Однією зі знакових економічних подій торік був масовий прихід нерезидентів на ринок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). У травні 2019 року це стало можливим завдяки запуску системи Clearstream. Відкриття доступу до українського ринку, високі процентні ставки, позитивні очікування й сприятлива ситуація на світових фінансових ринках – фактори, які привабили іноземних інвесторів. З початку року нерезиденти інвестували в українські держпапери понад $4 млрд, що обумовило істотне зміцнення курсу гривні та зниження відсоткової ставки на кредити в нацвалюті.
Звісно, позики в іноземній валюті ніби дешевші, ніж у гривні. Однак лише за умови стабільної макроекономічної ситуації, або в умовах зміцнення нацвалюти. Проте в умовах девальвації, а це час кризи, що є сьогоднішньою реальністю, доларові позики обійдуться бюджету значно дорожче, ніж запозичення в національній валюті. І ціновий фактор – далеко не весь перелік проблем, які потрібно враховувати.
Ми вирішили висвітлити поточні кроки Мінфіну спрямовані на реалізацію боргової стратегії в умовах кризи.
Друга спроба випустити єврооблігації стала успішнішою
Україна оголосила про прайсинг нових єврооблігацій з найвищим пріоритетом на суму $2 млрд, номінованих в доларах США, з відсотковою ставкою 7,253% та терміном погашення у 2033 році. Також були оголошені результати пропозиції обміну єврооблігацій, номінованих в доларах США, з відсотковою ставкою 7,75% та погашенням у 2021, і єврооблігацій, номінованих в доларах США, з відсотковою ставкою 7,75% та погашенням у 2022 роках. В Мінфіні очікують, що рейтингові агентства Standard & Poor’s та Fitch присвоять новому випуску рейтинги «B». Розрахунки за новим випуском заплановано на 30 липня 2020 року.
Надходження від нового випуску дозволить здійснити викуп єврооблігацій з найвищим пріоритетом з погашенням у 2021 та 2022 році, прийнятих в ході пропозиції обміну, а також для фінансування загальних бюджетних призначень. Кінцева Максимальна Ціна Прийняття для пропозиції обміну становить 846 150 610.00 доларів США.
«Попри складні часи для країн, що розвиваються, Україна продовжує реалізовувати свою стратегію управління боргом, здійснюючи активні операції з управління державним боргом задля зменшення ризиків рефінансування. Водночас, ця транзакція доповнює наші зусилля щодо максимізації обсягу пільгового фінансування, доступного Україні, задля забезпечення достатнього запасу ліквідності в поточних умовах», – зазначив Сергій Марченко, Міністр фінансів України, йдеться на вебпорталі відомства.
Слід зазначити Україна завершила угоду з викупу та розміщення єврооблігацій з другої спроби. Відставка Якова Смолія з посади голови НБУ призвела до скасування випуску єврооблігацій на початку цього місяця. Відповідне рішення Мінфіну не принесло негативу для інвесторів, а навпаки, стало сигналом до повторної спроби перегляду умов угоди.
Видання Financial Times вважає, що світові інвестори сприйняло нового голову НБУ, що свідчить про розміщення євробондів за нижчою ставкою на $2 млрд всього через тиждень після призначення Шевченка на посаду.
Як пише Financial Times, Мінфін після відставки глави НБУ скасував розміщення євробондів на $1,75 млрд за ставкою 7,3%. А вже 23 липня Україна продала 12-річні євробонди за нижчою ставкою в 7,25%, а сума зросла до $2 млрд. При цьому попит на українські цінні папери склав $6,3 млрд.
Варто зауважити, різницею другої спроби є збільшення обсягів розміщення та викупу у порівнянні з $1.75 млрд та $0.75 млрд відповідно, що могли мати місце на початку місяця. Також знизилася відсоткова ставка, але це не досягнення Мінфіну. Причина в спреді до бенчмарку, який залишився практично незмінним і склав цього разу 666 б.п. у порівнянні з майже 663 б.п. три тижні до укладання повторної угоди. На користь ставки вплинуло зниження ставок за казначейськими зобов'язаннями США за цей період. Розрахунки за новими єврооблігаціями мають відбутися цього тижня, тож завершенню транзакції вже навряд чи щось може завадити, стверджують аналітики ICU.
В підсумку важливо зазначити, що з позиції обсягу держборгу, нарощення операцій нерезидентів нічого не змінив. Загальні обсяги запозичень закладені в законі про держбюджет, перевищити їх Мінфін не може. Законодавство дозволяє лише замінювати внутрішні позики зовнішніми й навпаки, а також покривати позиками недовиконання плану з приватизації, проте, в межах граничної суми, обумовленої законом. Якби нерезиденти заходили масово в українські ОВДП, Міністерству фінансів довелося б виходити на зовнішні ринки й позичати в іноземній валюті.
