Михайлина Дворецька: Ми злили Крим?

Михайлина Дворецька: Ми злили Крим?

Дворецька Михайлина
Автор
Дворецька Михайлина
UA.NEWS
Поділитись:

Мене жахають такі дописи і такі роздуми. Що з нами трапилося? В неділю ми йдемо до церкви і просимо прощення в Бога, а прийшовши додому тішимося, що в Криму вбили дітей.

Цікаво, чи багато тих, хто радіє нападу у Керчі? Виходить, що багато. Ми ненавидимо агресора, але кримчани ще п’ять років тому каталися з нами в Буковелі, а влітку засмагали поряд нас на ПБК. Діти, що постраждали в Керчі, у 2014 були ще школярами середньої школи, до речі, української школи, здавали ДПА з історії України і писали диктант з мови, у них наші свідоцтва про народження. Вони не відповідальні за рішення своїх батьків.

У будь якому випадку, хай ми сумуємо по Криму, хай ми у розпачі через зухвалість Росії, але говорити, що хай там все вимре, аби не лишилося тих, хто чинитиме опір, коли ми забиратимемо Крим назад, – це занадто. Слід добре усвідомлювати, що мова ведеться про ЖИВИХ ЛЮДЕЙ! А не про БЕЗЛЮДНИЙ КЛАПОТЬ ЗЕМЛІ, на кшталт Зміїного. З цими людьми, за нашими планами, нам ще жити бік о бік! Кримчан ніде не подіти, адже, як пропонують окремі радикально-маргінальні елементи нашого суспільства, їх ніхто не виселятиме і не вбиватиме. Пробачте, це було б жорсткіше за депортацію кримських татар, ба, більше за Голодомор – на рівні голокосту, бо це нечувано для сьогоднішнього ХХІ сторіччя, бо інакше – яка з нас цивілізована європейська держава? Дикуни – не менше.

Відколи ми пережили Світові війни, з кісток, крові і сліз викристалізувалася загальнолюдська мораль: теракти, смерті невинних жертв, дітей – це всесвітній сум, жаль і горе, вони ПОЗА політикою. У першу чергу ми люди, і про це не можна забувати.

Але якщо вже говорити про політику – то нашими гріхами (адже ненависть до кримчан – це біблійний гріх) наші політики вимощують дорогу в наше власне пекло, і собі на вершину політичної кар’єри. Адже від одного нашого бажання повернути Крим не залежить нічого, всі рішення приймаються нагорі. Погляньмо, про що зараз говорять кандидати на вибори: про тарифи, про корупцію, про конституцію. Сказати, що вони зовсім не говорять про Крим буде брехнею, проте варте уваги те, ЩО саме вони говорять. А точніше, це НЕ ВАРТЕ уваги. Адже говорять усі, починаючи від Президента Порошенка, лише загальні фрази: Крим – це важливо. Жодних стратегій чи тактик, як повертати Крим ніхто не пропонує. Все просто: політичні PR-менеджери не бачать ресурсу у темі Криму для своїх «клієнтів», тому його не включають в порядок денний передвиборчих промов.

Навіщо далеко йти – неоголошене оголошення жалоби з приводу керченської трагедії. Скільки було розмов на телеекранах і у соцмережах. Як сказав один журналіст: «Українці досі не визначилися з тим, хто саме живе на окупованій території – заручники анексії чи її архітектори». Проте якщо українці не визначилися, то влада своєю політикою демонструє повну визначеність: нема трауру – немає Криму і кримчан, що живуть на півострові, і які загинули в Керчі. Росіяни закидали Путіну, що він «злив» Донбас, а ми, погляньмо правді в очі, – «злили Крим», і вже давно.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: