МВФ про енергетичну кризу й прогноз цін: чого очікувати на ринках енергоресурсів
Стрімке зростання цін на природний газ суттєво змінило кон’юнктуру світових ринків енергоресурсів й позначається на інших секторах економіки — від заводів до підприємств комунального господарства.
Про це повідомляють у МВФ. Висхідні ціни на енергоресурси можуть не знизитись до наступного року, попереджають аналітики фонду. Світові ринки енергоресурсів лихоманить під впливом безпрецедентного поєднання низки факторів, що змушує згадати енергетичну кризу 1970-х років, ускладнюючи й без того невизначені перспективи інфляції та світової економіки.
У Європі та Азії спотові ціни на придатний газ підвищилися більш ніж в четверо, досягнувши рекордних рівнів, а стійкість й глобальний характер цих стрибків цін є безпрецедентними, зазначають у МВФ.
Зазвичай подібні коливання цін є сезонними та локальними. Наприклад, торік спостерігався подібний стрибок цін в Азії, але він не викликав вторинних ефектів з відповідним аналогічним підвищенням цін в Європі.
Рисунок 1 - Синхронна динаміка цін
Джерело: МВФ.
У МВФ очікують, що ці ціни повернуться до більш звичного рівня на початку 2022 року, коли охолоне перегрітий попит й адаптуються обсяги постачання. Однак якщо ціни залишаться на досягнутому високому рівні, це може стати стримувальним фактором для світового економічного зростання, зазначають аналітики фонду.
Паралельно з цим вплив обумовлюють хвильові ефекти на ринках вугілля та нафти. Нещодавно ціни на нафту марки Brent, що є загальносвітовим індикатором, досягли рекордного за останні сім років рівня — понад 85 доларів за барель. В міру того як покупці шукали альтернативні ресурси для опалення та виробництва електроенергії в умовах вже спостерігався дефіцит постачання.
Наразі спостерігається високий попит на вугілля, що є найближчим альтернативним продуктом, оскільки він все ширше використовується електростанціями. Це підштовхнуло ціни до найвищого рівня з 2001 року, викликавши підвищення вартості дозволів на викиди вуглецю в Європі.
Спад, підйом та недостатня пропозиція
У ситуації, що склалася корисно озирнутися на початок пандемії, коли введені обмеження обумовили перешкоди для багатьох видів діяльності у світовій економіці. Це викликало обвал в споживанні енергоресурсів, що призвело до скорочення інвестицій енергетичними компаніями. Однак споживання придатного газу швидко відновився під впливом промислового виробництва, на яке припадає приблизно 20% кінцевого споживання природного газу, що викликало зростання попиту в той час, коли обсяг постачання був порівняно низьким.
Насправді пропозиція енергоресурсів демонструє повільну реакцію на цінові сигнали, що пояснюється дефіцитом робочої сили, що накопичилися потребами в технічному обслуговуванні, більш тривалими термінами підготовки нових проєктів і млявістю інтересу інвесторів до компаній, що працюють з викопними паливними енергоресурсами. Наприклад, виробництво природного газу в США залишається нижче докризових рівнів. Виробництво знизилося також в Нідерландах і Норвегії. РФ, яка є найбільшим постачальником на європейський енергоринок, останнім часом суттєво знизила свої постачання в Європу.
Порушення балансу на ринку газу поглиблювалися також погодними умовами. Сильні зимові холоди й літня спека викликали підвищення попиту на опалення та охолодження приміщень. Одночасно з цим скоротилося виробництво електроенергії на базі поновлюваних джерел: в США і Бразилії внаслідок посух — менше стало вироблятися електроенергії на гідроенергетичних станціях з причин зниження рівня води у водосховищах, а в Північній Європі через те, що влітку й восени 2021 року виробництво вітряних електростанцій виявилося нижче середнього.
Постачання й запаси вугілля
У той час як вугілля може сприяти пом'якшенню дефіциту природного газу, в деяких постачаннях вугілля також відзначаються перебої.
Фактори, пов'язані з логістикою та погодними умовами, завдали серйозної шкоди виробництву в цілій низці країн від Австралії до ПАР, а виробництво вугілля в Китаї, який є його найбільшим у світі виробником та споживачем, скоротилося в контексті встановлених цілей щодо викидів, що створюють негативні стимули для використання та виробництва вугілля на користь поновлюваних джерел енергії або газу.
