На етапі підготовки до саміту Україна – ЄС, уряд має визначитися з політичними змінами в Угоді про асоціацію, довести готовність активніше боротися з корупцією та винести на порядок денний амбіційний план відновлення Донбасу коштом Євросоюзу. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповіла керівник Мережі захисту національних інтересів «А Н Т С» Ганна Гопко.
За словами експерта, під час саміту планується обговорення широкого кола питань. Тож, на її думку, від Кабінету міністрів «хотілося б почути чітке бачення ключових пріоритетів співпраці з Брюсселем».
«По-перше, Україні під час зустрічі дуже важливо синхронізувати кроки по The New European Green Deal (Європейська зелена угода – ред.). Європейський союз пропонує своє бачення цієї двосторонньої співпраці. Тут важливо, аби Україна не відступала, щоб потім наші підприємства могли синхронізувати свою продукцію до високих європейських стандартів і вимог. По-друге, раніше неодноразово лунали заяви про те, що у 2020 році Україна може переглянути Угоду про асоціацію з ЄС. І не лише квоти на експорт товарів, а також її політичну частину. В цьому контексті, позиція України була б суттєво сильнішою, якби Верховна Рада проводила імплементацію Угоди про асоціацію на рівні не 26%, а хоча б на 50%, як у 2019 році. Крім того, на саміті сторони будуть обговорювати й інші аспекти співпраці, зокрема The New Security Agenda – новий порядок денний для безпеки і монетарну політику. Від результатів цих переговорів буде залежати наскільки буде успішним перегляд Угоди про асоціацію»
керівник Мережі захисту національних інтересів «А Н Т С»Ганна Гопко також констатувала деякі прорахунки офіційного Києва в комунікації з Брюсселем. За її словами, минулого тижня мережа «А Н Т С» провела окремий захід під назвою «Порядок денний для Верховної Ради перед самітом Україна – ЄС». Під час зустрічі експерти мережі вимагали від спікера Дмитра Разумкова присвятити один тиждень роботи парламенту для розгляду усіх важливих євроінтеграційних законопроектів. Передусім малися на увазі документи, що стосуються Waste Management (Управління відходами – ред.), а також адаптації водного і річкового транспорту до стандартів, прописаних в Угоді про асоціацію. Однак керівництво Верховної Ради досі не відреагувало на цю пропозицію. Вона сподівається, що «можливо після саміту, парламент хоч якось мобілізується».
Найбільш гострими питаннями порядку денного саміту 1 жовтня, експерт вважає проблеми Києва довкола боротьби з корупцією.
«У Брюсселі вкрай занепокоєні останніми подіями довкола формування комісії з призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). У Європарламенті вже заявили, що якщо Київ буде продовжувати наступ на антикорупційні органи, а у судовій системі триватиме «ручне» управління суддями, як у випадку голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка, ЄС може всерйоз задуматися про скасування безвізового режиму. Тому не хотілося, аби під час саміту відбувалися кулуарні дискусії та off-records («не для протоколу» – ред.) з вимогами до української влади щось зробити з олігархами та їхнім впливом в контексті захисту антикорупційної інфраструктури. Також сторони під час зустрічі мають амбіції розпочати обговорення термінів про приєднання України до Угод про промисловий безвіз і про спільний авіапростір»
Крім того, аналітик переконана, що Україні слід винести на порядок денний саміту амбіційний план відновлення Донбасу коштом Європейського союзу. За словами експерта, у 2018-му році, після відкритого акту агресії Росії на Азовському морі, обговорювалося надання Україні т.зв. «економічного пакету» ЄС для вирішення «проблеми Приазов’я». Ця фінансова допомога покликана усунути негативні наслідки повзучої окупації і блокади Росією проходження українських суден через Керченську протоку.
«Фіндопомога має звести до мінімуму вплив фактору Кримського мосту на економічну ситуацію і соціальне незадоволення людей, а також не допустити перетворення Маріуполя на «сіру зону». Сподіваюся, що під час саміту 1 жовтня, Брюссель підтримає наміри Києва увійти до платформи з питань деокупації Криму. Питання деокупації півострова і санкцій проти РФ, обов’язково буде звучати й обговорюватися під час саміту. Сьогодні в цьому напрямку немає жодних зрушень – є контрольоване Кремлем перемир’я, яке в будь-який момент може перерости в ескалацію»
Головним завданням уряду в подальшій взаємодії з Європейським союзом, Ганна Гопко вважає виділення ключових пріоритетних секторів співпраці – митниця, енергетика або цифровий ринок. Експерт констатувала зрушення реформ в енергетиці, найвагомішими з яких назвала анбандлінг НАК «Нафтогаз Україна» та договір про приєднання України і Молдови до континентальної енергомережі ЄС для зменшення залежності від Росії.
