Мова як елемент самовизначення у боротьбі за виживання України

Мова як елемент самовизначення у боротьбі за виживання України

Богдан Кузьмич
Автор
Богдан Кузьмич
UA.NEWS
Поділитись:

Мова це елемент самовизначення. Справа в тому, що найвагомішою силою в національній безпеці є не армія і не дипломатія, а самовизначення людей, котрі проживають на тій території. Коли громадянин країни А не бачить різниці між танками своєї країни і танками країни Б – це небезпечно. Коли таких громадян тисячі і мільйони, то це фейл стейт.

Для того щоб громадянин ідентифікував себе лише з іншими такими ж самими громадянами їм необхідна якась унікальна відмінність. Це не обов’язково буде мова. В ірландії англомовні католики вбивали англомовних протестантів. Мова в них уже була однакова, але в них були різні релігії та кількасотрічна образа католиків, котрих не допускали вищих ешелонів влади.

На Гаїті франкомовні темношкірі раби вбивали білих франкомовних господарів – і так само домоглися незалежності. Не те щоб вони нею вміло скористалися, але сам факт незалежності лишився.

Українці не мають від росіян ні расових, ні релігійних відміннойстей, а географічна близькість робить нас чудовою мішенню для наступу. Середньостатистичний кримчанин бачив українську армію рідше ніж російську. Навіть якщо він жив поряд з нашою військовою частиною, то щовечора він бачив російську армію в себе по телевізору. Там вистачало серіалів та фільмів російського виробництва. Так як вдома й на роботі він говорив російською, то телебачення було зручніше дивитися теж російською і російський продукт споживався дуже легко. Скажіть, як цю людину 2014 році можна було переконати, що Росія це ворог, а Україна це друг? Людина все життя пережила в російському культурному просторі і, певне, помре в ньому.

З ситуації напрошується два виходи.

  1. Створити власний російськомовний продукт українського походження. В якому буде саме українська армія та українські міста.
  2. Всі мають спілкуватися саме українською мовою, а тоді і продукт споживатимуть саме україномовні.

І ми паралельно реалізуємо два плани. В нас різко збільшилося кількість власного російськомовного продукту. для цього було достатньо заборонити ввезення такого ж самого з росії. Старий добрий економічний протекціонізм спрацював. Але спрацював він лише на телебаченні – інтернет весь і далі повниться російським продуктом. Трішки допоміг бан однокласників і вконтактє, але недостатньо. Недостатньо тому, що росія інвестує в свій продукт небачені для нас гроші. Наш бюджет завжди програватиме їхньому і в перспективі шанси на перемогу у боротьбі за культурний російськомовний простір дуже малі.

От де більші шанси на перемогу, так це у боротьбі за україномовний культурний простір. По суті, боротьби нема – ми там монополісти. І чим більше громадян України буде спілкуватися українською, то більше україномовного продукту вони споживатимуть. Так сильно впаде вплив на нас російського культурного простору.

І так, все починається з простого громадянина, національне самовизначення котрого йде через культурний простір в якому він себе уявляє. Тому, що нація це і є уявна спільнота людей, котрі не знайомі між собою, але кожен з них уявляє, що інші представники цієї нації це такі ж люди як і він з такою ж самою як у нього унікальною відмінністю

Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!