З точки зору втрат поточний рік буде далеко не найгіршим для інвесторів. Але за кількістю активів, які не продемонстрували зростання прибутковості, нинішній рік має всі шанси стати рекордсменом.
Цей рік був надзвичайно багатим на неординарність ринкових трендів та викликів, які створювали проблеми буквально для всіх класів активів: за даними Ned Davis Research, справи не були такими поганими ще із часів президента Річарда Ніксона.
Ситуація, як зазначають експерти, унікальна. Зазвичай ринок відображає баланс, тобто коли одні активи дешевшають, інші ростуть. Під час фінансової катастрофи 2008 року казначейські папери США, наприклад, демонстрували ралі. У 1974 році яскравою плямою на загальному похмурому тлі були сировинні товари. У 2002 році вселяли оптимізм інвестиційні фонди нерухомості. У 2018 році вкладати кошти практично нікуди.
Кліссолд говорить, що корінь зла в згортанні стимулів центробанками, зокрема Федеральною резервною системою. "Ринки переповнюють побоювання з приводу того, як відсутність безпрецедентних монетарних стимулів відіб'ється на вартості активів", - написав в опублікованому минулого тижня огляді головний стратег Ned Davis Research по США. Під час попередніх періодів турбулентності "якісь ринки все ж перебували в бичачій фазі", пише Кліссолд.
Нагадаємо, що в цьому році Федеральною резервною системою тричі підвищено ключову ставку. ФРС відкрито заявляли, що робить це з метою упередження перегріву економіки, на що Дональд Трамп реагував вербальними заявами ексцентричного характеру: «Кожен раз, коли ми робимо щось велике, він (ред. глава ФРС Джером Пауелл) піднімає ставки, схоже йому просто подобається піднімати ставки». Для довідки, у другому кварталі приріст ВВП США в річному вимірі склав 4,2% (максимум з 2014 року), в третьому кварталі – 3,5%. Та вже 28.11.2018 Д.Пауелл заявив, що нинішній рівень ставок (в діапазоні 2-2,25%) близький до нейтрального. Мова про реальну відсоткову ставку, що відповідає стану економіки, в якому ВВП знаходиться на потенційному рівні, а інфляція – на цільовому після вичерпання усіх циклічних шоків.
ФРС не лише впливає на економіку змінами облікової ставки, призводячи до зростання курсу долара внаслідок збільшення привабливості номінованих в ньому інструментів, а ще і скорочує свій баланс, який з жовтня 2017 року скоротився на $270 млрд. Комплекс завдань у відповідності до зроблених кроків ставить за мету «нормалізацію» грошово-кредитної політики, тобто створення ситуації, за якої фінансові ринки і економіка США можуть рухатися самостійно, без штучної підтримки від ФРС у вигляді програми кількісного пом’якшення. Поступово йдучи з ринку, ФРС нівелює ще і приводи для звинувачень в тому, що вона «роздуває» бульбашки на ринку активів.
Чи вибрано вдало час для посилення монетарної політики в США, і чи були в цьому економічні передумови? Короткий аналіз говорить про те, що сильна динаміка ВВП, зростання обсягів промвиробництва, збільшення внутрішніх продажів обумовили здатність бізнесу генерувати грошові потоки самостійно, без додаткової ліквідності Федрезерву. По суті це є адекватна відповідь на фіскальні стимули в рамках податкової реформи, які підштовхнули дефіцит бюджету США до рівня в 5% ВВП.
Варто підкреслити, що відбувається це на піку економічного циклу, коли подібні фіскальні стимули можуть і нашкодити – економіка США близька до «перегріву», вона наближається до обмеження виробничих потужностей, безробіття знаходиться на піввіковому мінімумі (3,9%).
Які проблеми для України, як, власне, для всіх країн з ринками, що розвиваються?
Для України настають складні часи, адже діє негативний ефект подвійної дії – з боку долара, що зміцнюється і з боку вищих ставок. В наступному році Україна зобов’язана виплатити близько $5,9 млрд. за зовнішнім боргом (погашення і обслуговування). Проблемою може бути не лише зміцнення долара по відношенню до інших валют, але й подорожання позикових ресурсів внаслідок високої ставки ФРС.
Низька ставка Федрезерву визначала незначний рівень процентних ставок на світових ринках, що було драйвером зростання української економіки до 2010 року. Припинення дії цього фактору негативно позначилося на економічній динаміці України, країни з недиверсифікованім сировинним експортом та істотно звуженим в останні роки внутрішнім ринком. Профіцит грошей на світових ринках міг би призвести до нових стимулів, та якщо ставки продовжать залишатися на нинішньому високому рівні, то зовнішній імпульс для зростання української економіки буде слабким.
Як зазначали в попередніх публікаціях, зростаючі ставки обумовили уповільнення темпів зростання економіки Китаю. Наслідком може стати зниження експорту української несільськогосподарської продукції в Китай.
В подальшому Україна, як і решта країн з ринками, що розвиваються, продовжить потерпати через опосередкований вплив монетарної політики ФРС, зростання процентних ставок в США і зміцнення долара – все це призводить до відтоку капіталу (або заборони притоку іноземних інвестицій) та ускладнить обслуговування зовнішнього боргу.
Аналізуючи тенденції, що обумовлюють ключові гравці глобальної економіки, варто окреслити основні проблеми до вирішення в нинішніх економічних умовах, що є не дуже сприятливими для економіки України. Які ж першочергові проблеми нам потрібно вирішити, для стимулів прискорення економічного зростання?
Існуюча закореніла проблема низької продуктивності праці вітчизняних підприємств, обумовлена низьким рівнем використання в промисловості сучасних технологій, має бути вирішена в найближчий час.
Проблема інвестицій. Інвестиційний клімат потерпає від відсутності твердих гарантій прав власності та правового захисту інвестицій, а також забезпечення комплексних преференцій для іноземних інвесторів.
Проблема внутрішніх резервів. Проблема внутрішніх заощаджень обумовлена політичною та правовою нестабільністю щодо захисту прав власності. Органічна ринкова інфраструктура, що обумовить баланс інтересів ринкових суб’єктів, мінімізацію втручання держави в бізнес процеси. Проблема в довірі, що обумовлює короткі стратегії підприємців, а подекуди їх відсутність щодо розвитку. Реалізація плану BEPS.
Структурні проблеми є фундаментальними. Структура нашої економіки повинна бути більш багатогранною, а ніж експорт сільськогосподарського виробництва, гірничо-видобувної промисловості і металургії «низьких переділів». Відсутність належної диверсифікації економіки і переважна підтримка великого бізнесу призводить до зростання економіки за рахунок концентрації виробництва, а не за рахунок конкуренції виробників. Такий стан є передумовою для інфляції, що є стримуючим фактором іноземних та внутрішніх інвестицій.
Нагадаємо, що для суттєвого зростання економіки потрібні попит на товари та послуги, платоспроможні споживачі, наявність матеріальних і трудових ресурсів, що в загальному розумінні і є ринком, який має також розвиватись. Обсяги внутрішнього ринку визначаються платоспроможністю резидентів (підприємств, населення та ін.). Тому важливим аспектом розвитку є розвиток промисловості з високим рівнем доданої вартості, який обумовлює стійкість до глобальних викликів та високий внутрішній попит.
