На саміті у нормандському форматі в Парижі Україна дуже близько підійшла до «червоних ліній», але поки що їй вдалося не перетнути їх. До певної міри на це вплинув скандал, пов’язаний з імовірною анексією Росією Республіки Білорусь.
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог Олександр Палій.
«Володимир Зеленський чомусь не піднімає тему про те, що амністія може надаватися виключно за нетяжкі злочини. Це дивно, адже навіть згідно з Женевськими угодами, підписаними Сергієм Лавровим 17 квітня 2014 року, за тяжкі злочини жодної амністія не надається. Більше того, за Кримінальним кодексом України, тяжкі злочини – це всі злочини, які передбачають відповідальність терміном понад 5 років позбавлення волі. Однак за підсумками саміту, чіткої позиції щодо цього питання з боку Зеленського, не спостерігалося»
політологЩе одним свідченням наближення офіційного Києва до «червоних ліній» аналітик вважає той факт, що Зеленський погодився на постійний особливий статус тимчасово окупованих територій Донбасу, а також на обговорення змін до Конституції України, що не фіксувалося під час попередніх зустрічей «нормандської четвірки». Не менш загадковим політолог вважає меседж Зеленського про те, що Київ обов’язково досягне якогось результату в газових переговорах з Росією. На його думку, таке «планування якогось позитивного результату, не додає Україні сильних позицій на переговорах».
Не додає оптимізму, на думку експерта і повідомлення у ЗМІ про те, що президент України начебто погодився на проведення місцевих виборів в ОРДЛО через півтори доби після передання Києву контролю над україно-російським кордоном. Аналітик вважає це поступкою, адже провести деокупацію за півтори доби неможливо і, за його словами, «добре, що Володимир Путін не погодився на такий сценарій».
Не менш підозрілим політолог вважає рішення про імплементацію в українське законодавство спеціальними рішеннями «Формули Штайнмаєра». На його думку, цю норму слід було взагалі вилучити з підсумкового документу, але українська сторона «намагалася обговорювати це питання».
«Фактично Україна на саміті підійшла до цих «червоних ліній», але не переступила їх. Принаймні зараз. Можливо до Зеленського просто дійшла правильність позиції, можливо свою роль відіграли вуличні протести. До певної міри, Україні допомогла історія з Білоруссю. Напередодні саміту, Лукашенко сильно посварився з росіянами і фактично відмовився капітулювати й ліквідувати незалежність своєї країни. Путін був явно спантеличений цією ситуацією і це дало свій відбиток на переговори у Парижі. Тому в даній ситуації Україна і Білорусь допомогли одне одному»
Нагадаємо, 9 грудня в Парижі відбувся саміт у нормандському форматі. Президенти України Володимир Зеленський, Франції Еммануель Макрон і Росії Володимир Путін, а також канцлер Німеччини Ангела Меркель, домовилися провести до 31 грудня 2019 року обмін полоненими в форматі «всіх на всіх» і відвести озброєння ще на трьох ділянках до кінця березня 2020 року. Крім того, Україна зобов’язалася імплементувати у своє законодавство т.зв. «формулу Штайнмаєра». Сторони домовилися провести наступну зустріч за 4 місяці.
Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до виконання домовленостей, «але це дорога із двостороннім рухом». Президент також назвав «червоні лінії»: неприйнятність федералізації, неможливість зовнішнього впливу на вектор розвитку України і неможливість компромісів врегулювання на Донбасі шляхом територіальних поступок.
Раніше віце-прем’єр-міністр Дмитро Кулеба зазначив, що документ, який планують підписати учасники нормандського саміту, не міститиме юридичних зобов’язань для України. А Володимир Зеленський зазначив, що в разі провалу мінського процесу та переговорів у нормандському форматі, Україна готова заморозити конфлікт та відгородитися від терористів стіною, як це зробив Ізраїль.
