За останній час в Києві сталося два резонансних напади, які знову змусили заговорити про безпеку на вулицях, реформуванні правоохоронних і силових структур, а також «російський слід».
Народний депутат Мустафа Найєм відбувся легко, а «кіборг» і ветеран АТО Дмитро Вербич вже йде на поправку. Після вибуху вижив народний обранець Ігор Мосійчук. Аміні Окуєвій пощастило менше.
Мустафа Найєм і честь автолюбителя
30 квітня в центрі Києва авто нардепа Найєма підрізав Mercedes. Розбір польотів переріс в побиття Мустафи, після того, як до «кривдників» приєднався десант. В ході конфлікту один з незнайомців ударив депутата по обличчю, зловмисники з місця події зникли. Найєма госпіталізували і згодом прооперували.
Правоохоронці спрацювали досить оперативно. За підозрою в нападі затримали трьох чоловіків. Двоє з них з громадянством РФ. Їм оголошено підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 (хуліганство) КК. Четвертому підозрюваному, зламав щелепу Найєма, заочно оголошено про аналогічну підозру, а також в умисному нанесенні тілесних ушкоджень середньої важності.
Підозрюваний встиг вилетіти до Азербайджану, де його затримали і відпустили на свободу, вилучивши паспорт. Затриманих в Україні залишили під домашнім арештом. Детальніше про те, як на інцидент відреагували соцмережі - в нашому огляді.
Дмитро Вербич і ліворадикали
Напад на ветерана АТО Дмитра Вербича стався після події з нардепом Найємом. Тоді заговорили про долю «простого смертного» після подібних нальотів. Відповідь не змусила довго чекати. Правоохоронцям вдалося досить швидко затримати одну з підозрюваних в Харкові. Правда, в цьому арешт є і ложка дьогтю. В мережу потрапили фото всіх затриманих, які нібито були причетні до нападу. Як виявилося пізніше, причетні були не всі. Зате над їх фото встигли познущатися чимало людей.Вербич вже пішов на поправку, про мотиви інцидент нічого сказати не може. За словами однієї з нападників, вони побачили хлопця в футболці з національною символікою і вирішили провчити за те, що «бандерівець». У спонтанність такого рішення важко повірити, адже молоток, ніж і газовий балон рідко носять з собою просто так. А з розповіді потерпілого, слід, що молотком цілилися саме в голову.
Повідомлення СБУ про результати розслідування:
«Оперативники спецслужби задокументували, що організатором нападу на учасника АТО є громадянин Росії, який покинув територію України 4 травня і ховається в Польщі»
Дії зловмисниці кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 (хуліганство, вчинене групою осіб із застосуванням предмета, спеціально пристосованого і заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень) Кримінального кодексу України. Їй загрожує від 3 до 7 років. Громадянину РФ, який ховається на території Польщі, заочно оголошено підозру за тією ж статтею, плюс ч. 2 ст. 187 (розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб) КК. Зараз 23-річного росіянина намагаються доставити в Україну. Нападники можуть отримати і цілком реальні терміни, попри твердження про те, що на них завели «хуліганку», щоб «спустити на гальмах».
На прикладі цього випадку можна відзначити зростання свідомості українського суспільства. «Ліве» і «праве» крило facebook-спільноти зійшлися в єдиній думці: агресивні збройні «малолітки», які гуляють містом, це - зло. Незалежно від ідеологічних інтерпретацій.
З двох історій можна зробити один висновок. Ключовий фігурант в першому випадку і організатор нападу в другому, не тільки безперешкодно потрапили на територію України, а також покинули її після скоєння злочину. І мова не йде про спецагентів Кремля.
