Спостерігаючи за скандалом з Анастасією Приходько в ефірі «5 каналу», згадую геніально просте прислів'я: «кожен митець у своїй справі». Важко було б знайти розсудливого політика, а тим більше політичного лідера, який би не погодився із цим твердженням.
І тим не менше, під час кожного електорального періоду в Україні партійні вожді кличуть до своїх списків та сил тих, хто за визначенням не може і не здатний займатися політичною майстерністю. Тотальний конфуз співачки Приходько, яка вирішила ступити на незвідану політичну стезю у блоці Юлії Тимошенко – тому підтвердження.
Незв’язна мова, повна відсутність будь-яких чітких та зрозумілих позицій, не кажучи вже про ідеї і пропозиції, примітивніші уявлення про те, чим доведеться займатися і як себе поводити – вдарили не тільки по іміджу Насті, його як такого і не було, а показали команду «Нового курсу» Юлі з «кращого» боку.
Заради виправдання недорікуватості багатьох новоспечених державних мужів, ким Анастасія себе нарекла, нагадаю й іншу народну мудрість, яка говорить: людину прикрашають не слова, а вчинки. Безперечно. Як тут не згадати тих, хто переступив з шоу-бізнесу у світ боротьби ідеологій та думок. І проаналізувати, а чи варто було?
Сумуюча Тая: провал та забуття Таїсії Повалій
Ще кілька років тому популярна українська, а нині російська співачка і персона нон-грата в Україні. Втекла до Росії після Революції Гідності. У численних інтерв'ю нарікала на нелегку долю «опозиційного» виконавця та вимушене рішення покинути рідну країну за незатребуваністю.
Таїсія від початку була «східно-орієнтованою», активно підтримувала «Партію регіонів» і колись кандидата в президенти Віктора Януковича. Пройшла за списком ПР до парламенту у 2012 році та отримала місце в комітеті Ради з питань культури і духовності.
Активність Повалій в якості народного депутата зводилася до вигулу розкішних вбрань у кулуарах парламенту та незграбних інтерв'ю на злободенні теми. Відсутність своєї думки і базових знань, повна дезорієнтація у політичних процесах і тенденціях робили Таю «дурненькою блондинкою», якій тільки й залишалося, що плескати густо нафарбованими віями і мовчати. Втім, Повалій не часто радувала своєю присутністю на засіданнях Ради. Що у підсумку співачка змогла запропонувати своїм виборцям? Нічого, що вона успішно і зробила.
Повний крах у якості політика – не єдине досягнення Таїсії в Україні. Співоча кар'єра на батьківщині достроково і безповоротно завершена. Співачку нарівні з іншими зірками, моральне обличчя яких дозволяє їм спокійно розважати російську аудиторію, коли на Донбасі йде війна і гинуть українці, хочуть позбавити звання народних артистів. Ініціатива виходить від колишніх колег Таїсії Повалій – народних депутатів України.
«Дикий» волонтер Руслана
Руслана – патріот, активістка, волонтер і безумовно визнана багатьма українська артистка. Переможець Євробачення з унікальною автентичною композицією «Дикі танці». На хвилі першої Помаранчевої Революції активно підтримувала прозахідні демократичні сили і кандидатуру Віктора Ющенка на пост президента України. Стала народним депутатом від блоку «Наша Україна» у 2006 році.
На початку своєї недовгої політичної кар'єри Руслана чомусь намагалася епатувати зовнішнім виглядом. Приходила до парламенту у вбраннях, які ніяк не асоціювалися з рухом до Європи, серйозною законотворчою роботою та відстоюванням інтересів своїх обранців. А скоріше з неприборканим прагненням виділитися і покрасуватися, ну і підтримати «дикий» імідж, що довго культивувався після перемоги на Євробаченні. На жаль, але тільки цим Руслана і запам'яталася під час перебування народним депутатом.
Сама співачка заявляла, що розчарувалася в політиці. Але у 2013 році активно брала участь у передвиборній кампанії Юлії Тимошенко. Під час Революції Гідності підтримала опозицію, виступала на Майдані, займалася волонтерством.
Можливо, що негативний досвід у парламенті допоміг Руслані усвідомити, політика – це не її. Треба віддати їй належне: вчасно зупинилася і не дала втягнути себе у нові політичні чвари. Зазнавши невдачі у великій грі, досягла успіху у волонтерстві та соціальній активності. Після початку російської агресії часто їздить на фронт до українських бійців, дає концерти, збирає допомогу, бере участь у різних благодійних проектах на підтримку армії. Чим повернула і примножила доброзичливе ставлення до себе, втрачене за часів парламентських буднів.
