Компанія «Нафтогаз України» вивчає можливість нових позовів проти «Газпрому». Про це повідомив сьогодні на своїй сторінці у Facebook виконавчий директор компанії «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.
Зі слів топменеджера, йдеться про позов щодо зловживання «Газпромом» своїм домінуючим становищем за новим транзитним контрактом та за контрактом між «Нафтогазом» та «Газпромом» про переуступку боргових зобов'язань «РосУкрЕнерго».
«РосУкрЕнерго АГ» (RosUkrEnergo AG, RUE) — компанія з перепродажу природного газу на територію України, а також в країни Східної та Центральної Європи, яка у 2004-2009 була посередником при постачанні газу в Україну і ЄС.
Про судові процеси проти РФ та проти Газпрому
Юрій Вітренко окреслив нові та давні проблеми, які все ще залишаються актуальними у відносинах РФ та України, а деякі набули розвитку. Розв’язання окреслених проблем має перспективу лише в залі суду, зазначив топменеджер.
Нові суди базуються на основі двох ключових позицій – це інвестиційний арбітраж щодо активів Криму, який передбачає позов проти Російської Федерації, а також позов для розв’язання спірних питань щодо виконання умов чинного контракту на транзит газу, який ґрунтується на комерційному арбітражу проти безпосередньо Газпрому.
Юрій Вітренко зазначив, що цього тижня завершується підготовка до чергового подання документів у рамках арбітражного процесу проти Російської Федерації щодо активів у Криму, який триває вже декілька років.
«Зауважу, що в арбітражі щодо активів у Криму нам протистоїть держава Російська Федерація, а не Газпром, і тому цей арбітраж не підпадає під угоду про врегулювання з Газпромом, яку Нафтогаз уклав у грудні після того як Газпром виконав рішення Стокгольмського арбітражу сплатити нам компенсацію у розмірі $4,6 мільярда (плюс $400 млн відсотків на дату остаточного розрахунку), і погодився продовжити транзит газу», - зазначив Юрій Вітренко.
Він також підкреслив, що прем’єр-міністр України у своєму листі до Наглядової ради Нафтогазу наголошував на характері домовленостей з Газпромом, які стали можливими «завдяки досягнутим політичним керівництвом держави домовленостей на міждержавному рівні».
Юрій Вітренко резюмує, якщо політичні домовленості мали визначальну роль, то було б добре, якби політичне керівництво держави просто зараз досягнуло домовленості на міждержавному рівні щодо сплати Україні компенсації від РФ за втрату активів у Криму, сума яких сягає до $8 млрд (прямі втрати та відсотки).
Такий вплив керівництва держави дозволяє компанії зменшити витрати на юристів та на ненависні всім премії.
«Але якщо для цього потрібно, як минулого разу, спершу виграти арбітраж, потім апеляцію, заарештувати активи закордоном і впритул наблизитися до примусового стягнення, то потрібно всім усвідомити визначальну роль саме Нафтогазу у цьому процесі», - наголошує Юрій Вітренко.
Арбітраж щодо виконання чинного договору на транзит
Наприкінці грудня 2019 року, після того як Газпром виконав рішення Стокгольмського арбітражу сплатити Україні $5 млрд, було укладено угоду з врегулюванням всіх поточних спорів щодо постачання та транзиту газу, яку українська сторона наразі виконує в повному обсязі й без жодних порушень зі свого боку, а також продовжили транзит.
Але це зовсім не означає, що про відносини з Газпромом можна забути, наголошує Вітренко.
По-перше, потрібно багато чого зробити в Україні як наслідок цих угод. Про це говорилося топменеджером публічно відразу після того, як підписали транзитні угоди з Газпромом. Підписання нового контракту на транзит — це лише початок нового шляху. Наступні ключові кроки слід зробити у напрямку завершення реформи ринку газу, зокрема шляхом забезпечення повної відповідності європейським правилам, радикально підвищити рівень енергоефективності, і таким чином зменшити неефективне споживання газу. Необхідно суттєво нарощувати власний видобуток газу і, нарешті, слід трансформувати Нафтогаз у сучасну та ефективну національну компанію. Але, на жаль, практично нічого поки не зроблено, наголошує Віктор Вітренко.
