10% річних, таким чином, і далі посилюючи жорсткість монетарної політики, що вплинуло на стриманість грошової пропозиції – грошова маса за 2021 рік зросла на 12% (на 28,6% упродовж 2020 року). Однак, попри незрівнянно високий вплив зовнішніх чинників, чинники внутрішньої природи також впливали на динаміку цін споживчого ринку, як у бік стримування інфляції (що створювало значний важіль захисту), так і у зворотному напрямі (на що вплинути було достатньо важко).
Рисунок 3 - Зміни грошової маси та бази, % р/р
Джерело: Мінекономіки, ДССУ.
Так, з точки зору суттєвого монетарного впливу на споживчий ринок характер активності населення на ринку готівкової валюти істотно не змінився. Якщо розглядати загалом, то з огляду на потребу, у 2021 році, як і в попередньому, населення більше продавало іноземну валюту (понад 1,2 млрд дол. США в еквіваленті у 2021 році та 1,1 млрд дол. США у 2020 році), що свідчить про подальше посилення спрямованої на споживання конвертації валютних доходів і заощаджень (більшою мірою така динаміка була характерною для ринку впродовж березня-липня та в грудні). Натомість упродовж січня-лютого та серпня-листопада населення вже більше купувало валюти, ніж продавало, що фактично свідчило про обережність реалізації коштів та тимчасову схильність до заощаджень.
З огляду на збереження невизначеності наразі депозити домогосподарств збільшилися лише на 3,7% за одинадцять місяців 2021 року у порівнянні з 22,1% за аналогічний період 2020 року. А кредитна активність населення, навпаки, характеризувалася різким зростанням – до 21,4% за одинадцять місяців 2021 року у порівнянні зі зниженням на 1,2% за аналогічний період 2020 року. При цьому нині зберігаються характерні ознаки простого «притримування» коштів, що віддзеркалює строкова структура депозитів домогосподарств, у якій помітно збільшилася питома вага депозитів на вимогу – до 57,4% на кінець листопада 2021 року у порівнянні з 49,9% на кінець листопада 2020 року.
Внутрішніми природними захисними бар’єрами на шляху тиску на споживчі ціни як з боку цін виробників, так і інших чинників є зниження «ланковості» на шляху від виробника до споживача. Слід зазначити, упродовж 2021 року у порівнянні з 2020 роком витрати на виробництво сільськогосподарської продукції зросли на 40,9%, у т.ч. продукції рослинництва – на 42,2% та продукції тваринництва – на 36,5%. Окрім цього, суттєвим є зростання пропозиції продовольчих товарів нового врожаю. У 2021 році, крім рекордного обсягу врожаю зернових культур (за даними Держстату станом на 01.12.2021 обсяг врожаю зернових та зернобобових становив 84,6 млн тонн, що на 33,5% більше, ніж торік), отримано й вищий врожай ягідних і плодових культур (на 8,6% та на 6,1% відповідно) на тлі сприятливих погодних умов у період вегетації, дозрівання та збирання.
Аналізуючи сили тиску зовнішніх чинників і результатів для України, дає підстави стверджувати, що ціновий «шторм» світового рівня у 2021 році лише частково вплинув на вітчизняного споживача. Це свідчить про сформовану природну стійкість вітчизняного ринку, який, попри істотну відкритість, за основними продуктами «умовного виживання», у т.ч. навіть і за групою енергоносіїв, може «тримати удар» упродовж певного проміжку часу. Утім, не можна не враховувати, що, по-перше, тиск пікових зовнішніх цін на природний газ не зник, а, навіть, на початку 2022 року доповнився стрімким зростанням цін на нафту, і, по-друге, той розрив між цінами виробників та споживчими цінами, що сформувався впродовж 2021 року, унеможливлюватиме інфляційний «штиль» у 2022 році. Відтак перспектива розвитку споживчої інфляції на початку 2022 року, найперше, залежить від розв'язання питання вартості природного газу. Відсутність внутрішнього підґрунтя для інфляційного прискорення в Україні гарантуватиме помітно низькі темпи споживчої інфляції, якщо динаміка світових цін на енергоносії повернеться в русло їх зниження.
