Нацбанк припускає зниження облікової ставки: час, умови та фактори

Нацбанк припускає зниження облікової ставки: час, умови та фактори

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Посилення монетарної політики, зокрема підвищення облікової ставки та згортання антикризових монетарних заходів сприятимуть поверненню інфляції до цілі 5% у 2022 році.

Про це повідомляє Нацбанк у липневому Інфляційному звіті. У відповідному огляді йдеться, що в міру стабілізації інфляційних очікувань та стійкої дезінфляції регулятор перейде до циклу зниження ключової ставки вже у 2022 році. Вища, у порівнянні з країнами – основними торговельними партнерами, інфляція в Україні зумовлюватиме ревальвацію реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) гривні, а це погіршуватиме конкурентоспроможність українських товарів. Проте зниження інфляції у наступні роки пригальмує тенденцію до укріплення РЕОК до прийнятних рівнів, зазначають в Нацбанку.

Ми вирішили висвітлити на чому базується припущення Нацбанку щодо переходу до циклу зниження облікової, коли це станеться, а відтак за наявності яких умов та чинників.

Причини посилення монетарної політики НБУ

У 2021 році Нацбанк перейшов до циклу посилення монетарної політики, підвищивши облікову ставку сукупно на 2 в. п. – до 8% річних.

Зокрема в липні облікова ставка зросла на 0.5 в. п. Реальна ключова ставка також зростала, поступово наближаючись до свого нейтрального рівня.

Рисунок 1 – Ключова ставка Нацбанку, середня за місяць, %

Джерело: НБУ.

Для посилення ефекту від підвищення облікової ставки Нацбанк з липня розпочав поступове згортання антикризових монетарних інструментів. Крім того, з 23 липня 2021 року додатково збільшено вартість кредитів рефінансування як на строк до 90 днів, так і до трьох років. Зокрема, їх вартість установлена на рівні «облікова ставка + 1 в.п.» за умови проведення кількісного тендера та не нижче цього рівня – за умови проведення процентного тендера. Також зменшені планові обсяги щоденних інтервенцій із купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку з 20 млн дол. до 5 млн дол. Ці заходи сприятимуть поступовому послабленню фундаментального інфляційного тиску, зокрема через процентний та валютний канали, та поліпшенню інфляційних очікувань, зазначають в Нацбанку.

Поступове підвищення Нацбанком облікової ставки упродовж поточного року ще не повною мірою позначилося на динаміці ставок банків за клієнтськими операціями. Найбільше відреагувала вартість кредитів для нефінансових корпорацій, що пояснюється їх доволі сильним та статистично значущим зв’язком із динамікою облікової ставки. Так, середньозважена ставка за кредитами до року (питома вага яких становить близько 80%) зросла з 7.8% у березні до 8.5% у червні, зазначають в Нацбанку.

Водночас дія трансмісійного механізму на різні фінансові інструменти може відрізнятися під впливом багатьох факторів. Зокрема, ставки за кредитами домогосподарств реагують повільніше, враховуючи їх відчутно вищий рівень. Інертність ставок за депозитами, особливо на вимогу, пояснюється суттєвим припливом таких коштів до банківської системи та, відповідно, відсутністю стимулів у банків підвищувати ставки. Утім, ефект трансмісії ключової ставки проявився в припиненні зниження середньозважених ставок за строковими депозитами, як для домогосподарств, так і для нефінансових корпорацій.

Кон’юнктура валютного ринку

Відновлення інтересу іноземних інвесторів до гривневих ОВДП та значний додатний диференціал між дохідністю останніх та обліковою ставкою стримували дію трансмісійного механізму.

Рисунок 2 – Зміна обсягу гривневих ОВДП в обігу в розрізі власників, млрд грн

Джерело: НБУ.

Унаслідок послаблення військової напруги вздовж кордону з РФ та сприятливих зовнішніх цінових умов зміцнення гривні з кінця квітня відновилося. Надалі ця тенденція підтримувалася також чистим продажем валюти населенням, нарощуванням її пропозиції з боку бізнесу напередодні сплати квартальних податків, а також інвестиціями іноземних інвесторів в ОВДП.

Для згладжування надмірних коливань обмінного курсу Нацбанк упродовж II кварталу 2021 року здійснював операції як із продажу іноземної валюти, так і з її купівлі. Сальдо інтервенцій у II кварталі 2021 року було додатним і становило 0.5 млрд дол. (з початку року – 0.8 млрд дол.).

За підсумками II кварталу 2021 року офіційний обмінний курс гривні до долара зміцнився на 1.4% в середньому за квартал та на 3.9% – з початку року. У результаті зміцнився як номінальний, так і реальний обмінний курс гривні, враховуючи вищу, ніж у країн-партнерів інфляцію (рис. 3).

