Фінансові виклики, що постали перед урядом в умовах кризи, проявилися в бюджетному дефіциті розміром 246.6 млрд грн, або 5.5% ВВП. Попри те, що відносно планового показника минулого року (298.4 млрд грн та 7.5% ВВП) дефіцит зменшено − він вищий, ніж факт 2020 року, й більшу його частину планується покривати коштом боргових зобов’язань (ОВДП).
Значний попит на ОВДП на тлі рішень про обмеження пропозиції коротких паперів сприяв зменшенню дохідності на короткому сегменті кривої дохідності та поліпшенню строкової структури залучень. Проте через збільшення останньої середньозважена дохідність гривневих ОВДП дещо зросла.
Ми вирішили висвітлити ситуацію на ринку запозичень, а також появи фіскальних ризиків на тлі зростаючої дохідності облігацій.
Дефіцит бюджету та зовнішні запозичення
Дефіцит бюджету багатьох країн зріс в умовах підтримки населення та піднесу в період коронакризи. Тимчасове розширення дефіциту бюджету в кризовий період є доцільним, проте тривале утримання дефіциту на високому рівні пригнічує економічний розвиток та підвищує ризики витіснення приватних інвестицій. Передбачене звуження від’ємного первинного сальдо свідчить про початок фіскальної консолідації. Це дасть змогу стабілізувати борг до ВВП та надалі повернути його до низхідної траєкторії.
У 2021 році очікується зменшення рівня державного й гарантованого державою боргу, хоча він залишатиметься все ще вище 60% від ВВП. Запланований дефіцит та боргові зобов’язання передбачається майже повністю профінансувати коштом залучень (їх обсяг оцінено більше 15.6% ВВП).
Домінують внутрішні запозичення (497 млрд грн, або 11% ВВП). Значний обсяг внутрішніх залучень вимагатиме збереження високої дохідності ОВДП через посилену конкуренцію з реальним сектором за банківські ресурси.
Зовнішні залучення плануються переважно коштом позик від офіційних партнерів (МВФ, Світового банку, Єврокомісії). Їх вартість суттєво нижча у порівнянні з ринковими інструментами, однак фінансування за програмами Світового банку та Єврокомісії тісно пов’язані з реалізацією програми МВФ.
У разі затяжного переговорного процесу навантаження на внутрішній борговий ринок зростатиме. Крім того, надходження від приватизації виглядають амбітними та в разі несправдження також збільшать потребу в залученнях. З огляду на зазначені ризики в НБУ прогнозують дефіцит бюджету на рівні 4.5% ВВП.
Чинники зростання дохідності ОВДП
З вересня поступово зростала дохідність ОВДП за всіма строками розміщення з огляду на значні потреби уряду у фінансуванні. Вітчизняні інвестори продовжували нарощувати свої вкладення, а попит нерезидентів на ОВДП відновився наприкінці 2020 року.
Усі перелічені чинники забезпечили рекордні розміщення державних цінних паперів у IV кварталі 2020 року, передусім у грудні. Значні залучення вплинули також на строкову структуру ОВДП – 80% паперів, розміщених у IV кварталі, були короткостроковими (з терміном обігу до одного року).
Ключовими покупцями гривневих ОВДП у IV кварталі 2020 року залишалися вітчизняні інвестори (рис. 1).
Рисунок 1 - Зміна обсягу гривневих ОВДП в обігу в розрізі власників, млрд грн
Джерело: НБУ.
Водночас у грудні, вперше з лютого 2020 року, суттєво наростили свій гривневий портфель ОВДП нерезиденти – чиста купівля становила 10 млрд грн. Це відбулося внаслідок як загальносвітової тенденції до зростання інтересу інвесторів до активів країн з ринками, що розвиваються, так і зниження суверенної премії за ризик для України, на яку здебільшого орієнтуються нерезиденти.
Зростання дохідності ОВДП та навантаження на бюджет
Дохідність довгострокових ОВДП зросла до 12,5%, що посилить боргове навантаження на державний бюджет. Про це повідомляють в Рахунковій палаті України.
