НАБУ знайшло слід київського комунального підприємства в афері з банком «Хрещатик»

НАБУ знайшло слід київського комунального підприємства в афері з банком «Хрещатик»

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

Національне антикорупційне бюро почало розслідування щодо київського комунального підприємства, яке фігурує у матеріалах справи щодо афери з банком «Хрещатик» за заявою Фонду гарантування. Посадовці банку «Хрещатик» 4 квітня 2016 року погасили заборгованість фірм, пов’язаних із акціонерами фінустанови за рахунок коштів підприємств Київської міської держадміністрації, передає finbalance.

Ці підприємства перерахували на рахунок КП «Фінансова компанія« Житло-Інвест »кошти, за які вказане КП набуло більш 150 квартир у компаній, які потім через ряд посередників вивели кошти з банку« Хрещатик ».«Фінансова компанія «Житло-Інвест» подавала клопотання до Солом’янського райсуду про зняття арешту з квартир(його наклали ухвалою від 28.03.2018 року), але суд не задовольнив його.

«Кримінальний злочин вбачається у тому, що перераховані у вигляді фінансової допомоги 24 комунальних підприємств кошти на рахунок Комунального підприємства «Фінансова компанія «Житло-Інвест» були спрямовані на рахунки ТОВ «КУА Авалон» та ПрАТ «Агрофірма Троянда» з призначенням платежу «оплата за квартиру» (у сумі понад 300 млн грн, -ред). В подальшому у квітні 2016 року ТОВ «КУА Авалон» та ПрАТ «Агрофірма Троянда», отримані від КП «Фінансова компанія «Житло-Інвест» кошти, перерахували на рахунки інших юридичних осіб, напряму або через фінансові перерахуваня, які вивели з ПАТ «КБ Хрещатик» майно (ліквідне забезпечення), за рахунок якого в подальшому можливо було б забезпечити вимоги вкладників», – зазначається у судових матеріалах.

У КП «Фінансова компанія «Житло-Інвест» вважають, що вищезазначені факти не свідчать про те, що квартири підприємства у Києві по вул. Вишгородській, №45-Б/1 могли бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Представники КП підкреслили, що придбані квартири ніколи не перебували ані в іпотеці, ані в іншому обтяженні банку «Хрещатик», а юридичні особи які продавали квартири не були його боржниками.

Детектив НАБУ ж заявив, що зазначені квартири відповідають критеріям ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом по цьому провадженню, оскільки вони були засобами вчинення кримінального правопорушення.

Кошти до «Фінансової компанії «Житло-Інвест» переказали такі  КП зі сфери управління КМДА:

  • КП з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ»
  • КП «Київський метрополітен»
  • КП «Київжитлоспецексплуатація»
  • КП «Шляхово-експлуатаційне Управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського р-ну м. Києва»
  • КП по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва
  • КП «Спецжитлофонд»
  • «Київжитлоспецексплуатація»
  • «Київське міське бюро технічної інвентаризації»
  • КП «Вечірній Київ»
  • «Київський крематорій»
  • Служба організації збору та обліку виручки (підрозділ КП «Київпастранс»)
  • КП «Київський інститут земельних відносин»
  • КП «Телекомпанія «Київ»
  • «Інститут Генерального плану м. Києва»
  • «Київбудреконструкція»
  • «Київводоканал»
  • «Київреклама»
  • «Фармація»
  • «Київблагоустрій»
  • «Київське інвестиційне агентство».

Також за інформацією НАБУ, територіальній громаді Києва в особі Київміськради належали 25% акцій банку «Хрещатик». А власником 37,4427% акцій банку «Хрещатик» був Андрій Іванов – партнер Василя Хмельницького. Той публічно запевняв, що у 2015 році продав свою частку в банку «Хрещатик» для А. Іванова.

Нагадаємо, Верховний Суд України визнав, що перекази, здійснені клієнтами банку «Хрещатик», завдяки яким було погашено борг перед фінустановою за день до визнання її неплатоспроможною, є незаконними.  Зазначені операції здійснювали фірми з рахунками у самому «Хрещатику», внаслідок чого  відбулось «схлопування» активів і пасивів фінустанови.

4 лютого Фонд гарантування вкладів повідомив про багатомільярдну аферу у банку «Хрещатик», яку здійснили напередодні визнання його неплатоспроможним та запровадження тимчасової адміністрації. Кошти із банку виводилися шляхом купівлі «(без)цінних» паперів компаній, що мають ознаки фіктивності, а емітенти акцій виявилися пов’язаними з банком особами у 91,8% випадків.

У березні Верховний суд України визнав незаконною ліквідацію банку «Хрещатик». Суд не підтримав заяву НБУ про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 7 грудня 2017. Тоді Вищий адмінсуд підтримав судові рішення попередніх інстанцій про незаконну неплатоспроможність банку «Хрещатик», що призвели до його ліквідації.

Автор: UA.NEWS
Фото: НВ Бизнес - Новое Время

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: