$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +16° Варшава +3° Вашингтон
Світові тренди: як формується економічна політика для захисту клімату

Світові тренди: як формується економічна політика для захисту клімату

08 Жовтня 2020 18:01

Через глобальне потепління світ постав перед низкою викликів, що є наслідком існуючої руйнівної глобальної енергетичної системи. Кліматичні зміни почали впливати не лише на погодні умови, а й на макроекономічну стабільність. У більшості центробанків проблема глобальної зміни клімату наразі перебуває в центрі уваги. Відтак на часі необхідність враховувати в монетарній політиці виклики, пов’язані з кліматичними змінами.

Якщо не вжити заходів, зміна клімату призведе до потенційно катастрофічних гуманітарних й економічних наслідків, але ще не занадто пізно все змінити, зазначають в МВФ.

Нагадаємо, нещодавно глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен виступила зі сміливою пропозицією. До 2030 року Європейський союз має намір скоротити викиди парникових газів як мінімум на 55% в порівнянні з базовим рівнем 1990 року. І це лише проміжна ціль, кінцева мета Євросоюзу – звести вплив на клімат до нуля до 2050 року.

Це виправдано амбітні, але при цьому також реалістичні й досяжні цілі. Пом’якшення наслідків зміни клімату — не розкіш, а необхідність, якщо ми хочемо уникнути кліматичної кризи, зазначають в МВФ.

МВФ розробили рекомендації як досягти результативності в амбітних планах  ЄС, проте цим експерти фонду не обмежилися. МВФ оприлюднили експертне бачення для всіх країн світу щодо розвитку екоекономіки. Про це нижче в наших матеріалах.

Екоекономіка: економічне зростання, зайнятість і рівність доходів

Від початку доіндустріальної епохи світові температури підвищилися приблизно на 1 °C.  Внаслідок накопичення парникових газів в атмосфері Землі утримується тепло. Якщо не вжити рішучих заходів зі скорочення викидів цих газів, до кінця поточного сторіччя світові температури можуть вирости ще на 2-5 °C, попереджають в МВФ.

Для підтримки температур на рівнях, які вчені визнають безпечними, необхідно до середини століття звести чисті викиди вуглецю до нуля в глобальному масштабі.



Рисунок  1 – Діапазон чутливості клімату (від низького до високого)

Джерело: МВФ.

Діаграма відображає катастрофічне зростання температур. Якщо не прийняти належних заходів, температури можуть сягнути рівнів, яких не досягали мільйони років.

В останньому випуску доповіді МВФ «Перспективи розвитку світової економіки» обґрунтовано аргументи щодо інструментів економічної політики, які дозволять забезпечити нульовий чистий рівень викидів до 2050 року навіть в умовах, коли світ намагається відновитися від кризи COVID-19.

Відповідні заходи, стверджують експерти МВФ, можуть застосовуватися таким чином, щоб підтримати економічне зростання, зайнятість та рівність доходів.

Ключові канали економічної політики

Заходи економічної політики можуть допомогти в боротьбі зі зміною клімату через два основні канали: вплив на вміст джерел енергії (джерела енергії з високим або низьким рівнем викидів) і впливаючи на загальний рівень споживання енергії. Вартість та переваги різних заходів політики визначаються на підставі того, як вони будуть використовувати ці різні канали.

Наприклад, податок за викиди вуглецю підвищує вартість на забруднюючі види палива, що стимулює споживачів енергії перейти на більш екологічні види палива. Загальне споживання енергії також знижується, тому що енергоносії в цілому здорожуються.

Заходи політики, які, навпаки, спрямовані на зниження вартості екологічно чистих джерел енергії та розширити їх поширення (субсидії або прямі державні інвестиції в екологічні джерела енергії), збільшують частку джерел енергії з низьким рівнем викидів. Однак в цілому знижуючи вартість джерел енергії, субсидії на екологічно чисті джерела енергії продовжують стимулювати загальний попит на енергію або не знижують його.

Керуючись такою логікою, останній проведений аналіз МВФ показує, що поєднання податків за викиди вуглецю з заходами політики, які послаблюють вплив субсидій на вартість енергії для споживачів, може забезпечити швидке зниження викидів, не надаючи серйозного негативного впливу на обсяг виробництва та рівень зайнятості.

Спочатку країни повинні зробити вибір на користь заходів стимулювання «зелених» інвестицій, інвестицій в екологічно чистий громадський транспорт, «розумні» електромережі для використання поновлюваних джерел у виробленні енергії, і модернізацію будівель з метою підвищення їх енергоефективності. Таке просування екологічної інфраструктури забезпечить досягнення двох цілей.

По-перше, воно буде сприяти зростанню світового ВВП і рівня зайнятості вперше роки відбудови від кризи COVID-19.

По-друге, екологічна інфраструктура підвищить продуктивність низьковуглецевих секторів, таким чином, стимулюючи приватний сектор інвестувати в них і полегшуючи адаптацію до зростання плати за викиди вуглецю.

