Світова торгівля в сучасних умовах: як диверсифікувати поставки радить МВФ
Світова торгівля потребує вищої диверсифікації постачання, а не її скорочення.
До таких висновків прийшли аналітики МВФ. У країнах, торгові партнери яких застосовували суворіші режими самоізоляції, спостерігалося різкіше скорочення імпорту. Хоча торговельні потоки згодом скоригувалися, більш диверсифіковані глобальні ланцюжки доданої вартості можуть допомогти зменшити вплив майбутніх шоків, зазначають експерти фонду.
Хоча у другому кварталі 2020 року обсяг торгівлі товарами різко скоротився, пізніше того ж року він повернувся на допандемічний рівень. Спад у сфері послуг (наприклад, у сфері туризму) у 2020 році був глибшим, а відновлення відбувається повільніше через збереження в деяких країнах обмежень, спрямованих на стримування поширення інфекції.
Ми вирішили висвітлити рекомендації МВФ, які дозволять удосконалювати міжнародну торгівлю в сучасних умовах.
Міжнародні вторинні ефекти
Характерні пандемії чинники допомагають пояснити цю динаміку торгівлі, зазначають у МВФ.
По-перше, імпорт товарів у 2020 році був вищим, ніж можна було б очікувати на підставі одного лише попиту (і відносних цін), особливо у країнах із суворими режимами самоізоляції або великими спалахами інфекції.
По-друге, режими самоізоляції викликали значні, хоч і ненавмисні, міжнародні вторинні ефекти. У країнах, торгові партнери яких запроваджували суворіші режими самоізоляції, спостерігалося значне скорочення імпорту товарів. Режимами самоізоляції у країнах-торговельних партнерах пояснювалося в середньому до 60 відсотків зниження імпорту у першій половині 2020 року. Цей вплив був більш значним у галузях, які значною мірою залежать від глобальних ланцюжків доданої вартості (ГЛДВ) і входять у процес виробництва більш пізніх етапах (наприклад, у сфері електроніки).
Рисунок 1 – Вторинні ефекти впливу режимів самоізоляції на імпорт
Джерело: МВФ.
Однак ці ефекти виявилися короткочасними, що свідчить про стійкість глобальних ланцюжків постачання. Крім того, режим віддаленої роботи також сприяв скороченню вторинних ефектів у торгівлі, пов'язаних із запровадженням режимів самоізоляції.
Проте збої, спричинені пандемією, породили заклики до збільшення частки внутрішнього виробництва товарів (решорингу). В останньому випуску нашої доповіді «Перспективи розвитку світової економіки» показано, що демонтаж глобальних ланцюжків доданої вартості не є розв'язанням проблеми: збільшення диверсифікації, а не скорочення її сприяє більшій стійкості.
Глобальні ланцюжки доданої вартості адаптувалися
Глобальні ланцюжки доданої вартості адаптувалися, й дані про торгівлю це підтверджують. До середини 2020 року країни Азії, які одними з перших постраждали від пандемії COVID-19, але потім зуміли стримати її поширення (якраз тоді, коли багато європейських країн запроваджували жорсткі обмеження на пересування), збільшили свою частку на ринку продуктів, пов'язаних із ГЛДВ, на 4,6 процентного пункту у Європі та на 2,3 в.п. у Північній Америці. За історичними мірками це був значний і швидкий приріст, але в міру того, як країни пристосовувалися до пандемії, він частково зійшов нанівець, що дозволяє припустити, що ці зміни, мабуть, були тимчасовими.
Рисунок 2 - Зміна долі на ринку
Джерело: МВФ.
Хоча глобальні ланцюжки доданої вартості коригуються, деякі галузі, такі як автомобілебудування, зазнають масштабних перебоїв у поставках, що вказує на необхідність підвищення стійкості. Ми проаналізували два варіанти підвищення стійкості ланцюжків постачання: шляхом диверсифікації виробничих ресурсів між країнами та підвищення взаємозамінності виробничих ресурсів.
Підвищення стійкості у сфері торгівлі
У МВФ змоделювали наслідки збоїв у рамках глобальної економічної моделі та порівняли результати у разі вищих рівнів диверсифікації або вищого ступеня взаємозамінності ресурсів (наскільки легко виробник може перейти від використання ресурсів постачальника в одній країні на ресурси постачальника в іншій країні). Експерти розглянули два сценарії: перебої з постачанням в одній країні – великому постачальнику виробничих ресурсів та шоки пропозиції у кількох країнах.