Аналітик також повідомила, що під час саміту Україна – ЄС буде обговорюватися питання дефіциту держбюджету України на 2021-й рік, а також питання місцевих виборів і реформа місцевого самоврядування.
«Кабмін чекає на 500 мільйонів євро макрофінансової допомоги в рамках двосторонньої угоди. ЄС має дуже багато запитань до України щодо непрозорості витрачання коштів з фондів на боротьбу з коронавірусом та на ремонт доріг. Крім того, на порядку денному саміту стоятиме питання місцевих виборів, адже місцеве самоврядування є одним з пріоритетних напрямків ЄС. Брюссель зацікавлений у реформі децентралізації, як в антикорупційному факторі, що переорієнтує гроші й повноважень на місцевий рівень. Це допоможе сформувати на місцях лідерів, які будуть покращувати добробут в громадах, залучати інвестиції, і так далі»
Головними завданнями України під час саміту 1 жовтня, Ганна Гопко вважає «не лише загальні селфі та фотографії», а чітке визначення українською стороною пріоритетів – промисловий безвіз, енергетика, збільшення квот на експорт електроенергії, а також встановлення часових рамок для перегляду Угоди про асоціацію.
«У наших дискусіях брав участь член Комітету в закордонних справах та бюджетного комітету Європарламенту Андрюс Кубілюс. Він сказав, що Україні дуже важливо мислити не просто самітом 1 жовтня, а дуже чітко прописати «дорожню карту» хоча б на 10 років вперед. Наприклад, західні Балкани мають стратегію інтеграції та членства у ЄС і вже активно обговорюють її з Брюсселем. Хотілося, щоб подібний документ мала й Україна. І не просто Східне партнерство, де Київ декларує себе як лідера, а закріплену в Конституції чітку дорожню карту на шляху до членства в ЄС. Наскільки дієвий це інструмент, ми побачили на прикладі безвізового режиму»
Нагадаємо, 1 жовтня у Брюсселі відбудеться черговий саміт Україна – Європейський союз. Попередній саміт відбувся 8 липня 2019 року у Києві. ЄС на зустрічі на найвищому рівні представляли тодішні президенти Європейської ради Дональд Туск і Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, Україну – президент Володимир Зеленський.
У травні 2020 тодішній міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив про необхідність переглянути Угоду про асоціацію України з ЄС. За його словами, влада ЄС і України також працює над поглибленням співпраці в сферах цифрового ринку, взаємодії у питаннях митниці, юстиції, безпеки й оборони.
Додамо, що саміт 1 жовтня ускладнений низкою скандалів, що сталися в Україні за останні кілька місяців. 17 вересня член комітету у закордонних справах Європарламенту Віола фон Крамон заявила, що українська влада проштовхує своїх кандидатів на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Вона підкреслила, що таким чином, український уряд ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС і наступний транш допомоги у розмірі 1,5 мільярди євро.
12 червня у САП повідомили, що детективи Національного антикорупційного бюро задокументували дачу хабара керівництву НАБУ та главі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Хабар пропонували за закриття справи проти власника компанії Burisma Миколи Злочевського. Під час дачі хабара було затримано трьох осіб. Скандал викликав стурбованість керівництва ЄС.
Водночас, голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що Захід не тисне на Україну у виборі нового глави САП. Також спікер вважає, що ухвалити проект держбюджету на 2021 рік буде нелегко.
Крім того, влітку в Україні спалахнув ще один корупційний скандал, що привернув увагу ЄС. 17 липня співробітники НАБУ провели обшуки в Окружному адмінсуді й оголосили підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, п’яти суддям, а також голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. За версією слідства, Вовк та підконтрольні йому судді ухвалювали замовні рішення у власних інтересах та в інтересах політичних еліт і бізнес-кіл.
