У 2020 році виявила порушень та недоліків на загальну суму 26 млрд 258 млн грн. Про це повідомляє Рахункова палата.
Загальний обсяг перевірених коштів склав 1 трлн 185 млрд гривень, внаслідок чого було з’ясовано, що державний бюджет недоотримав майже 52,8 млрд гривень.
Недоліки наповнення бюджету
Вперше за всю історію незалежності було проведено аудит Верховної Ради України. І вперше - аудит за рішенням парламенту щодо ефективності діяльності податкової, митної та фіскальної служб. Контрольні заходи з боку аудиторів Рахункової палати охопили всі важливі сфери: оборону, медицину, освіту, нацбезпеку, правоохоронну діяльність тощо.
Рисунок 1 - Структура порушень та недоліків, виявлених у 2020 році
Джерело: Рахункова палата.
Під час аудиту ефективності діяльності Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України та Державної митної служби України встановлено: через недосконалість законодавства, що дає можливість суб’єктам господарювання застосовувати схеми мінімізації платежів, а також неналежний контроль податкових та митних органів за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків, зборів, митних та інших платежів державний бюджет недоотримав майже 52,8 млрд гривень, йдеться у звіті відомства.
Рисунок 2 – Структура виявлених у 2020 році порушень та недоліків, за напрямами
Джерело: Рахункова палата.
Порушення та недоліки за напрямами виявлені у 2020 році становлять 26 млрд 258,4 млн грн (рис. 2).
Варто зазначити, за результатами проведених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) Рахунковою палатою підготовлено та надіслано Верховній Раді України, органам виконавчої влади, установам, організаціям, підприємствам 462 документи (звіти, рішення, інформації, акти та листи) для усунення виявлених порушень і недоліків, а також для відшкодування витрат і збитків, заподіяних Держбюджету.
Рисунок 3 - Одержувачі документів за результатами контрольної діяльності у 2020 році для відповідного реагування
Джерело: Рахункова палата.
За підсумками перевірки, у відомстві прийшли до висновків, що виконавська дисципліна учасників бюджетного процесу при затвердженні паспортів бюджетних програм не покращилась, попри набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України, відповідно до яких паспорт бюджетної програми затверджує головний розпорядник бюджетних коштів за погодженням з Мінфіном, а не спільно з Мінфіном, як раніше.
Аналіз та експертиза державного бюджету України
Планування результативних показників для оцінки досягнення мети, цілей і завдань бюджетних програм головних розпорядників бюджетних коштів є недосконалим. Низька якість, формальність окремих показників, які не відображають реальний стан виконання бюджетної програми, знижують відповідальність виконавців, адже у 2020 році в установлений термін не затверджено 60 % паспортів бюджетних програм, які мали затверджуватися у 2020 році, тоді як у 2019 році цей показник становив 66 %.
Кабінет Міністрів України не забезпечив у повному обсязі фактичної потреби місцевих бюджетів з надання пільг і житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, які надавалися коштом відповідних субвенцій з державного бюджету. Як наслідок, станом на 01.01.2020 виникла кредиторська заборгованість за цими видатками у сумі 16,8 млн гривень.
Державний бюджет у 2019 році виконано з дефіцитом у межах визначеного у законі про державний бюджет граничного обсягу, однак це найбільший обсяг дефіциту за останні п’ять років. Фінансування державного бюджету здійснювалося насамперед коштом державних запозичень, які становили більше чверті фінансових ресурсів державного бюджету, у 2019 році, у порівнянні з 2018 роком частка боргу, номінованого в іноземній валюті, знизилась, але залишалася високою, що в умовах девальваційних очікувань посилює ризики збільшення боргу і витрат на його погашення й обслуговування.
У 2020 році дефіцит державного бюджету у порівнянні з 2019 роком зріс у 2,7 раза і став найбільшим за останні десять років. Державні запозичення залишалися основним джерелом фінансування державного бюджету і становили 37 % його фінансового ресурсу. Зросла частка боргу, номінованого в іноземній валюті. Наслідок – збільшення у 2020 році державного боргу і витрат на його погашення й обслуговування.
Відтак для здійснення витрат загального фонду державного бюджету залучалися кошти єдиного казначейського рахунку, що не належать до надходжень загального фонду, однак непередбачене у Бюджетному кодексі України фактичне використання коштів єдиного казначейського рахунку для здійснення витрат загального фонду державного бюджету у звіті про виконання державного бюджету не відображено, що знижує прозорість виконання бюджету.
У 2019 році Кабінет Міністрів України та Фонд державного майна України не забезпечили виконання навіть зменшеного у 24 рази плану надходження до державного бюджету коштів від приватизації майна на 0,2 млрд грн, або 21 %.
Зростання податкового боргу негативно вплинуло на виконання доходів державного бюджету у першому кварталі. За даними Державної податкової служби України, податковий борг платників податків перед державним бюджетом на 1 квітня 2020 року становив 108 млрд грн і з початку 2020 року збільшився на 2,8 млрд грн, або 2,6 %.
У звіті Державної казначейської служби України про надходження і використання коштів державного дорожнього фонду не відображені кошти, залучені Державним агентством автомобільних доріг під державні гарантії на розвиток мережі й утримання доріг загального користування державного значення.
Кабінет Міністрів України та головні розпорядники бюджетних коштів не забезпечили належного розподілу і використання коштів Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19). У запланованих на травень – вересень обсягах видатки та надання кредитів не здійснено за двадцятьма з двадцяти п’яти бюджетних програм. Загалом не використано 24,8 млрд грн виділених із Фонду COVID-19 коштів, або 47,4 % плану на звітний період.
У січні – вересні 2020 року, у порівнянні з відповідним періодом попереднього року, погіршилася вибірка коштів від державних зовнішніх запозичень до спеціального фонду державного бюджету для реалізації інвестиційних проєктів. Ці надходження становили 6,6 млрд грн, або 35,1 % плану на січень – вересень і 28,9 % плану на рік (у 2019 році – 51,3 і 45,1 % відповідно).
Очікуваний обсяг витрат на погашення державного боргу у 2020 році на 31,5 млрд грн перевищив план на рік.
У січні – вересні 2020 році план надходжень загального фонду державного бюджету не виконувався. З початку року в 16,7 раза (до 28,6 млрд грн) збільшилася заборгованість загального фонду за отриманими з єдиного казначейського рахунку коштами.
Нагадаємо, невиконання плану видатків державного бюджету у 2020 році становить 68 млрд. грн., що є найбільшим за останні 5 років.
За оцінкою виконання держбюджету у січні-березні 2021 року, згідно з оперативною звітністю Державної казначейської служби України, держбюджет недоотримав 2,7 млрд грн від приватизації держмайна.
