Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 6%: що вплинуло на рішення регулятора

Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 6%: що вплинуло на рішення регулятора

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Національний банк сьогодні ухвалив рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних. Про це повідомляє пресслужба регулятора.  Збереження м’якої монетарної політики спрямоване на стимулювання економічного відновлення й досягнення цілі з інфляції, йдеться в повідомленні НБУ.

Ми вирішили висвітлити основні фактори, які визначали ключову ставку без змін.

Інфляція

У вересні інфляція залишалася на нижчому рівні цільового діапазону 5%+/-1 в.п. Через зростання пропозиції харчових продуктів темпи зростання споживчих цін сповільнилися до 2,3% р/р.

Фактор сповільнення цін нейтралізував зворотний тиск на ціни з боку інших чинників: послаблення гривні, подорожчання енергоносіїв, відновлення економічної активності та споживчого попиту.

Проте, поточний баланс різноспрямованих факторів є тимчасовим, зазначають в Нацбанку.

Згідно з попередніми даними онлайн-моніторингу цін Національним банком, у жовтні інфляція дещо прискорилася. Попри неістотний ефект відображення девальвації в цінах, інфляційні очікування бізнесу й домогосподарств продовжили погіршуватися. Водночас індекс споживчих настроїв покращився.

Відтак Національний банк покращив прогноз інфляції у 2020 році з 4,7% до 4,1% через низьку динаміку споживчих цін. Про це заявив голова НБУ Кирило Шевченко, пише Фінансовий клуб. З огляду на слабку динаміку споживчих цін у III кварталі Національний банк переглянув річний прогноз інфляції у бік зменшення – до 4,1%», – сказав він.

Проте, наприкінці 2020 року інфляція досягне нижньої межі цільового діапазону 5% ± 1 в. п., й надалі прискорюватиметься, зазначають в НБУ.

Прискорення інфляції наприкінці 2020 року зумовлюватиметься передусім подальшим відновленням економічної активності на тлі збереження м’якої монетарної та фіскальної політики, а також подорожчанням енергоносіїв.

Рисунок 1 – ІСЦ, річна зміна, %

Джерело: НБУ.

В НБУ прогнозують, що унаслідок впливу пожвавлення економіки, ефекту від цьогорічного послаблення гривні, а також значного підвищення мінімальної зарплати,  що сприятиме внутрішньому попиту у 2021 році зростання споживчих цін пришвидшиться до 6,5%.

Рисунок 2 – Прогноз ІСЦ, річна зміна, %

Джерело: НБУ.

Проте, вихід за кордони верхньої межі цільового діапазону буде тимчасовим, наголошують в  Нацбанку.  Регулятор допускає короткочасне відхилення інфляції від цілі, щоб економіка швидше повернулася на рейки стійкого зростання.

Скорочення економіки

Українська економіка скоротиться на 6% у 2020 році, однак у наступні роки повернеться до зростання на рівні близько 4%, йдеться в прогнозі НБУ.

Таблиця 1 – Основні макроекономічні показники

 

Джерело: НБУ.

Основним драйвером зростання ВВП на рівні 4% у 2021—2022 рр. залишається приватне споживання. Економічне зростання підтримають фіскальні стимули, м’яка монетарна політика та відновлення зовнішнього попиту. Проте базовою умовою такого сценарію є відсутність у майбутньому жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі.

Після повернення економіки до сталого зростання поступово скорочуватиметься дефіциту державного бюджету до рівня близько 3% ВВП у 2022 році.

Державний та гарантований державою борг, який цього року зріс до 63% ВВП, надалі буде знижуватися на 2–3 в.п. щороку, йдеться в прогнозі Нацбанку.

В умовах високого рівня невизначеності подальша монетарна політика НБУ залежатиме насамперед від розвитку епідемічної ситуації та затверджених параметрів бюджетної політики.

Рисунок 3 – Облікова ставка НБУ

Джерело: НБУ.

Облікова ставка може бути підвищена унаслідок очікуваного відновлення економіки та посилення інфляційного тиску, але не виключене і її зниження у випадку загострення пандемії. Якщо пожвавлення внутрішнього попиту та ділової активності виявиться нестійким унаслідок збільшення захворюваності, НБУ зможе підтримати економіку подальшим зниженням ключової ставки. Водночас НБУ також готовий підвищити облікову ставку у 2021 році в разі посилення інфляційного тиску. Баланс між стимулюванням економіки й підтриманням помірної інфляції буде зберігатися і надалі.

Вагомим фактором для рішень НБУ стануть затверджені параметри фіскальної підтримки економіки, яка передбачається значною й у 2021 році.

Поточний рахунок платіжного балансу

Коронакриза істотно вплинула на здешевлення енергоносіїв, та зниження попиту українців на імпортні товари та подорожі за кордон, а також попит бізнесу на інвестиційну продукцію.

Водночас кон’юнктура зовнішніх ринків для основних товарів українських виробників була сприятливою. У результаті темпи падіння експорту за підсумками року будуть значно нижчими за імпорт, прогнозують в Нацбанку.  Це й зумовить формування профіциту поточного рахунку.

Відновлення економіки супроводжується розширенням як споживчого, так і інвестиційного імпорту, що було помітним вже в третьому кварталі 2020 року.

Пожвавлення світової економіки також стимулює подорожчання енергоносіїв. Водночас Україна отримуватиме менші доходи від транзиту газу як у 2020 році, так і у 2021. Сукупність відповідних чинників  зумовить повернення до дефіциту платіжного балансу. У 2021 році він становитиме близько 2% ВВП, а у 2022 році  зросте до 5% ВВП.

Основним припущенням, яке Правління Національного банку бере до уваги, залишається продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, адже результативний діалог з міжнародними партнерами є запорукою для збереження макрофінансової стабільності. Співпраця з МВФ дасть змогу й надалі виконувати зовнішні зобов’язання України й збільшити її міжнародні резерви до 29—30 млрд дол. США у наступних роках.

В підсумку варто зазначити, ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, є триваліший термін і поглиблення пандемії коронавірусу та посилення карантинних заходів. Актуальними залишаються також інші ризики, зокрема негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність, ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах, а також збільшення волатильності світових цін на харчові продукти з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму у світі.

 

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!