Відомо, що 2018 рік став роком рекордних показників в сфері фінансово-банківської діяльності. Згідно статистичних даних приведених на офіційному сайті НБУ, прибуток банківської системи за 2018 рік сягнув історичного максимуму: платоспроможні банки отримали 21,7 млрд грн чистого прибутку. Варто зазначити, що прибутки банківського сектору статистика в останнє фіксувала у 2013 році, коли прибуток банків становив 1,4 млрд грн.
Як зазначає відомство, істотним зростаттям прибутковості банківської системи у минулому році посприяло зменшення відрахувань у резерви при стабільному рості процентного та комісійного доходів. Обсяг відрахувань у резерви банки скоротили більш як удвічі – з 49,2 млрд грн у 2017 році до 23,7 млрд грн у 2018 році. Чистий процентний та комісійний доходи банківської системи збільшились загалом на 38%.
Активне нарощування роздрібного та корпоративного кредитування обумовило зростання процентних доходів: кредитування юридичних осіб (46% від загального обсягу доходів), кредитування фізичних осіб (26%), а також в результаті операцій з цінними паперами (27%). Водночас посилення ролі комісійних доходів відбулось в умовах розвитку розрахунково-касових та інших супутніх кредитуванню платежів – до 25% у структурі усіх доходів.
На рівні історичних мінімумів у 2018 році зафіксовано показники споживчої інфляції, яка сповільнилася до 9.8% (з 13.7% у 2017 році) – найнижчого рівня за підсумками року за останні п’ять років. Розворот тренду зростання інфляції, який спостерігався в 2017 році, є результатом насамперед жорсткої монетарної політики Національного банку.
Нагадаємо, з жовтня 2017 року Національний банк шість разів підвищував облікову ставку – загалом на 5.5 в. п. до нинішніх 18.0% річних. Це вплинуло на підвищення ринкових процентних ставок у гривні і, відповідно, посилювало стимули для заощаджень.
Жорсткі монетарні умови були серед головних причин зміцнення обмінного курсу гривні – на 6.8% для НЕОК та 13.2% для РЕОК гривні протягом 2018 року. Також посиленню курсу сприяли високі ціни експортних товарів на зовнішніх ринках упродовж більшої частини року, рекордний урожай зернових та значні обсяги грошових переказів. Завдяки сприятливій ситуації на валютному ринку впродовж більшої частини року Національний банк мав можливість поповнювати міжнародні резерви через валютні інтервенції.
Попри зниження інфляція очікувано перевищила ціль Національного банку 6% ± 2 в. п. на кінець 2018 року. Але обрання Національним банком тривалого шляху повернення інфляції до цілі були свідомими, адже це мінімізувало втрати для економічного зростання. Таке балансування між необхідністю приведення інфляції до цілі та підтримкою економічного зростання є відображенням гнучкості обраного НБУ режиму інфляційного таргетування.
Рисунок 2 – Інфляція споживчих цін та інфляційні цілі (станом на кінець періоду, % р/р)
Важливо зазначити, що відхилення інфляції від цільових орієнтирів головним чином спричинено через дію факторів, на які монетарна політика має обмежений вплив. Йдеться про зростання адміністративно регульованих цін і тарифів (пришвидшилося до 18% р/р) та збільшення протягом більшої частини року світових цін на нафту, і лише в четвертому кварталі тенденції змінилися.
Додаткові фактори істотних інфляційних змінних були обумовлені тенденціями збереження тиску на ціни з боку споживчого попиту. Відбулося подальше зростання виробничих витрат, які пов’язанні із ціноутворенням на енергоносії та витратами на оплату праці. Реальна заробітна плата у 2018 році зросла на 12.5%. На зростанні доходів населення суттєво позначилися ефекти від осучаснення пенсій та подальше збільшення приватних переказів трудових мігрантів, що мало додатковий інфляційний тиск.
Як наголошує Національний банк, споживча інфляція надалі уповільнюватиметься та повернеться до цільового діапазону 5% ± 1 в.п. на початку 2020 року, як і передбачено стратегією монетарної політики НБУ.
У підсумку зазначимо, що Національний банк України прогнозує інфляцію на 2019 рік незмінною – 6.3% на кінець року. Проте, як наголошує відомство, динаміка окремих компонентів інфляційних змінних частково переглянута.
Існують передумови, які впливають на зменшення інфляції - зниження світових цін на енергоресурси та зміцненням гривні, але вони будуть компенсовані збереженням тиску з боку заробітних плат та дещо вищими темпами зростання адміністративно-регульованих тарифів.
Отже, зниження споживчої інфляції до верхньої межі цільового діапазону 5% ± 1 в.п. очікується на початку 2020 року, а наприкінці року вона досягне цільового рівня 5%.
Завдяки таким факторам, як достатньо жорстка монетарна та стримана фіскальна політики, що зумовлюватимуть уповільнення зростання сукупного попиту та повернення до від’ємного розриву ВВП, відносно низька курсова волатильність та помірні темпи зростання цін на імпортовані товари, у тому числі енергоносії і продовольство, прогнозується, що базова інфляція уповільниться до 5% у 2019 році та не перевищуватиме 4% у 2020 – 2021 роках.