Нерадикальна Злата Огневич
Яскрава співачка Злата Огневич свого часу вирішила блиснути потенціалом та відправитися до парламенту під прапорами Радикальної партії Олега Ляшка. Навіщо такий хід потрібен був одіозному Ляшкові – зрозуміти не складно. Проблеми з іміджем Олег вирішує, у тому числі, оточуючи себе чарівними красунями.
А ось Злата свій імідж добряче попсувала. Сам шлях Радикальної партії і манера її просування в маси ніяк не узгоджується із витонченістю та тендітністю Злати. Де вила, а де Огневич? Тим більше що співачка планувала займатися питаннями культури. До слова у трохи безкультурній партії, що пропагує епатаж, клоунада-шоу, популізм та жорсткий екшн.
Ймовірно, що цей дисонанс не хвилював артистку, так як завдання перед нею стояли інші, принаймні – в очах виборців. Через рік після обрання, співачка склала повноваження. Своє рішення пояснила розчаруванням і втомою від бруду у політичній боротьбі. Втім, це дивно. Адже амплуа лідера партії та всі його політичні уподобання характерні саме для брудної гри.
На відміну від Ляшка, кар'єра політика Огневич закінчилася швидко і безрезультатно. Злата – митець своєї справи.
«Кандидати» Святослав Вакарчук та Володимир Зеленський
Про цих артистів вирішила написати в парі. Тому що під час поточної виборчої гонки їх активно штовхають на участь у боротьбі за вищий державний пост і суперництво із зубрами української політики. Святослав Вакарчук вже має досвід політичної діяльності. На хвилі українських революцій фронтмен «Океану Ельзи» встиг побувати народним депутатом, але, як і інші колеги по музичному цеху, відмовився від мандата і пішов достроково.
Що стосується актора Володимира Зеленського, його з політикою вже багато років пов'язує сцена. Шоу «Вечірній квартал» та інші проекти коміка – блискучий професійний тонкий та іскрометний гумор. Серіал «Слуга народу» став культовим шоу з яскравим політичним троллінгом усієї нашої державної системи. Зеленський та його команда – багато в чому зрослися зі своїми персонажами, тому дуже популярні і затребувані, навіть серед тих, кого вони нещадно критикують та висміюють.
В наші дні обох артистів наполегливо висувають кандидатами в президенти. Згідно з останніми даними соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова, Володимира Зеленського на посаді президента готові підтримати 11% опитаних. Святослава Вакарчука – 6%. Не багато, але і не мало.
Поки що і Володимир, і Святослав на провокації не піддаються і своїх кандидатур нікуди не висувають. І на мою суб'єктивну думку, правильно роблять. Вони відмінно виглядають у своїх нішах. Набагато важливішою є їх місія як виразників загальної народної волі свого покоління, яку вони можуть доносити і владі, і на міжнародному рівні. А завдяки своїй прихильній репутації та визнанню, привертати увагу народу до гострих проблем українського суспільства. Втім, цим хлопці успішно і займалися.
Чи потрібно їм щось міняти? Чи потрібно для цього балотуватися особисто і вступати на дорогу, яка може привести до кар'єрної прірви? Це вирішувати тільки їм. Спираючись на особистий досвід і спостерігаючи за падінням колег, впевнена, артисти зроблять правильний вибір.
Хард-кор Анастасії Приходько
Наостанок кілька ремарок про перший млинець грудкою у виконанні Насті Приходько. Вже сказано-переказано і додати особливо нічого, крім розчарування. Але ось з'явилася реакція Насті на її раптовий відхід зі студії під час інтерв'ю з журналісткою Яніною Соколовою, яку вона розмістила на своїй сторінці у facebook.
Реакція, яка тільки погіршила становище і думку щодо самої Насті, та про її лідера в очах громадськості та опонентів. У випадку з Настею все взагалі зводиться до того, що «іноді краще жувати». Але, схоже, що Настя – не здасться і буде діяти в найкращих традиціях самої Тимошенко за принципом «сам дурень!».
Коли публічна людина безпросвітно і надовго ганьбиться, на моє переконання, правильним рішенням буде лаконічно визнати свою помилку і готовність до роботи над собою. Це найкраще виправдання того, що «усі ми люди» та заслінка для супротивників. Але ні. Анастасія, не без чуйного наставництва партійних політтехнологів, вирішила зіграти у жертву і звинуватити у своїй непрохідній дурості кого? Правильно! Президента. Завіса.
«Народжений повзти літати не може» - такий мій висновок. А щоб було зрозуміло і для пані Приходько, скажу просто: «Біжи, Настя, біжи!»
