Чоловік уперше в житті взяв до рук металошукач і за кілька годин знайшов майже кілограм старовинного золота
Мешканець Данії Оле Ґінеруп Шиц у грудні 2020 року за допомогою металошукача (який він уперше взяв до рук за кілька годин до того) знайшов один із найбільших покладів старовинного золота в історії країни.
Про це повідомляє Business Insider.
«Я й гадки не мав, що це таке насправді, тож єдине, про що міг подумати — що то кришка від банки з консервованим оселедцем», — пригадував Шиц в інтерв’ю данському виданню TV Syd. Насправді ж це був золотий медальйон.
Усього під землею лежав майже кілограм золота віком щонайменше 1500 років. «Що ж, ось вам і епітома неймовірного щастя. Площа Данії — 43 тисячі кілометрів, і я випадково направив металошукач саме в потрібне місце», — додає чоловік
Фото першої знахідки Шиц відправив до Музею Вайле, розташованого неподалік Вінделєва. Його провідний дослідник Мадс Равн пригадував у розмові із CNN: коли побачив фотографію, то ледь не впав зі свого стільця.
Місце знахідки ретельно досліджували понад пів року фахівці Музею Вайле і Національного музею Данії. Більшість знахідок — це медальйони, причому деякі завбільшки з таріль, а також золоті монети, браслети й підвіски.
За словами Равна, кількість знайденого золота та його вік дозволяють припустити: воно, вочевидь, належало вождю місцевого племені, довкола якого гуртувалися ремісники по золоту. Цікаво, що досі про існування такої впливової фігури у Вінделєві півтора тисячоліття тому не було відомо.
Увагу дослідників привернули дві знахідки. На одному з медальйонів викарбувано чоловічу голову з заплетеним у косу волоссям, коня й руни, одна з яких, імовірно, розшифровується як «Високий» — так у скандинавській міфології позначали бога богів Одіна.
А ще — монета із зображенням римського імператора Костянтина (жив наприкінці ІІІ — на початку IV століття нашої ери), яка свідчить про широкі торговельні зв’язки Рима, розташованого за 2000 кілометрів від місця знахідки.
Усього дослідники в Данії знайшли понад 40 кілограмів золота залізної доби. Дата появи більшості знахідок збігається з кліматичною катастрофою середини VI століття, пов’язаною з виверженням вулкана: хмара пилу затягнула небо, принісши неврожаї й голод.
Тоді ж тодішні мешканці на території сучасної Данії через ті події відхрестилися від старих правителів і почали закопувати золото, яке мали. Можливо, так вони готувалися до можливої війни, а може, це була данина богам, щоб вони зглянулися над людьми.
Читайте також:
Археологи знайшли три золоті монети Візантійської імперії, викарбувані після символічної битви при Манцикерті в 1071 році при імператорі Михайлі VII Дукасі.
У Запоріжжі презентували унікальну гідроархеологічну знахідку, яку виявили на дні р. Дніпро – дубовий лафет.
Археологи-аматори з Історико-дослідницької групи Weles (Велес) знайшли 38 шведських срібних монет XVI і XVII століть в лісовому районі Черпішево біля річки Вісла.