Рисунок 3 – Індекси РЕОК і НЕОК та офіційний обмінний курс гривні

Джерело: НБУ.

Така ситуація дала змогу продовжити лібералізацію валютного ринку. Відтак упродовж останніх місяців Нацбанк спростив залучення бізнесом зовнішнього фінансування шляхом розміщення єврооблігацій; розширив можливості банківських послуг у сфері торгівлі готівковими валютними цінностями та інвестування громадян і бізнесу за кордон у межах е-лімітів; дозволив юридичним та фізичним особам-підприємцям купувати валюту в межах ліміту 100 тис. євро (в еквіваленті) на день без наявності підстав та зобов’язань і без подання до банку підтвердних документів.

Під впливом ситуативних чинників курс гривні в окремі періоди коригувався, зокрема наприкінці II кварталу. Збільшення попиту на іноземну валюту зумовлювалося значними бюджетними виплатами, збільшенням волатильності на світових фінансових ринках та купівлею валюти для сплати дивідендів.

Активність на депозитному та кредитному ринках

Тривало зростання гривневих депозитів у банківській системі. Кредитна активність повільно відновлюється, випливає з липневого огляду Нацбанку.

У II кварталі 2021 року зберігалися високі річні темпи припливу гривневих депозитів у банківську систему. Утім, їх темпи дещо сповільнилися через ефект бази порівняння. Найбільшим попитом як серед домогосподарств, так і серед нефінансових корпорацій користувалися депозити на вимогу. Кредитна активність банків продовжує поступово відновлюватися.

Протягом II кварталу 2021 року найбільше зросли гривневі кредити, надані підприємствам сільського господарства та на операції з нерухомим майном. У строковій структурі переважають кредити до року, втім, також прискорилося кредитування на термін від одного до п’яти років, особливо у сільському господарстві, зазначають в Нацбанку.

Кредитування домогосподарств у гривні також помітно пришвидшилося. У червні зростання споживчих кредитів у річному вимірі становило 11%, у тому числі на придбання транспортних засобів – 20%. Банки активно нарощують також іпотечне кредитування. Кредити на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості зросли на 21% р/р (зростання з початку року на 18%, тоді як за весь минулий рік – лише на 2%).

Прогноз циклу ключової ставки Нацбанку

Для зниження інфляції до цільового рівня та недопущення розбалансування інфляційних очікувань Нацбанк підвищить ключову процентну ставку до вищого, ніж передбачалося раніше, рівня, йдеться у повідомленні регулятора.

Рисунок 4 – Облікова ставка НБУ, середня, %

Джерело: НБУ.

Жорсткіша монетарна політика зумовлюється низкою чинників: зростанням фундаментального інфляційного тиску, очікуваннями швидшої нормалізації монетарної політики у світі, повільнішою корекцією цін на харчові продукти та енергоносії.

Рішучіше підвищення ключової ставки та згортання антикризових монетарних заходів у 2021 році сприятиме формуванню стійкого дезінфляційного тренду та дасть змогу перейти до пом’якшення монетарної політики вже у II кварталі 2022 року. Попри підвищення, облікова ставка певний час залишатиметься нижче свого нейтрального рівня й сягне його у 2022 році. Це зрештою забезпечить баланс між реакцією на інфляційні ризики та підтримкою зростання економіки.

РЕОК гривні посилюватиметься через сприятливі умови торгівлі та зростання продуктивності в сільському господарстві. Однак вичерпання ефекту сприятливих умов торгівлі та зниження інфляції у 2022 році обмежить укріплення РЕОК гривні.

Тенденція до укріплення узгоджується з фундаментальними факторами, що також підтверджується прогнозом аналітиків Нацбанку щодо дефіциту поточного рахунку, близького до стійкого рівня. Таким чином РЕОК гривні не відхилятиметься значно від свого рівноважного рівня та не створюватиме дисбалансів.

Зростання депозитів у національній валюті триватиме внаслідок відновлення економічної активності та подальшого збільшення доходів населення.

Згортання антикризових монетарних інструментів посилить зацікавленість банків у ресурсах вкладників та спонукатиме до певного підвищення депозитних ставок. Це позитивно впливатиме на строкову структуру залучених банками коштів.

Зростання попиту на кредити з боку бізнесу й населення та готовність банків до помірного послаблення стандартів кредитування забезпечуватимуть подальше зростання гривневих позик. Утім, надалі банки будуть змушені пристосуватися до роботи в умовах нижчої процентної маржі.

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!