Аналіз МВФ показує, що диверсифікація дозволяє значно знизити світові економічні втрати, пов'язані з перебоями у постачанні. У базисному сценарії внаслідок значного (на 25%) скорочення пропозиції робочої сили в одній країні – великому світовому постачальнику валовий внутрішній продукт у середньої країни скорочується на 0,8%. У сценарії високої диверсифікації цей спад скорочується майже вдвічі.
Вища диверсифікація також призводить до зниження волатильності у разі, коли шоки пропозиції виникають у кількох країнах. За нашими оцінками, у цьому сценарії волатильність економічного зростання в середньої країни знижується приблизно на 5%. Однак диверсифікація забезпечує слабкий захист, коли великі потрясіння торкаються всіх країн одночасно, як, наприклад, у перші чотири місяці пандемії.
Країни можуть підвищити диверсифікацію внаслідок більшого обсягу проміжних ресурсів з-за кордону. Нині значну перевагу під час виборів джерел таких поставок надається вітчизняним постачальникам. Наприклад, компанії у країнах Західної півкулі закуповують 82% проміжних ресурсів усередині країни. В умовах ресорингу виробництва призведе до подальшого зниження диверсифікації.
Взаємозамінність виробничих ресурсів може бути досягнута двома способами: шляхом підвищення гнучкості виробництва, як, наприклад, у разі, коли у відповідь на нестачу напівпровідників виробник електромобілів Tesla Inc. переписав програмне забезпечення таким чином, щоб при виробництві автомобілів могли використовуватися альтернативні види напівпровідників; чи шляхом стандартизації виробничих ресурсів на міжнародному рівні. Наприклад, компанія General Motors Co. нещодавно оголосила про те, що вона веде роботу з постачальниками напівпровідників з метою скоротити кількість унікальних мікросхем, що використовуються компанією, на 95 відсотків — всього до трьох сімейств мікроконтролерів. Така стандартизація дозволить замінити безліч мікросхем, усунувши витрати на їхнє заміщення між собою.
Повертаючись до сценарію скорочення на 25% пропозиції робочої сили в країні — великому світовому постачальнику проміжних ресурсів, у МВФ побачили, що за вищої взаємозамінності ресурсів втрати ВВП у всіх країнах (крім країни-джерела) скорочуються приблизно на чотири п'яті.
Економічна політика на тлі війни в Україні
Забезпечення рівного доступу до вакцин та методів лікування залишається пріоритетом політики. Нещодавно введені адресні режими самоізоляції в Китаї є нагадуванням про те, що обмеження, пов'язані з пандемією, продовжують викликати наслідки далеко за межами постраждалої країни. В інтересах усіх країн, у тому числі країн з високим рівнем вакцинації, покласти край гострій фазі пандемії у всьому світі.
На тлі зростаючих побоювань щодо глобальної економічної фрагментації та переведення виробництва до «дружніх» країн у зв'язку з війною в Україні наш аналіз також показує, що збільшення диверсифікації та взаємозамінності виробничих ресурсів може сприяти підвищенню стійкості. Хоча майбутню стійкість глобальних ланцюжків доданої вартості в основному визначатимуть рішення корпорацій, заходи державної політики можуть надати їм підтримку шляхом забезпечення сприятливих умов та зниження витрат.
Одним з очевидних аспектів роботи є покращення інфраструктури. Пандемія показала, що інвестиції в інфраструктуру у певних галузях мають вкрай важливе значення для скорочення перебоїв у постачаннях, пов'язаних із логістичним забезпеченням торгівлі. Наприклад, оновлення та модернізація інфраструктури портів на ключових світових судноплавних маршрутах допоможуть скоротити кількість «вузьких місць» у світі. Крім того, покращення цифрової інфраструктури для сприяння режиму віддаленої роботи може сприяти пом'якшенню вторинних ефектів для інших країн.
Уряди також можуть допомогти зробити інформацію ширшою, щоб компанії могли приймати більш стратегічні рішення. Наприклад, виробники автомобілів у середньому безпосередньо підтримують ділові відносини приблизно з 250 постачальниками першого рівня, однак у повному ланцюжку доданої вартості цей показник збільшується до 18 тис. постачальників. Розширення доступу до інформації про операції між компаніями та мережами ланцюжків поставок, наприклад, шляхом переведення в цифровий формат таких документів компаній, як податкові декларації, може бути корисним, особливо для невеликих компаній з меншими ресурсами.
Нарешті, допомогти диверсифікувати виробничі ресурси може бути зниження витрат торгівлі. Існують можливості для зниження нетарифних бар'єрів, що могло б створити значний середньостроковий стимул для економіки, особливо в країнах з ринком, що формується, і країнах з низькими доходами. Крім того, підвищенню диверсифікації можуть сприяти зниження невизначеності щодо торгової політики та забезпечення заснованого на правилах відкритого та стабільного режиму торгової політики.