По-друге, виникли найбільш нагальні потенційні проблеми у відносинах з Газпромом, які в Нафтогазі наразі вивчаються, зокрема:
- європейські компанії, які купують газ у Газпрому, не можуть перенести точки передачі газу за поточними контрактами на кордон РФ — Україна;
- незалежні від Газпрому газовидобувні компанії не можуть експортувати газ з РФ;
- незалежні від Газпрому компанії не можуть здійснювати транзит газу з Середньої Азії через територію РФ;
- нещодавно нами були виявлені обставини щодо ролі Газпрому в операціях з борговими зобов’язаннями «РосУкрЕнерго», через які Нафтогаз зазнав значні збитки.
Розв’язання цих проблем дозволить Нафтогазу отримати додаткові мільярдні доходи від транзиту, а також зниження ціни на газ в Україні на 25% відсотків навіть без прямих поставок з боку Газпрому і без політично мотивованої корупції, яка може бути з цим пов’язана.
Також внаслідок розв’язання спірних питань, керівництво Нафтогазу надіється на мільярди доларів компенсації за втрати від операцій з борговими зобов’язаннями «РосУкрЕнерго».
Віктор Вітренко зазначає, що наразі команда юристів вивчає можливості Нафтогазу щодо розв'язання зазначених проблем, серед яких можна виділити таке:
- подання скарги до європейського антимонопольного органу (з перспективою судового процесу в Суді Європейського Союзу) щодо зловживання Газпромом своїм домінуючим становищем;
- міжнародний арбітраж в м. Цюріх за новим транзитним контрактом;
- міжнародний арбітраж у Стокгольмі за контрактом між Нафтогазом та Газпромом щодо переуступки боргових зобов’язань «РосУкрЕнерго».
Звісно, передусім Нафтогаз сподівається розв’язати всі проблемні питання без судових процесів. Тому планується спершу спробувати ці питання обговорити з Газпромом.
Якщо ж сторони не дійдуть до спільного знаменника, Нафтогаз має намір звертатися до політичного керівництва держави для досягнення домовленостей на міждержавному рівні.
«На моє переконання, моя команда є ключовим учасником процесу, і визначальним фактором для отримання $5 млрд від Газпрому за рішенням Стокгольмського арбітражу, що обумовило перемогу в попередньому арбітражі, арешт активів, успіх в апеляції тощо. Для укладення нового транзитного контакту – запорукою успіху була наша відмова від добре обґрунтованих позовів в новому арбітражі на суму 12,2 млрд та від скарги в антимонопольному органі ЄС, — наголошує Юрій Вітренко. — Але якщо хтось вважає, що росіяни заплатили та уклали новий контракт передусім через домовленості політичного керівництва держави, у нас наразі буде чудова можливість це перевірити».
В підсумку зазначимо, що команда Нафтогазу почала роботу над вивченням можливостей використання нового транзитного контракту для залучення фінансування інвестиційних проєктів. Йдеться про так звану «сек’юритизацію», яка дозволяє злучити мільярди доларів в інвестиційні проєкти, наприклад у сфері енергоефективності, що є надзвичайно актуальною потребою України.
Команда Нафтогазу усвідомлює, що «навіть згадування про проблемні питання у відносинах з Росією та Газпромом, не кажучи вже про конкретні можливості розв'язувати ці проблеми на користь України, може дратувати тих, хто просуває ідеї «примирення» з Росією ціною фактичної відмови від захисту України», але «для них лише нагадаю відоме висловлювання Бенджаміна Франкліна, одного з батьків-засновників держави Сполучені Штати Америки, (для тих, хто не цікавиться історією, він може бути більш відомий як людина, яка зображена на стодоларових банкнотах): «Ті, хто готовий відмовитися від Волі, щоб купити трохи тимчасової Безпеки, не заслуговують ні на Волю, ні на Безпеку», наголошую Віктор Вітренко.