Рисунок 2 – Деякі показники загального фонду Держбюджету у січні 2021 року, млрд грн
Джерело: Рахункова палата.
У січні дохідність облігацій внутрішніх державних позик зросла до 12,5%. Таке зростання дохідності довгострокових ОВДП призведе у майбутньому до посилення боргового навантаження на державний бюджет унаслідок збільшення видатків на обслуговування держборгу.
Від державних внутрішніх запозичень у січні отримали 36,9 млрд грн, або 100% плану. Водночас надходження, у порівнянні з січнем 2020 року, зросли вдвічі. Як наслідок, обсяг ОВДП в обігу, зріс на 13,8 млрд грн. Найбільше зростання обсягу ОВДП у власності нерезидентів – до 94 млрд грн. Відтак їх частка у загальному обсязі ОВДП, що перебувають в обігу, збільшилася з 8,5 до 9,4%.
Це обумовлює зростання ризиків дестабілізації фінансової ситуації у разі виходу нерезидентів з ринку внутрішніх запозичень.
У Рахунковій палаті зазначають, внутрішні запозичення здійснювалися у гривні й доларах США із середньозваженою дохідністю 11,3 і 3,8% відповідно. Це більше, ніж у грудні 2020 року, коли дохідність зросла після нетривалого падіння. Водночас середньозважена дохідність розміщених у січні 2021 року довгострокових ОВДП, номінованих у гривні, ще більша – 12,5%. Відтак зростання дохідності ОВДП призведе надалі до посилення боргового навантаження на держбюджет через збільшення видатків на обслуговування держборгу.
Варто зазначити, у січні розміщення облігацій зовнішніх державних позик не здійснювалось і кошти від міжнародних фінансових організацій, зокрема МВФ, не надходили. Відтак загальний фонд бюджету не отримав запланованих 14,9 млрд грн надходжень. Крім того, позики на реалізацію інвестиційних проєктів, що залучені до спеціального фонду, у січні на 2,8 млрд грн, або 89%, менші плану.
Нагадаємо, робота місії МВФ в Україні, яка тривала з грудня 2020, завершилася безрезультатно. Повторні переговори можуть відбутися навесні, тоді в кращому випадку транш Україна отримає у серпні-вересні.
За умов продовження співпраці з МВФ очікується приплив капіталу до державного та приватного секторів дасть змогу зберегти міжнародні резерви на поточному рівні, зазначають в НБУ. На тлі цього також очікується продовження залучень держсектором від ЄС та Світового банку, а також нових розміщень ОЗДП для фінансування дефіциту бюджету.
Ситуація з доходами у січні відображає перевиконання плану загального фонду на 3,5 млрд грн. Зокрема, збільшилися надходження ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування; акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); зросли надходження від рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення, а також перевищили план обсяги надходження ПДВ із ввезених на митну територію України товарів. В цілому доходи загального фонду у січні становили 57,6 млрд грн.
Варто зазначити, план надходжень від приватизації державного майна не виконаний на 178 млн грн, або 47%.
Видатки загального фонду у січні були на 12,5 млрд грн менші плану. Відтак на реалізацію програм державних гарантій медобслуговування населення за бюджетною програмою МОЗ спрямовано на 3,7 млрд грн менше плану. Також на 760 млн грн менше виділили на забезпечення діяльності ЗСУ, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни за бюджетною програмою Міноборони.
В підсумку варто зазначити, державний борг в умовах ревальвації гривні до іноземних валют, в яких номіновано борг, у січні 2021 року, за оперативними даними Казначейства, зріс на 3,9 млрд грн, або 0,2%, через перевищення запозичень над погашенням зобов’язань. Водночас внутрішній борг збільшився на 13,8 млрд грн, або 1,4%, а зовнішній – зменшився на 9,9 млрд грн, або 0,8%. На погашення державного боргу спрямовано 23,6 млрд грн, що на 191 млн грн, або 0,8%, менше плану на січень. Зменшення відбулося здебільшого внаслідок меншого обмінного курсу гривні, у порівнянні з врахованим в розрахунках до держбюджету.
