$ 39.6 € 42.28 zł 9.77
+15° Київ +8° Варшава +13° Вашингтон

Мінкульт не може пояснити, чому з Мелітополя та Маріуполя не вивезли цінні артефакти до вторгнення рф

UA.NEWS SAV 09 Червня 2022 14:57
Мінкульт не може пояснити, чому з Мелітополя та Маріуполя не вивезли цінні артефакти до вторгнення рф

Нещодавно повідомлялось про відкриття кримінального провадження щодо викрадення росіянами з тимчасово окупованих міст України предметів, що мають значну історичну та культурну цінність. Видання #Букви надіслали запити щодо причин, через які ці предмети не було евакуйовано в більш безпечні місця для зберігання. Попри те, що закон зобов’язує органи державної влади надавати відповіді на інформаційні запити до закінчення граничних строків для відповіді, у Мінкульті так і не надали жодних пояснень.

Про це повідомляє видання Букви.

Ще в березні російські окупанти знищили будівлю Художнього музею імені Архипа Куїнджі в Маріуполі. У ній зберігалися оригінали картин всесвітньо відомих майстрів, зокрема й українських – Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса. Фонд музею налічував близько 2000 експонатів, доля яких тепер невідома.

У квітні схожа ситуація виникла й у тимчасово окупованому росією Мелітополі, де в краєзнавчому музеї зберігалась колекція скіфського золота, виявлена у середині ХХ століття, яку росіяни просто викрали.

За фактом злочину прокуратура у травні розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України – порушення законів та звичаїв війни.

З огляду на попередні заяви секретаря РНБО Олексія Данілова про початок підготовки до російського вторгнення з осені 2021 року, #Букви надіслали запит до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо того, чому ані з Маріуполя, ані з Мелітополя не було евакуйовано артефакти, що мають значну культурну та історичну цінність. Загалом запит містив три запитання:

  • Чому не було ухвалене рішення про евакуацію предметів, які мають значну історичну цінність, до більш безпечних сховищ?

  • Якщо подібне рішення було прийняте, чому воно не було виконане?

  • Хто є відповідальним за знищення/викрадення предметів, які мають значну історичну, художню цінність, через невжиття або неналежне виконання заходів щодо їх убезпечення від захоплення/знищення російськими військами, у межах підготовки до повномасштабного вторгнення рф?


Граничний строк для відповіді на згадані запити складає 5 робочих днів з дня отримання запиту, який був надісланий 19 травня на електронну пошту міністерства, згідно з нормами закону України «Про доступ до публічної інформації». Цей же закон дозволяє розпоряднику інформації продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження – якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Проте у такому випадку розпорядник інформації (Мінкульт) зобов’язаний повідомити про продовження строку, чого не було зроблено.

Відповідно до норм статті 1 закону України «Про доступ до публічної інформації», публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Преамбула закону «Про доступ до публічної інформації» визначає, що предметом регулювання цього закону є не лише інформація, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, а й інформація, що становить суспільний інтерес.

Статтею 13 закону «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб’єкти владних повноважень – органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації при розв’язанні питань щодо доступу до інформації мають керуватися законом «Про доступ до публічної інформації». Стаття цього закону встановлює обов’язок розпорядників інформації оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію.

Відтак, подібні дії Мінкульту є прямим порушенням норм закону України «Про доступ до публічної інформації» та є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності згідно з нормами статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.