Нещодавно на розгляд Верховної Ради були надані три законопроекти основний – #8157 та два альтернативних – #8157-1 («Про Національне бюро фінансової безпеки України – НБФБ») та #8157-2 («Про правові засади організації та діяльності Фінансової поліції – ФП»).
Така ситуація із законодавчою ініціативою наочно демонструє чергове політичне змагання між гілками влади, коли суб’єкти законодавчої ініціативи перетягують на себе ковдру. Замість спільної роботи із підготовки єдиного ефективного проекту закону, створюються документи, що надають більший контроль Президенту або Кабінету Міністрів. При цьому вимоги Конституції та «Концепції реформування кримінальної юстиції» від 8.04.2008 №311/2008 не враховуються.
Проблеми для бізнесу
Так, закон #8157 не передбачає участь у конкурсній комісії з вибору керівника НБФБУ фахівців професійного середовища, а лише – політичних сил. Таким чином, у разі обрання головою «своєї людини», відбір останніх працівників буде підконтрольним лише їй. При цьому дієвих способів громадського контролю при обранні та звільненні керівника чи працівників, а також під час виконання їх службових обов’язків, немає.
Згідно «Концепції», для виконання завдань щодо проведення досудового розслідування податкових, фінансових та митних злочинів податкова міліція має бути виокремлена у самостійний орган кримінальної юстиції в системі Міністерства фінансів – фінансову поліцію. Проекти ж закону #8157 та #8157-1 пропонують створення НБФБ у вигляді уточненої копії податкової міліції із збільшенням повноважень та підслідності, з повноваженнями щодо розслідування економічних злочинів. Зараз ці функції – у компетенції Нацполіції та НАБУ, при цьому такі самі функції залишаються й у СБУ. Таким чином, на невизначений термін буде продовжена можливість втручання у діяльність бізнесу одразу чотирьох органів: НБФБ, СБУ, Нацполіції та податкової поліції.
Тут варто додати кілька слів про конфлікт інтересів між НАБУ та НБФБ. Проект Закона #8157 пропонує вивести з підслідності НАБУ розслідування всіх злочинів, що пов’язані із розкраданням державного бюджету посадовцями, що потрапляють під категорію, підслідну НАБУ. Така сама ситуація складається і при розслідуванні обома цими органами кримінальних проваджень у відношенні осіб, за КПК підслідних НАБУ.
Ігнорування прав людини
Згідно ПЗ НБФБ матиме право зняття інформації з транспортно-телекомунікаційних мереж. Важливо, що Україна була зобов’язана запровадити рекомендації резолюцій Ради Європи ЄС COM 96/C 329/01 та ENFOPOL 55 від 17 січня 1995 року, що пов’язані із забезпеченням дотримання прав людини та громадського контролю. До сьогодні вони не діють.
Новації, які пропонують ПЗ №8157, №8157-1 та №8157-2, не гарантують громадянам таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, не втручання в їх особисте життя. Це відверте протиріччя ратифікованій Україною Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» та Конституції України.
Все нові й нові органи безпеки, або, як стало модно їх називати – «бюро», перетворюють Україну на поліцейську державу з тоталітарним контролем. Зважаючи на високий рівень корумпованості, кожний підрозділ НБФБ виконуватиме повноваження на власний розсуд без громадського контролю, при цьому порушення прав громадян буде зростати.
За кількістю правоохоронців Україна вже у 2,5 рази випередила найбільш воєнізовані США та Ізраїль. Така ситуація створює велике навантаження на державний бюджет, недоцільне витрачання коштів платників податків, та вже більше схоже на бізнес, аніж на державні структури.
У проектах закону першопочатково закладені тенденції до звуження прав і свобод громадянина, а також корупційні ризики і конфлікт інтересів між органами. Така ситуація буде лише сильніше підривати довіру народу до влади. Більше того, розбіжності із європейськими нормами та законодавчими актами створює загрозу зловживання правоохоронними органами наданими правами та загрожує Євроінтеграції України.
Михайлина Дворецька
Думка редакції може не збігатися з думкою авторів.
