МВФ про зміну клімату: оцінка економічних та гуманітарних викликів
Зміна клімату завдає руйнівних збитків на Близькому Сході та в Центральній Азії, і від підвищення температур та екстремальних погодних явищ найсильніше страждають бідні країни та країни, що переживають конфлікти.
Про це повідомляє МВФ. У кожному окремому році з 2000 року кліматичні катастрофи викликали смерть понад 2,6 тис. осіб, кількість постраждалих становила ще 7 млн осіб, а їх прямі матеріальні збитки — 2 млрд доларів, зазначають у фонді.
Оцінка економічних наслідків зміни клімату
У новій науковій доповіді персоналу МВФ наведено оцінку економічних наслідків зміни клімату в регіоні та показано, як заходи адаптації до цього явища стали терміновим пріоритетним завданням. У ньому наголошується на необхідності міжнародної підтримки для фінансування заходів адаптації.
Згідно з результатами нашого аналізу, кліматичні катастрофи в регіоні зменшують річне економічне зростання на 1–2 відсоткові пункти з розрахунку на душу населення. І очікується, що в міру нагрівання планети ці явища будуть більш поширеними та серйознішими.
За останні тридцять років температура в регіоні підвищилася на 1,5 градуса Цельсія, що вдвічі більше за підвищення температури у світі в цілому, й становило 0,7 градуса Цельсія. Це завдає особливо сильної шкоди й без того спекотним країнам.
Підвищення температури на 1 градус Цельсія у п'яти найспекотніших країнах (Бахрейні, Джибуті, Катарі, Мавританії та Об'єднаних Арабських Еміратах) негайно спричиняє зниження економічного зростання на душу населення у розмірі приблизно 2 відсоткових пунктів.
Крім того, значна частина регіону припадає на зони із суворим кліматом, де глобальне потепління посилює опустелювання, нестачу води та підвищення рівня моря. Випадання дощів стало мінливішим, а кліматичні катастрофи, такі як посухи та повені, стали частішими. Під загрозою виявляються життя та засоби для існування людей.
Наприклад, у Тунісі 90% туризму припадає на прибережні зони, яким загрожує ерозія і які схильні до подальшого підвищення рівня моря. А в Ірані важка посуха торік викликала протести, коли дефіцит води спричинив скорочення зайнятості в сільському господарстві.
Зміна клімату пов'язана зі значною шкодою для людей та економіки
Країни з низькою кліматичною стійкістю, у тому числі вразливі країни та країни, що переживають конфлікти, такі як Афганістан, Сомалі та Судан, а також Пакистан (що належати до країн з доходом нижче середнього) - характеризуються як більшою схильністю до кліматичних загроз, так і більшою вразливістю стосовно них — зазнали значних втрат з більшою чисельністю загиблих і постраждалих.
Рисунок 1 – Індекси кліматичної стійкості та людські втрати
Джерело: МВФ.
Багато людей у цих країнах живуть коштом надходжень від сільського господарства, яке залежить від дощів, й особливо вразливе стосовно кліматичних потрясінь. Проблеми посилюються політичною та макроекономічною нестабільністю, низьким рівнем соціально-економічного й фінансового розвитку та ризиками для продовольчої та соціальної безпеки.
У країнах із більш надійною інституційною системою та стійкою до кліматичних явищ інфраструктурою, наприклад, стійкими до спеки будівлями чи ефективними системами зрошення, як правило, відзначалося менше людських втрат. Це ж справедливо й для країн з вищим рівнем соціально-економічного розвитку та розвитку людського потенціалу, наприклад, у групі Ради зі співробітництва країн Перської затоки.
Попри глобальні заходи щодо стримування викидів вуглецю в атмосферу, подальше посилення кліматичних потрясінь є неминучим. У половині країн регіону до 2050 року середні річні температури можуть перевищити 30 градусів за Цельсієм.
Рисунок 2 - Динаміка зростання температури
Джерело: МВФ.
Ймовірно також, що пори року на Близькому Сході та Північній Африці будуть характеризуватись меншим обсягом опадів, а дощі на Кавказі, у Центральній Азії та Пакистані стануть більш нерівномірними, що збільшить можливість посух. В Таджикистані щорічна ймовірність спричинених кліматичними факторами посух може підвищитися вдесятеро з 3% нині до понад 30% до кінця поточного століття.
