МВФ про кліматичну загрозу: масштаб дій на глобальному рівні буде розширений
Результати нового дослідження показують недоліки в масштабності цілей та заходах політики, які потрібні для створення таких обмежень для викидів в атмосферу, які б стримували глобальне потепління.
Про це повідомляє МВФ. Антропогенна зміна клімату загрожує екосистемі нашої планети, а також життю та засобам для існування мільйонів людей, зазначають у фонді. З погляду аналітиків МВФ, зміна клімату створює серйозну загрозу макроекономічній та фінансовій стабільності.
Світові лідери зустрічаються в Глазго на 26-й Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (КС-26), та в нещодавно підготовленій Записці персоналу МВФ з клімату показано, що відсутність змін у глобальних заходах політики викиди вуглецю в атмосферу у 2030 році будуть набагато вищими, ніж це необхідно для того, щоб «зберегти в живих цільовий показник в 1,5 градуса». Щоб досягти цієї мети, будуть потрібні термінові скорочення викидів у розмірі 55% щодо рівнів базисного сценарію на 2030 рік та у розмірі 30% для досягнення мети у 2 градуси за Цельсієм.
Для забезпечення цих скорочень представникам директивних органів, які збираються на КС-26, потрібно домогтися усунення двох важливих недоліків: у масштабності цілей та в заходах політики, про що нижче у наших матеріалах.
Нестача масштабності глобальних цілей зі стримування викидів
135 країн, на які припадає понад три чверті загальносвітових викидів парникових газів, зобов'язалися досягти до середини століття чистого нульового рівня викидів. Але зобов'язання на найближчу перспективу недостатні, зазначають у МВФ. Навіть якщо будуть виконані чинні наразі зобов'язання на період до 2030 року, це призведе лише до того, що буде досягнуто від однієї до двох третин скорочень викидів, необхідних для виконання температурних цілей.
Очікується, що країни з розвиненою економікою скорочуватимуть викиди швидшими темпами внаслідок прагнення справедливості та своєї історичної відповідальності. Вони спільно зобов'язалися скоротити свої викиди на 43% щодо рівнів 2030 року за незмінної політики.
У той самий час країни з ринком, що формується з групи з вищими доходами спільно прийняли зобов'язання про скорочення викидів на 12%, а країни з ринком, що формується, мають нижчі доходи, на 6%.
Однак у Записці з клімату показано, що, незалежно від того, як скорочення розподіляються за групами країн, усі мають вжити більш масштабних дій.
Наприклад, наближення до цільового показника у 2 градуси може бути досягнуто при скороченні викидів країнами з розвиненою економікою, країнами з ринком з високим доходом, що формується, і країнами з ринком, що формується з низьким доходом на 45, 30 і 20%, відповідно. Інший розподіл зусиль, при якому відбудеться відповідне скорочення викидів на 55, 25 і 15%, дозволить досягти тієї ж мети, як і скорочення з вагами в 65, 20 і 10%.
Щоб залишатися на шляху до досягнення мети в 1,5 градуса, від тих же груп країн знадобляться набагато масштабніші скорочення викидів. Наприклад, на 70, 55 та 35% або на 80, 50 та 30% щодо рівнів базисного сценарію на 2030 рік.
Рисунок 1 – Відповідність зобов’язань країн на тлі базисного сценарію
Джерело: МВФ.
Добра новина у тому, що, пов'язані з цим скороченням викидів, є посильними. Зниження загальносвітових викидів до цільового рівня в діапазоні 2 градусів обійдеться у суму від 0,2 до 1,2% ВВП, підрахували у МВФ, причому найбільший тягар ляже на багатші країни. А в багатьох країнах витрати, пов'язані з відходом від копалин, можуть компенсуватися поліпшеннями внутрішньої екологічної ситуації, насамперед зменшенням смертності від забруднення повітря на місцевому рівні.
Принципово важливу роль відіграватиме посилене зовнішнє фінансування для підтримки більш масштабних цілей зі стримування викидів у країнах з ринком, що формується, і країнах, що розвиваються.
Країни з розвиненою економікою повинні виконати своє зобов'язання надавати 100 млрд доларів фінансування для країн з низьким доходом на рік з 2020 року і далі. Останні цифри показують, що ми, як і раніше, не досягаємо цієї мети.
Крім того, для розширення приватного фінансування важливо буде домогтися визначеності щодо державних завдань у галузі скорочення викидів, особливо цінових сигналів для створення рівних умов для «чистих» технологій. Таку ж життєво важливу роль відіграватиме якісніша та стандартизована інформація, що дозволяє інвесторам робити свій внесок в усунення передбачуваних ризиків, у тому числі в країнах з низьким доходом.
