Мова це елемент самовизначення. Справа в тому, що найвагомішою силою в національній безпеці є не армія і не дипломатія, а самовизначення людей, котрі проживають на тій території. Коли громадянин країни А не бачить різниці між танками своєї країни і танками країни Б - це небезпечно. Коли таких громадян тисячі і мільйони, то це фейл стейт.
Для того щоб громадянин ідентифікував себе лише з іншими такими ж самими громадянами їм необхідна якась унікальна відмінність. Це не обов'язково буде мова. В ірландії англомовні католики вбивали англомовних протестантів. Мова в них уже була однакова, але в них були різні релігії та кількасотрічна образа католиків, котрих не допускали вищих ешелонів влади.
Українці не мають від росіян ні расових, ні релігійних відміннойстей, а географічна близькість робить нас чудовою мішенню для наступу. Середньостатистичний кримчанин бачив українську армію рідше ніж російську. Навіть якщо він жив поряд з нашою військовою частиною, то щовечора він бачив російську армію в себе по телевізору. Там вистачало серіалів та фільмів російського виробництва. Так як вдома й на роботі він говорив російською, то телебачення було зручніше дивитися теж російською і російський продукт споживався дуже легко. Скажіть, як цю людину 2014 році можна було переконати, що Росія це ворог, а Україна це друг? Людина все життя пережила в російському культурному просторі і, певне, помре в ньому.
З ситуації напрошується два виходи.
- Створити власний російськомовний продукт українського походження. В якому буде саме українська армія та українські міста.
- Всі мають спілкуватися саме українською мовою, а тоді і продукт споживатимуть саме україномовні.
І ми паралельно реалізуємо два плани. В нас різко збільшилося кількість власного російськомовного продукту. для цього було достатньо заборонити ввезення такого ж самого з росії. Старий добрий економічний протекціонізм спрацював. Але спрацював він лише на телебаченні - інтернет весь і далі повниться російським продуктом. Трішки допоміг бан однокласників і вконтактє, але недостатньо. Недостатньо тому, що росія інвестує в свій продукт небачені для нас гроші. Наш бюджет завжди програватиме їхньому і в перспективі шанси на перемогу у боротьбі за культурний російськомовний простір дуже малі.
От де більші шанси на перемогу, так це у боротьбі за україномовний культурний простір. По суті, боротьби нема - ми там монополісти. І чим більше громадян України буде спілкуватися українською, то більше україномовного продукту вони споживатимуть. Так сильно впаде вплив на нас російського культурного простору.
І так, все починається з простого громадянина, національне самовизначення котрого йде через культурний простір в якому він себе уявляє. Тому, що нація це і є уявна спільнота людей, котрі не знайомі між собою, але кожен з них уявляє, що інші представники цієї нації це такі ж люди як і він з такою ж самою як у нього унікальною відмінністю
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