Термінове пріоритетне завдання
У більшості країн визнають, що адаптація до зміни клімату є терміновим пріоритетним завданням, та розпочато запровадження заходів для розв’язання кліматичних проблем. Слід віддавати пріоритет тим заходам, які є сприятливими за будь-яких сценаріїв зміни клімату (так звані «високоефективні безпрограшні заходи»), та розвитку потенціалу адаптації до майбутніх кліматичних проблем, зазначають у МВФ.
Наприклад, у Тунісі збільшено потужності з виробництва прісної води шляхом демінералізації. У Пакистані укріплено систему соціального захисту шляхом збільшення масштабів надання цільових грошових трансфертів. А в Таджикистані та Узбекистані вдосконалено транскордонні системи раннього попередження про стихійні лиха.
Наразі немає єдиного придатного для всіх випадків рішення, оскільки кожна країна стикається з власним набором проблем, але є деякі загальні засади, які застосовуються для всього регіону.
Як нещодавно наголосила директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва на Всесвітньому урядовому саміті в Дубаї, заходи адаптації мають стати одним із загальноприйнятих елементів усіх національних економічних стратегій. Для визначення вірних заходів у відповідь політики необхідно розробляти макроекономічні основи, які враховували б кліматичні ризики.
Крім того, можуть проводитися конкретні заходи, спрямовані на збільшення державних інвестицій у стійку інфраструктуру, на сприяння розширенню ролі приватного сектора у заходах адаптації та коригування програм дій щодо досягнення всеосяжного зростання та розвитку для врахування кліматичних ризиків, наприклад, шляхом підтримки компаній, що страждають від зміни клімату та зміцнення соціального захисту найбільш уразливих домогосподарств.
Аналітика МВФ здійснили імітаційні розрахунки щодо Марокко, які показали, що інвестиції в інфраструктуру водопостачання підвищать стійкість до посух, зменшуючи втрати ВВП майже на 60% та стримуючи підвищення держборгу.
У разі країн з нижчими доходами, а також уразливих та переживаючих конфлікти країн, які в минулому зазнавали значних втрат, першочерговим пріоритетом має стати підвищення готовності до катастрофічних подій з одночасним збільшенням інституційного потенціалу у сфері подолання наслідків зміни клімату та розширенням можливостей місцевих громад у частині реагування на потрясіння.
Розширення масштабів заходів адаптації вимагатиме значних додаткових витрат і, відповідно, фінансування.
Міжнародна підтримка
Мобілізація додаткових внутрішніх надходжень може відігравати важливу роль у підтримці витрат на адаптацію змін клімату, одночасно стримуючи збільшення держборгу. Але країнам також потрібна більша міжнародна підтримка для фінансування заходів адаптації, в ідеалі — на пільгових умовах, а також передача досвіду та технологій для розвитку їхнього власного потенціалу у сфері адаптації до зміни клімату, зазначають у МВФ.
За розрахунками аналітиків МВФ на основі даних ОЕСР, за період з 2009 по 2019 рік двосторонні та багатосторонні організації надали регіону приблизно 70 млрд. доларів фінансування на цілі, пов'язані з кліматом. Проте значна частка цих коштів спрямовувалась на ініціативи щодо стримування наслідків зміни клімату й лише приблизно чверть – безпосередньо на заходи адаптації. За поточними оцінками, потреби у заходах адаптації значно більші.
Саміт КС-27 у Єгипті, запланований на кінець поточного року, надає світовій спільноті можливість збільшити свої внески у фінансування кліматичних заходів та надати підтримку заходам адаптації в країнах, що розвиваються.
Для Близького Сходу та Центральної Азії зміцнення потенціалу адаптації до зміни клімату є життєво важливим завданням. У країнах, які своєчасно здійснюють заходи адаптації, з'являються можливості для створення робочих місць, які будуть стійкими, і для підтримки відновлення економіки та її стійкості після пандемії.
МВФ підтримує зусилля своїх країн-членів у цій галузі шляхом рекомендацій з питань політики, роботи у сфері розвитку потенціалу та кредитування. Пропонований Трастовий фонд на цілі досягнення стійкості та довгострокової стійкості стане додатковою підтримкою для реформ, що збільшують стійкість країн щодо зміни клімату.