$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+15° Київ +14° Варшава +10° Вашингтон
Нацбанк реагує на кризу істотним пом’якшенням: облікову ставку знижено до 8%

Нацбанк реагує на кризу істотним пом’якшенням: облікову ставку знижено до 8%

23 Квітня 2020 18:34

На тлі боротьби з поширенням пандемії COVID-19 Національний банк ухвалює рішення щодо продовження циклу пом’якшення монетарної політики. Відтак, з метою подальшої підтримки економіки в умовах пандемії та карантинних заходів облікову ставку знижено до 8%, йдеться в повідомленні прес-служби регулятора.

Нагадаємо, минулого місяця НБУ здійснив крок посилення заходів монетарного стимулювання економіки знизивши облікову ставку до 10%. Отже, якими аргументами  керувалися в НБУ на користь зниження ключової ставки на 2%.

Інфляційні тенденції

В НБУ зазначають, інфляція у березні-квітні була нижчою, ніж очікувалося, попри тимчасове зростання цін протягом перших тижнів карантинних заходів.

У минулому місяці зростання споживчих цін у річному вимірі сповільнилося до 2,3%. Зростання цін стримували насамперед три фактори: здешевлення енергоносіїв на світових ринках, відображення залишкових ефектів від торішнього зміцнення гривні, а також збільшення пропозиції сирих харчових продуктів. Ці чинники переважили зворотний тиск на ціни з боку березневого послаблення гривні та ажіотажного попиту на окремі товари після запровадження карантинних заходів.

В Нацбанку прогнозують, що інфляція у квітні також залишатиметься низькою. Підвищений попит на товари першої необхідності та ажіотаж на валютному ринку, спричинений психологічними чинниками, досить швидко вичерпалися. Тож ціни на більшість харчових продуктів та ліки, які зросли під час перших тижнів карантину, впродовж останніх тижнів знижувалися.

Інфляція у 2020 році залишиться в цільовому діапазоні 5% +/- 1 в.п. Низка антикризових монетарних та фіскальних заходів з підтримки економіки не стануть на заваді, запевняють в НБУ.

В подальші місяці та на кінець поточного року, інфляція помірно прискориться й становитиме 6%, тобто залишиться в межах цільового діапазону (рис. 1).



Рисунок 1 – Прогноз інфляції споживчих цін

Джерело: НБУ.

Заходи фіскальної та монетарної політик, спрямовані на підтримання бізнесу та населення, частково компенсують падіння споживчого попиту. Однак споживчий попит залишатиметься пригніченим ще досить тривалий час після карантину, що стане на заваді зростанню інфляції надалі.

Тенденції подальшого падіння світових цін на енергоносії, які й надалі будуть позначатися на вартості палива на внутрішньому ринку, також стримуватимуть інфляцію.

Водночас прискорення інфляції з поточних показників відбудеться, насамперед, унаслідок перенесення на ціни нещодавнього знецінення гривні.

Макроекономічні тенденції

Унаслідок карантинних обмежень для подолання пандемії та глобальної кризи українська економіка скоротиться на 5,0% у 2020 році, але відновить зростання на рівні близько 4% у наступні роки.

Таблиця 1 – Основні макроекономічні показники



Джерело: НБУ.

Негативний вплив пандемії на економіку НБУ прогнозує короткостроковим, але досить потужним. Поточні карантинні заходи наразі зменшили ділову активність, споживання та зайнятість населення. Звуження глобального попиту також обмежує експортні можливості України. Згідно з оцінкою НБУ, вплив цих факторів на економіку найвідчутніше позначиться упродовж другого кварталу 2020 року.

Попри це, вже в другому півріччі 2020 року, поступове скасування карантинних обмежень зумовить відновлення української економіки. Цьому сприятиме також м’яка фіскальна та монетарна політики. Розширення урядових антикризових кроків, збільшення бюджетних видатків на подолання кризи та заходи Нацбанку з підтримання банківської системи істотно зменшуватимуть негативний вплив пандемії на економіку країни.

Згідно з прогнозами Нацбанку, дефіцит поточного рахунку становитиме 1,7% ВВП (у порівнянні з 3,2% у січневому прогнозі). Обсяги імпорту товарів в Україну скоротяться суттєвіше за експорт. В умовах карантинних обмежень у всьому світі та падіння цін на глобальних ринках Україна зменшить обсяги закупівель енергоносіїв і більшості товарів не першої необхідності.  Втім, показник дефіциту залишатиметься на рівні 3-4% ВВП, як і передбачав січневий прогноз НБУ.

В НБУ наголошують, що ключовим припущенням здійснення такого макроекономічного прогнозу є, як і раніше, продовження співпраці з МВФ.

Україна впритул наблизилася до схвалення МВФ нової програми співпраці. Оновлений прогноз НБУ передбачає отримання першого траншу фінансування на суму близько $2 млрд у другому кварталі.

Як зазначають в НБУ, співпраця з МВФ дасть змогу покрити збільшений до 7,5% ВВП дефіцит державного бюджету. В результаті фінансування від Фонду та інших офіційних міжнародних партнерів допоможе підтримувати міжнародні резерви на рівні $27-29 млрд упродовж цього та наступних років.

Таким чином, співпраця з МВФ є ключовою передумовою збереження макрофінансової стабільності в Україні під час світової кризи. А відтак, відсутність програми з МВФ залишається ключовим ризиком для втілення відповідного прогнозу.

Існують й інші виклики, зокрема  невизначеність щодо тривалості терміну пандемії коронавірусу та збереження обмежувальних заходів, необхідних для її подолання, на довший період. Окрім ключових ризиків, актуальними залишаються також інші ризики, зокрема, ескалація військового конфлікту на сході  країни; скорочення врожаю зернових і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови, а також збільшення волатильності світових цін на харчові продукти з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму у світі.

Отже, рішення НБУ щодо зниження облікової ставки в поточних умовах є виправданим, за наявності таких факторів: помірного інфляційного тиску та необхідності істотної підтримки економіки через негативний вплив карантинних заходів на показники ділової активності, споживання та зайнятості населення.

Водночас, у комплексі з іншими заходами, вжитими Нацбанком, зокрема з розширення інструментарію для підтримання ліквідності банків, та запровадженням банками пільгових умов для позичальників, зниження ключової ставки надасть економіці стимул, необхідний для підтримання населення і бізнесу в ці складні часи та швидкого відновлення ділової активності після завершення карантину.

НБУ очікує подальшого зниження облікової ставки до 7% упродовж 2020 року. Щодо дати наступного кроку пом’якшення, як зазначає регулятор, НБУ зважатиме на перебіг переговорів із МВФ, розвиток ситуації з коронавірусом та темпи згортання карантинних заходів, а також антикризові заходи урядів та центральних банків інших країн.

В підсумку зазначимо, НБУ не виключає можливості й більшого пом’якшення монетарної політики у 2020 році за умови, якщо скорочення споживчого попиту через карантинні заходи та послаблення ділової активності будуть істотніше тиснути на інфляцію в бік її зниження, ніж очікується наразі.