Аміна Окуєва
У перших двох випадках більша частина підозрюваних встановлена, а «російський слід» пов'язаний з громадянством злочинців. На жаль, у справі про вбивство Аміни Окуєвої слідство просунулося набагато менше.30 жовтня 2017 року невідомі обстріляли автомобіль героя України Аміни Окуєвої та її чоловіка Адама Осмаєва поблизу селища Глеваха (Київська область). Окуєва загинула на місці, її чоловік отримав поранення, йому вдалося врятуватися. За даними народного депутата, члена колегії МВС Антона Геращенко, основна версія вбивства і замаху – помста з боку російських терористичних диверсійних угруповань, які діють за підтримки спецслужб ворога. Ще один варіант, озвучений представником МВС Зоряном Шкіряком, помста прокадировських чеченських військових. До таких же висновків, прийшли і середньостатистичні експерти з facebook. Без інструментів МВС і СБУ в розпорядженні, якщо не брати до уваги наявність ПК і дивану.
Цей замах на подружжя було не першим. За словами Осмаєва, напад на них влітку і вбивство Аміни - «ланки одного ланцюга». 1 червня сталася стрілянина на Подолі. Тоді подружжя приїхало на інтерв'ю з нібито французьким журналістом. На зустрічі він дістав пістолет і пистрілив в Осмаєва, Аміна відкрила вогонь у відповідь з нагородної зброї і поранила нападника.
Ігор Мосійчук
25 жовтня 2017 року Києві на виході з офісу телеканалу «Еспрессо» спрацювала вибухівка, закладена в скутер біля машини нардепа. В результаті вибуху двоє загинули, поранення отримали троє людей. Ігор Мосійчук та політолог Віталій Бала вижили, були госпіталізовані і прооперовані. Загинули двоє поліцейських. Вибух було кваліфіковано як теракт, а слідство знаходилося під контролем СБУ.Через 4 місяці, 27 лютого 2018 року, Мосійчук заявив про розкриття справи. При цьому про затримання будь-кого з підозрюваних мова не йде.
«Частина з них знаходяться на тимчасово окупованих територіях, частина в РФ, тимчасово окупована територія Чеченської республіки Ічкерія»
Відзначимо, що Аміна Окуєва, замах на яку відбувся буквально через п'ять днів, була помічницею нардепа і вони планували зустрітися. Якщо з мотивами вбивства Окуєвої, незалежно від версій, все більш чи менш зрозуміло – вона ворог РФ і Кадирова, то мотиви замаху на Мосійчука невідомі. Його «націоналізм», як і рівень політичного впливу, досить средньостатистичний.
На закінчення можна говорити про те, що представники російських спецслужб та інших збройних формувань досить спокійно діють на території нашої країни. На жаль.
* * *
Стратегія російських спецслужб стоїть на трьох китах і вона послідовно реалізується на території України:
- ми доберемося до кого завгодно, коли завгодно і де завгодно. Це стосується не тільки України – замах на Скрипалів і вбивство Литвиненка у Британії – яскраве тому підтвердження. Логічно, що країна-агресор хоче показати, що бути її ворогом – небезпечно;
- ми будемо розхитувати віру в захищеність кордонів. Вбивства за кордоном, безумовно, крім демонстрації сили, несуть момент деморалізації противника. Сьогодні ми отруїли двох і застрелили/підірвали когось конкретно. А завтра стрілянина може статися в іншому масштабі і не за містом. І отруїмо не ручку двері, а – каналізацію;
- ми не дамо вам розслідувати проти «своїх», як у випадку зі Скрипалями, Шереметом, Окуєвої та Мосійчука. Повноцінне розслідування неможливо без співпраці з країною, громадян яких підозрюють. У цьому питанні Росія непохитна, навіть якщо справа не йде про те, що виконавцями були штатні співробітники.
Що стосується «російського сліду» в перших двох випадках. Можна зробити припущення, що РФ всіляко буде використовувати своїх агентів впливу, щоб покарання за побиття Найєма і Вербича було максимально м'яким, або підозрюваних відпустили зовсім. Щоб показати, що бити українських представників влади та ветеранів війни можна. Для цього є корумповані суди, політики і просто впливові люди.
Володимир Крекотін