Нестача у глобальній політиці зі стримування викидів
Навіть за досить масштабних заявлених зобов'язань, як і раніше, потрібні заходи політики для здійснення скорочень викидів.
Механізм тарифів на викиди вуглецю. Застосування зборів за вуглецевий вміст палива або за викиди від цього палива в атмосферу — повинен відігравати основну роль, особливо для країн, які є великими джерелами викидів вуглецю. Він одночасно створює ціновий сигнал для перенаправлення приватних інвестицій на технології з низьким використанням вуглецю та сприяє енергоефективності.
Однак розрив тим, що потрібно, і тим, що є насправді, дуже великий. Для того, щоб стримати потепління на рівні до 2 градусів, до 2030 року буде потрібний глобальний тариф на викиди вуглецю вище 75 доларів за тонну, зазначають аналітики фонду.
На міжнародному рівні принципово важливу роль відіграватиме координація, щоб подолати політико-економічні обмеження та розширити застосування тарифів на викиди вуглецю. Слід враховувати стурбованість країн питаннями конкурентоспроможності та невизначеності щодо заходів у сфері політики, внаслідок якої дії поодинці виявляються для них скрутними.
Розв’язання цих питань є центральним елементом пропозиції персоналу МВФ за мінімальним міжнародним порогом тарифів на викиди вуглецю для невеликої групи країн, що є великими джерелами викидів.
Такий мінімальний поріг буде справедливим, передбачаючи різні тарифи для країн, що знаходяться на різних рівнях економічного розвитку, а також фінансову та технологічну допомогу для учасників із низьким прибутком. І механізм мінімального порогу тарифів матиме прагматичний характер, допускаючи реалізацію на національному рівні за допомогою нецінових заходів, які дають змогу досягти еквівалентних результатів.
Він базуватиметься на співпраці, сприяючи недопущенню спірних прикордонних коригувальних заходів щодо вуглецю, якщо деякі країни вводитимуть строго чинні тарифи, а інші ні.
На внутрішньоекономічному рівні реформи щодо запровадження тарифів на викиди вуглецю можуть створити поштовх для скорочень викидів. Принципово важливо, що це необов'язково має бути пов'язане зі збитками для економіки. Нещодавні емпіричні дослідження вказують на те, що реформи щодо запровадження механізму тарифів на викиди вуглецю не призводять до зниження ні ВВП, ні зайнятості. Насправді такі реформи можуть підтримувати вирішення завдань у сфері довгострокового зростання. Доходи від тарифів на викиди вуглецю, як правило, у розмірі приблизно 1% ВВП або більше, можуть спрямовуватися на зниження податків на робочу силу або на збільшення державних інвестицій, сприяючи активізації економіки.
Це лише деякі приклади того, як стратегії стримування викидів можуть і мають приносити ширші вигоди на всіх рівнях суспільства, зазначають у МВФ. Директивні органи повинні забезпечувати справедливий перехід з надійною допомогою вразливим домашнім господарствам, працівникам та регіонам.
Наприклад, реформи щодо запровадження тарифів на викиди вуглецю можуть сприяти більшій рівності та покращенню становища бідних. Якщо надходження спрямовуються на зміцнення систем соціального захисту та підвищення порогового рівня доходів у системі податку на доходи фізичних осіб, така політика надає чистий позитивний вплив на найбідніші групи населення і є нейтральною для середнього класу. Як альтернатива, надходження можуть спрямовуватись на державні інвестиції в охорону здоров'я та освіту.
Ще одним ключовим елементом будь-якої стратегії стримування викидів є зелені державні інвестиції. Нам необхідно прискорити запровадження чистої технологічної інфраструктури, такої як інтелектуальні енергомережі та станції заряджання електромобілів. В умовах спільних дій не тільки приватні та державні інвестиції в чисті джерела енергії надають особливо сильний позитивний вплив на зростання, а й самі галузі з низькими викидами вуглецю також, як правило, є більш трудомісткими, ніж галузі, що спираються на викопне паливо, що може сприяти підвищення зайнятості.
І нарешті, всі реформи слід запроваджувати поступово, і вони мають бути належним чином доведені до відома громадськості, щоб компанії та домашні господарства мали можливість адаптуватися. Вони також повинні охоплювати ширший спектр джерел викидів, зокрема метану, та сприяти накопиченню вуглецю в лісах.
В підсумку варто зазначити, без негайного усунення недоліків у масштабності цілей, заходах політики та фінансуванні виникне небезпечна необхідність різкого стрибка у скороченні викидів після 2030 року, що сильно збільшить витрати на здійснення переходу і може зробити цілі зі стримування зростання температури остаточно недосяжними. Упорядкований, заснований на співробітництві та своєчасний перехід може і має відбутися вже нині, зазначають у МВФ.