Мінекономіки звинуватило НБУ у падінні ВВП та спекуляціях на ринку цінних паперів: головне з інтерв’ю міністра Петрашка

Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко розкритикував монетарну політику НБУ, звинувативши Нацбанк у спекуляціях і падінні ВВП України.

Урядовець в інтерв’ю виданню «РБК-Україна» заявив, що інфляція має бути нижче, ніж у ЄС та співставлятись із обліковою ставкою. Усе інтерв’ю за хвилину.

Ігор Петрашко, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

Новий глава НБУ Кирило Шеченко – «найкращий кандидат з претендентів, які розглядалися», у них із Петрашком спільне бачення координації між урядом і Нацбанком для зростання економіки.

Слабкий курс гривні «використовувався для маніпуляцій» і вплинув на падіння ВВП і промисловості. Петрашко підтримує гнучке курсоутворення але виступає проти різких коливань. «Я не бачив необхідності посилювати курс з 28,5 до 23 гривень/долар. Так само не було необхідності наступної девальвації». Такі потрясіння призвели до «катастрофічних наслідків для нашої експортно-орієнтованої промисловості» (рівень орієнтації на експорт – 50%).

Великий розрив між інфляцією і обліковою ставкою в Україні  був потрібен  «для спекуляцій на ринку ОВДП і подібних речей з боку структур, які дуже тісно працювали з Національним банком».

Нацбанк не знизив би облікову ставку без тиску  уряду, президента і Петрашка. «НБУ стояв на своєму, бо звик, що банки не кредитують». Якби дискусії з регулятором не було, ставка лишилась би на рівні понад 10%. Петрашко не бачить негативу, якщо облікова ставка буде нижче інфляції, бо банки все-одно закладають у кредити свою маржу та ризики неповернення позики.

Інфляція в Україні має бути вище, ніж у країнах ЄС (у контрольованих рамках), а рівень в 1,7-2% не відповідає наявній ситуації. «Для України нормальна інфляція має бути 8-9%. У НБУ таргетування було 5-6%». Зараз бажаного рівня інфляції досягти «дуже важко, це перебуває поза межами монетарного впливу» і вимагає значних вливань у економіку.

Українська економіка падала б і без карантину, наприклад у 1 кварталі зниження сягнуло 1,5%. Завдяки коронавірусному фонду державні гроші пішли у реальний сектор (програми «Велике будівництво», кредити «5-7-9», тимчасове безробіття для малого і мікробізнесу, а також компенсація 25% вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва).

«Падіння ВВП заклав не уряд Гончарука, а Національний банк нерозумною курсовою політикою і вимиванням у 4-му кварталі грошей з реального сектору економіки для перерозподілу на непродуктивні сфери». У 2019 не можна було допустити посилення гривні і варто було викуповувати валюту. НБУ недостатньо поповнював резерви під час сприятливих цін на зовнішніх ринках.