Насправді резерви вугілля в Китаї перебувають на рекордно низькому рівні, що підвищує загрозу виникнення дефіциту зимових постачань палива для електростанцій. В Європі резерви природного газу до зими виявляються нижчими за середні, що збільшує ризик подальших підвищень цін, у міру того як підприємства комунального господарства будуть конкурувати за дефіцитні ресурси перед настанням холодів.
Ціни на енергоресурси та інфляція
Ціни на вугілля та природний газ, як правило, обумовлюють менший вплив на споживчі ціни, ніж нафта, оскільки суми рахунків домашніх господарств за електроенергію й природний газ часто регулюються, а ціни є менш гнучкими. І при цьому в промисловості підвищення цін на природний газ погіршують умови діяльності для компаній, які використовують це паливо для виробництва хімічної продукції або добрив. Описана динаміка викликає особливе занепокоєння у зв'язку з тим, що вона позначається на й без того невизначених перспектив інфляції в умовах порушень в ланцюгах постачання, підвищення цін на харчові продукти та посилення попиту.
Якщо ціни на енергоресурси залишаться на сьогоднішньому рівні, частка загальносвітового ВВП, що припадає на вартість видобутого у світі викопного палива в поточному році підвищиться з 4,1% (за оцінками липневого прогнозу МВФ) до 4,7%. У 2022 році ця частка може становити цілих 4,8% у порівнянні з 3,75% в липневому прогнозі аналітиків фонду.
Якщо виходити з припущення, що половина цього підвищення витрат на нафту, газ і вугілля зумовлена зменшенням пропозиції, то це буде означати зниження світового економічного зростання в поточному році на 0,3 в. п., а в наступному році — приблизно на 0,5 в.п.
Ціни на енергоресурси мають нормалізуватися у 2022 році
У той час як порушення постачання й ціновий тиск створюють безпрецедентні складності для світу, який і без того на ледь справляється зі нерівномірним відновленням економіки в умовах пандемії, позитивним в цій ситуації є те, що умови, які склалася для директивних органів, не порівнянні з енергетичною кризою початку 1970-х років.
Тоді ціни на нафту виросли вчетверо, безпосередньо вдаривши по купівельній спроможності домогосподарств і комерційних компаній, що в кінцевому підсумку викликало загальносвітовий спад. Майже через півстоліття, в умовах коли вугілля та природний газ відіграють не настільки провідну роль у світовій економіці, для виникнення такого сильного потрясіння треба було б більш суттєвого підвищення цін на енергоресурси.
Рисунок 2 – Динаміка ф’ючерсних цін та прогнозує падіння вартості енергоресурсів
Джерело: МВФ.
Крім того, до другого кварталу очікується нормалізація цін на природний газ, коли закінчення зими в Європі та Азії послабить сезонний тиск, на що також вказують індикатори ф'ючерсних ринків. Ціни на вугілля та нафту, найбільш ймовірно, також знизяться. Однак зберігається висока невизначеність, і невеликі потрясіння на боці попиту можуть спровокувати нові сплески цін, зазначають у МВФ.
Труднощі вибору заходів монетарної політики
Окреслені перспективи означають, що центральним банкам необхідно тільки відстежувати тиск на ціни з боку тимчасових потрясінь в постачаннях енергоресурсів, але при цьому вони також повинні бути готові до більш оперативних дій — особливо при слабших основах монетарної політики — в разі матеріалізації конкретних ризиків того, що інфляційні очікування перестають бути заякореними.
Органам державного управління слід вживати заходів щодо запобігання відключень енергопостачання у зв'язку зі скороченням виробництва електроенергії компаніями комунального господарства, коли це стає нерентабельним, наголошують у МВФ. Перебої в енергопостачанні, особливо в Китаї, можуть викликати негативні наслідки для економічної активності в хімічній, сталеливарній та обробній промисловості, посилюючи глобальні порушення в ланцюгах постачання в сезон пікових продажів споживчих товарів. І нарешті, оскільки вплив збільшення рахунків за комунальні послуги має регресивний характер, підтримка домогосподарств з низьким рівнем доходів може сприяти пом'якшенню наслідків енергетичних потрясінь для найбільш вразливих верств населення.