Проведений аналіз сценаріїв на основі моделей показує, що комплексна стратегія політики щодо пом'якшення наслідків зміни клімату може збільшити зростання світового ВВП в перші 15 років відновлення економіки в середньому приблизно на 0,7% світового ВВП та рівня зайнятості приблизно за половину цього періоду, що призведе до зайнятості ще приблизно 12 млн осіб у всьому світі. В міру того, як відновлення економіки набуде стійкого характеру, необхідний комплекс заходів забезпечить збільшення зростання світового ВВП в перші 15 років відновлення від пандемії.



Рисунок 2 – Зміна витрат в умовах нової економічної політики

Джерело: МВФ.

Надалі витрати в умовах переходу на безвуглецеву економіку суттєво зменшуються. При реалізації такої програми, економічні політики забезпечить стійку траєкторію розвитку світової економіки внаслідок зниження шкідливих викидів і обмеження зміни клімату. Чистий вплив буде виражатися в скороченні приблизно вдвічі очікуваного внаслідок зміни клімату зниження обсягу виробництва і починаючи з 2050 року забезпечить довгострокове зростання реального ВВП, що значно перевищуватиме поточні значення.

Витрати перехідного періоду

Попри переваги в довгостроковій перспективі й початковий імпульс, який забезпечує економічна активність, такі заходи політики будуть обтяжені витратами протягом перехідного періоду.

У 2037-2050 роках стратегія протидії зміні клімату призведе до зниження світового ВВП в середньому приблизно на 0,7% в рік і на 1,1% у 2050 році при незмінності політики. Однак ці витрати можна контролювати, враховуючи, що, згідно з прогнозами, світовий обсяг виробництва зросте на 120% в період з теперішнього часу по 2050 рік. Негативний вплив на обсяг виробництва може скоротитися ще більше, якщо заходи політики щодо клімату будуть стимулювати розвиток екологічно чистих технологій, наприклад, за допомогою субсидій на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.



Рисунок 3 – Зростання ВВП в довгостроковій перспективі

Джерело: МВФ.

Протягом перехідного періоду деякі країни з розвиненою економікою можуть понести нижчі економічні витрати або навіть отримати прибуток. З огляду на це, що раніше вони вже інвестували в поновлювані джерела енергії, цим країнам буде простіше активізувати їх використання та уникнути великих коректувань витрат. Країнам, в яких зростання економіки або приріст населення відбувається швидкими темпами (особливо в Індії), а також більшості нафтовидобувних країн слід очікувати більших економічних витрат при відмові від дешевих енергоносіїв, таких як вугілля і нафта. Однак для більшості країн ці втрати в обсязі виробництва залишаться невеликими, і їх необхідно оцінювати в порівнянні зі збитком від зміни клімату, якого вдасться уникнути, і користю для здоров'я населення від скорочення використання викопного палива.

Зниження навантаження

Домашні господарства з низьким рівнем доходів з більшою ймовірністю постраждають від плати за викиди вуглецю, оскільки вони витрачають відносно велику частку своїх доходів на оплату енергії. Органи державного управління можуть застосовувати різні заходи політики для обмеження негативного впливу підвищення плати за викиди вуглецю на домашні господарства.

По-перше, вони можуть повністю або частково повертати вуглецеві доходи за допомогою грошових трансфертів. Наприклад, у своєму дослідженні МВФ дійшли до висновку, що для повного захисту споживання домашніх господарств, що входять в нижні 40% з розподілу доходів, уряду США буде потрібно витратити на трансферти 55% доходів від плати за викиди вуглецю, а уряду Китаю – 40%.

По-друге, зростання державних витрат, наприклад, на екологічно чисту суспільну інфраструктуру, може сприяти створенню нових робочих місць в низьковуглецевих галузях, які часто є відносно трудомісткими, щоб компенсувати втрату робочих місць в високовуглецевих секторах. Перекваліфікація працівників також допоможе згладити міграцію робочих місць в низьковуглецеві галузі.

Нагадаємо, до 2030 року ЄС ставить за мету скоротити викиди парникових газів що найменше на 55% в порівнянні з базовим рівнем 1990 року. Такі цілі обумовлюють реалізацію проміжної цілі глобальної стратегії. Як наголошується в програмі «Європейський зелений курс», кінцева мета ЄС – нульовий вплив на клімат до 2050 року.

І це не всі аспекти, які  містить програма «Європейський зелений курс». Нещодавно Рада Європи в рамках пакету заходів щодо ліквідації наслідків COVID-19 ухвалила пропозицію щодо запровадження податку на пластик, який набуває чинності з 1 січня 2021 року. Пропонується мобілізувати нові джерела доходів коштом запроваджених податків на пластик, який ініційований в межах довгострокового бюджету ЄС (2021-27) або багаторічної фінансової програми (MFF), повідомляє IHS Markit.