Економіка країн з ринком, що формується і країн, що розвиваються послідовно зростала протягом двох десятиліть до початку пандемії COVID-19, що дозволило досягти таких необхідних успіхів у зниженні рівня бідності та збільшенні тривалості життя. Наразі поточна коронакриза ставить під загрозу більшість досягнутих результатів і ще більше збільшує розрив між багатими та бідними, зазначають аналітики Міжнародного валютного фонду.
Попри досягнуті успіхи в зниженні рівня бідності та збільшенні тривалості життя, досягнуті до пандемії, багато хто з цих країн зазнає труднощів зі скороченням нерівності доходів. Водночас в цих країнах спостерігається стійка висока частка економічно неактивної молоді (тобто, яка не працює, не отримує освіти або професійної підготовки) й широка нерівність в освіті, а також зберігаються серйозні прогалини в економічних можливостях для жінок.
В останньому випуску доповіді «Перспективи розвитку світової економіки» МВФ, окрім низки вагомих факторів, дослідили два важливих аспекти, які стосуються поточної пандемії з тим, щоб оцінити її вплив на нерівність: можливість людини працювати дистанційно (не в офісі – вдома) і падіння ВВП, яке очікується в більшості країн світу.
Вплив місця зайнятості
По-перше, можливість працювати з дому мала ключове значення під час пандемії. Недавнє дослідження МВФ показало, що можливості працювати з дому у працівників з низькими доходами менше, ніж в осіб зі значними доходами. На основі даних по США аналітики МВФ з’ясували, що в секторах, в яких робота з більшою ймовірністю може бути виконана дистанційно, спостерігалося менше скорочення зайнятості. У сукупності два цих факти засвідчують, що працівники з нижчими доходами з меншою ймовірністю могли працювати з дому і з більшою ймовірністю могли втратити роботу через пандемію, що погіршує ситуацію з розподілом доходів.
По-друге, на основі прогнозних даних МВФ щодо зростання ВВП на 2020 рік як показника сукупного скорочення доходів, експерти розподіляють це скорочення по групах населення за рівнем доходів пропорційно їх можливості працювати з дому.
За допомогою цього нового розподілу доходів аналітики МВФ розраховують зведений показник розподілу доходів (коефіцієнт Джині) після пандемії COVID-19 за 2020 рік для 106 країн, а також розраховують його відсоткові зміни. Відтак чим вищим є значення коефіцієнта Джині, тим сильніше нерівність, при цьому особи з високими доходами отримують набагато більший відсоток сукупного доходу населення.
Це свідчить про те, що оцінюваний ефект COVID-19 на розподіл доходів є набагато більшим, ніж від минулих пандемій. Також це засвідчує, що результати, досягнуті країнами з ринками, що формуються і країнами, що розвиваються з низькими доходами з часів світової фінансової кризи, можуть бути повністю знівельовані.
Рисунок 1 – Регрес досягнень: зміна коефіцієнту Джині, %
Джерело: МВФ.
Аналіз показує, що середній коефіцієнт Джині для країн з ринком, що формується і країн, що розвиваються збільшиться до 42,7, що можна порівняти з рівнем 2008 року. Наслідки для країн, що розвиваються з низькими доходами будуть більш масштабними, попри їх більш повільний поступ з 2008 року.
Падіння добробуту
Таке зростання нерівності в середньому обумовлює явний вплив на добробут людей. Використовуючи показник, який не пов'язаний з ВВП, в МВФ оцінили поступ, досягнутий до початку пандемії, і розвиток ситуації в відношенні добробуту, який можна очікувати у 2020 році. Аналітики МВФ використовуючи показник добробуту, який об'єднує в собі інформацію про зростання споживання, тривалості життя, часу дозвілля і нерівності споживання, зробили наступні висновки. На основі цих показників, в період з 2002 року по 2019 рік зростання добробуту в країнах з ринком, що формується і країнах, що розвиваються становив майже 6%, що на 1,3 відсоткових пунктів вище, ніж зростання реального ВВП на душу населення, що свідчить про поліпшення багатьох аспектів життя людей. Це зростання в основному пов'язане зі збільшенням тривалості життя.
Внаслідок пандемії рівень добробуту в країнах з ринком, що формується і країнах, що розвиваються може знизитися на 8%, при цьому більш ніж наполовину це зниження пов'язане з непропорційною зміною рівня нерівності в результаті можливості людини працювати з дому.
Рисунок 2 – Погіршення якості життя
Джерело: МВФ.
В МВФ акцентують, що дані оцінки не відображають заходи щодо перерозподілу доходів після пандемії. Це означає, що країни можуть пом'якшити вплив на рівень нерівності й добробуту в цілому за допомогою заходів економічної політики.
Ключові заходи економічної політики
Отже, в останньому випуску доповіді «Перспективи розвитку світової економіки» в МВФ позначили деякі заходи політики й заходи підтримки постраждалих людей та компаній, які будуть матимуть важливе значення для запобігання подальшого збільшення нерівності.
Інвестиції в програми перенавчання та професійної перепідготовки можуть поліпшити перспективи нового працевлаштування для здатних до адаптації працівників, чиї трудові обов'язки можуть зазнати змін в довгостроковій перспективі внаслідок пандемії.
Водночас розширення доступу до інтернету та фінансових послуг матиме важливе значення для ринку зайнятості, де набувають все більшого використання цифрові технології.
Пом'якшення кваліфікаційних критеріїв на отримання страховки на випадок безробіття та надання оплачуваної відпустки за сімейними обставинами та у випадку хвороби також можуть зменшити вплив кризи на робочі місця.
Соціальна допомога у вигляді умовних грошових трансфертів, продовольчих талонів, а також пільгового харчування і медичного обслуговування для малозабезпечених домашніх господарств не повинна бути скасована передчасно, зазначають в МВФ.
Заходи економічної політики, спрямовані на запобігання втрати насилу досягнутих результатів, будуть відігравати важливу роль в забезпеченні більш справедливого й заможного майбутнього після коронакризи.
Нагадаємо, світова торгівля послугами в другому кварталі 2020 року зазначало падіння на рекордні 30% в річному численні. При цьому туристичний сектор особливо сильно постраждав від COVID-19 і пов’язаних з ним обмежень, зазначають в СОТ. Коронакриза руйнує більшість сфер послуг, за винятком послуг ІТ, що обумовлено віддаленою роботою й різким попитом на дистанційний сервіс та його активну цифровізацію. Останнє скорочення торгівлі послугами є найбільш різким з часів фінансової кризи, коли світова торгівля комерційними послугами впала на 17% у другому кварталі 2009 року.