Фіскальне домінування: портфель банків наближається до 50% всіх ОВДП
В умовах кризи, для пожвавлення економіки фінансовими ресурсами, державні банки здійснюють викуп цінних паперів внутрішньої позики уряду. Йдеться фактично про емісійні операції, або «фіскальне домінування», як антикризові заходи, оскільки уряд емітує ОВДП, банки їх купують, надалі отримуючи рефінансування від НБУ, забезпечивши кредити ОВДП. Доступ до кредитів рефінансування від Нацбанку дає їм змогу здійснювати такі операції у значних обсягах. Згідно з оцінками НБУ, частка урядових цінних паперів у активах на кінець 2020 року може сягнути до 50%.
Відповідна практика стала прийнятною у 2020 році, зважаючи на різке зростання дефіциту бюджету та труднощі із залученням фінансування від інших кредиторів.
Минулого тижня банки продовжили нарощування розміщення в ОВДП як через нові випуски, так і внаслідок викупу облігацій у нерезидентів. Цього тижня банки знову стануть основними покупцями облігацій на ринку.
Пропозиція первинного ринку ОВДП була реалізована переважно внаслідок попиту банків тиждень тому, що в сумі із придбаними паперами на вторинному ринку наростили портфель до 426 млрд грн. І якщо загальний обсяг портфелю зростав зокрема і внаслідок переоцінки валютних ОВДП (зростання на 12.5 млрд грн), то портфель гривневих ОВДП зріс на 7.7 млрд грн до 324 млрд грн, де 1.5 млрд грн — ймовірно приріст внаслідок викупу облігацій у нерезидентів, стверджують аналітики ICU.
Отже, банки продовжують розміщувати кошти в ОВДП, зокрема зменшуючи обсяги депозитних сертифікатів НБУ. Цього тижня, імовірно, переважатимуть операції банків з валютним облігаціям на первинному аукціоні, тож з високою імовірністю їхня частка в загальному обсязі ОВДП в обігу може впритул наблизитися до 50%.
Вплив на ліквідність
Держказначейство та НБУ вчергове здійснили вилучення чималого обсягу ліквідності, що призвело звуження обсягів до 149 млрд грн. Нагадаємо, Нацбанк з 20 по 23 липня продав 350 мільйонів доларів для згладжування коливань курсу гривні. Проте, очікується, що цього тижня ліквідність напевно стабілізується, або навіть знову зростатиме.
Повернення на валютний ринок Нацбанку з інтервенціями з пропозицією валюти істотно посилило відплив ліквідності. До бюджету за тиждень було абсорбовано лише 4.2 млрд грн через продаж нових ОВДП та збору щомісячних податкових платежів. Внаслідок проведених інтервенцій з продажу $350 млн, Нацбанк вилучив 9.7 млрд грн з ліквідності. Потреба банків у готівці зменшилася, і вони уповільнили конвертацію резервів у готівку до 1.2 млрд грн за тиждень, у порівнянні з 4 млрд грн ще тижнем раніше.
Останнього тижня липня 2020 року триватиме сплата щомісячних податків, а також, як зазначено, розміщуватимуться нові ОВДП. Такий відплив коштів буде компенсуватися з двох джерел: це виплата понад 13 млрд грн за гривневим боргом, а також відшкодування ПДВ. Тож загальний обсяг ліквідності в банківській системі має стабілізуватися у підсумку або навіть збільшитися понад 150 млрд грн.
В підсумку варто зазначити, основний ризик, пов’язаний з купівлею внутрішніх держпаперів іноземцями, — це різкий відтік коштів в разі погіршення економічної ситуації в країні або за її межами. В українських реаліях цей ризик компенсується тим, що нерезиденти тримають в основному довгі папери, які погашаються не одразу й продати їх буде досить складно через відсутність внутрішнього покупця з «довгими грішми».
Що стосується активності держбанків на ринку ОВДП, то як зазначає НБУ, значного фінансування державними банками дефіциту бюджету та інфраструктурних проєктів у 2020 році не уникнути – це елемент вимушеної короткострокової антикризової політики. Вкрай важливо, щоб придбання ОВДП відбувалося на ринкових умовах та виважено.
Нагадаємо, за червень цього року державний і гарантований державою борг України зріс на $2,89 мільярда. Як повідомляє пресслужба Міністерства фінансів, станом на 30 червня 2020 року державний та гарантований державою борг України становив 2 269,17 млрд грн або $85,01 млрд, в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг – 1 364,38 млрд грн (60,13% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $51,12 млрд; державний та гарантований державою внутрішній борг – 904,79 млрд грн (39,87%) або $33,90 млрд.
