МВФ про фінстабільність в епоху цифровізації: необхідні глобальні підходи до даних

МВФ про фінстабільність в епоху цифровізації: необхідні глобальні підходи до даних

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Глобальні засади політики щодо даних можуть допомогти зрівняти правила гри для розв’язання питань фінансової стабільності й інтеграції, конкуренції та конфіденційності.

Про це пишуть аналітики МВФ. Компанії всього світу залучені до золотої лихоманки цифрових даних, збираючи в цифровій економіці наші особисті дані, відсіваючи їх частки в онлайн-пулах та потоках з нашими уподобаннями та місцеперебуванням. Дані — це найкращий товар, що переноситься, але для їх переміщення через кордони потрібна від країн узгоджена політика, що сприяє зміцненню довіри.

Без глобальних принципів управління даними, людство може зіткнутися з поглибленням цифрових розломів між країнами, оскільки масивні пули даних стають все більш ізольованими. Це буде особливо витратним для невеликих країн та країн з низьким рівнем доходів, зазначають аналітики МВФ.

Ми вирішили висвітлити бачення фонду щодо потреби в глобальних підходах до даних в епоху цифрових технологій.

Політика захисту конфіденційності допоможе зменшити несанкціоноване використання особистих даних

Дані сучасних людей використовує штучний інтелект, який може зробити суспільство більш продуктивним, стимулюючи зростання, зайнятість та фінанси. Це безперервний процес пошуку більш ефективних ланцюжків постачання, прориву у вакцинах та кредитування раніше не охоплених банківськими послугами малих підприємств по всьому світу. Але є темний бік епохи цифрових технологій. Все більше і більше даних можуть збиратися без нашої реальної згоди на великих платформах, таких як Alibaba, Facebook, Google та MercadoLibre, оцінки яких за останні роки зросли в геометричній прогресії.

У новому огляді аналітиків МВФ обговорюються ці виклики для зростання, стабільності та міжнародної системи, які лежать в основі мандату МВФ, та наводяться аргументи на користь глобальної співпраці для їх вирішення. Директивним органам необхідно розпочати з визнання того, що вони стикаються з кількома ключовими проблемами, пов’язаними з фінансовою стабільністю та залученням, конкуренцією та конфіденційністю.

Сприяння конкуренції та стабільності у цифровій економіці: концентрація даних на великих платформах знижує конкуренцію та збільшує ризики злому та виникнення єдиних точок відмови у сучасних економічних та фінансових мережах (спостерігаються у нещодавніх повсюдних збоях в обслуговуванні). Справді, кібератаки були ключовою проблемою економіки даних.

Рисунок 1 – Порушення витоку персональних даних

Джерело: МВФ.

Заохочення інклюзивної цифровізації: дані можуть сприяти підвищенню ефективності та інтеграції, у тому числі при наданні фінансових послуг, як ми бачили під час буму фінтех-кредитів у багатьох країнах з ринком, що формується, і країнах, що розвиваються. Але його можуть використовувати монополісти для цінової дискримінації, збільшення прибутку з допомогою клієнтів. Аналітика на основі даних може також використовуватися для виключення деяких людей з економічних та фінансових послуг на підставі соціально-економічних чи інших особистих характеристик (так звана «алгоритмічна упередженість»). Це може поставити в невигідне становище або виключити деяких людей з важливих послуг, які суспільство вважає за необхідне, таких як оцінка кредиту на основі штучного інтелекту, яка посилює расові упередження при іпотечному кредитуванні тощо.

Врівноваження компромісів щодо конфіденційності: політика захисту конфіденційності – важлива мета для більшості країн – може допомогти зменшити несанкціоноване використання особистих даних. Наприклад, конфіденційність фінансових та медичних даних є ключовим фактором довіри до цих систем. Однак зосередження виключно на захисті конфіденційності може перешкоджати іншим видам використання даних, які створюють економічну та соціальну цінність — наприклад, обмін анонімними даними про випробування вакцин за кордоном — і може утруднити отримання даних для стартапів, які їм необхідні для конкуренції зі компаніями, що володіють значним обсягом даних. Для розв’язання цих проблем необхідні чіткі правила, у тому числі надання людям ефективного контролю над своїми даними за одночасного врівноваження потреб державної політики щодо певних типів розкриття даних, зазначають у МВФ.

Рух до глобальних засад

Розв’язання цих проблем слід починати на національному рівні. Розглядається низка нових політичних інструментів та підходів для розв’язання цих проблем на національному рівні. Директивним органам необхідно, як і раніше, приділяти увагу розробці оновлених законів, систем та процедур для регулювання збору й використання даних. Водночас їм також необхідно буде розглянути вимоги для забезпечення сумісності мереж одна з одною та надання користувачам можливості переміщати та зберігати свої дані у різних мережах.

Крім того, особи, які визначають політику, можуть подумати, чи можна і яким чином створювати агенції для управління згодою та захисту конфіденційності, а також для надання даних як суспільного блага. Створення «фідуціарів даних» – коли сторонні компанії збирають та обмінюються даними від імені приватних осіб (як це досліджується в Індії) – чи аналога даних кредитних бюро (для ширших класів даних, крім фінансів) – ось ідеї, про які варто подумати.

Рисунок 2 – Зростання потоків глобальних потоків цифрових даних

Джерело: МВФ.

Врівноваження всіх компромісів вимагатиме безпрецедентної співпраці між регуляторними органами та державними установами, які відповідають за конкуренцію, фінансову стабільність, цілісність, захист споживачів та конфіденційність.

Але ці проблеми є глобальними. Транскордонна мобільність даних є основою швидкорослої частки міжнародної торгівлі послугами, вартість якої у 2018 році сягнула близько 6 трильйонів доларів. Таким чином, з урахуванням ризику подальших розбіжностей у політиці співпраця між країнами матиме вирішальне значення для запобігання фрагментації від закріплення у глобальній цифровій економіці.

Потрібно – уніфікація загальних підходів до даних

Ставлення країн до конфіденційності, конкуренції та стабільності зображує їхні національні пріоритети. І фрагментація, що виникає в результаті, може завдати шкоди невеликим країнам з меншими пулами даних і країнам, більш залежним від транснаціональних цифрових компаній. Наприклад, суворі заходи захисту конфіденційності в деяких розвинених країнах можуть працювати як торгові бар’єри для експортерів послуг з країн, що розвиваються, підприємствам яких доводиться нести виняткові витрати для дотримання заходів захисту.

Таким чином, існують вагомі аргументи на користь загальних глобальних засад економіки даних. Наприклад, загальне розуміння визначень у державних правилах захисту приватного життя, а також того, до яких типів фірм та комерційної діяльності вони повинні застосовуватися, могло б допомогти зменшити деякі розбіжності в політиці між країнами.

Багато інших підходів внутрішньої політики, запропонованих для управління економікою даних — наприклад, вимоги про легший обмін даними між платформами для сприяння конкуренції або про те, як керувати згодою окремих осіб — також можуть виграти від загальних принципів у їхньому міжнародному застосуванні. За умови, що проблеми конфіденційності можуть бути належним чином вирішені, існує можливість для міжнародної координації компіляції та спільного використання джерел даних від приватних цифрових компаній для цілей регулювання та державної політики.

В підсумку варто зазначити, у міру розвитку внутрішніх й міжнародних зусиль, суперечність між конфіденційністю даних, безпекою, конкуренцією та стабільністю в глобальній цифровій економіці, як і раніше, посилюватиметься.

 

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!