У той час як число хворих коронавірусів в Росії продовжує зростати по експоненті, а ціни на російську нафту Urals не можуть піднятися вище 20 доларів за барель, прогнози по російській економіці стають все похмурішим.
Наразі аналітики стверджують, що країну-агресора чекає «потрійний удар» через падіння нафтогазових доходів, масові зупинки підприємств на карантин та відсутності порівнянної з Західними країнами державної підтримки, обіцяють російському ВВП провал, який можна порівняти з кризою початку 1990-х років.
Якщо владі й надалі не вдасться опанувати ситуацію та оперативно взяти під контроль поширення пандемії COVID-19, а уряд не зуміє забезпечити підтримку належного рівня внутрішнього попиту — за підсумками 2020 року ВВП країни-агресора зможе скоротитися — до 10,2%, прогнозує міжнародна консалтингова компанія, що спеціалізується на вирішенні завдань, пов'язаних зі стратегічним управлінням McKinsey&Co.
Економічна прірва за глибиною перевершить навіть дефолт 1998 року (-5,3%), а також світову фінансову кризу 2008-2009 років (-7,8%), - наголошують аналітики McKinsey&Co.
З оприлюднених прогнозів аналітиків Альфа-банку, Райффайзенбанку, ING та Citi випливає, що карантин обвалить економіку на 20-45% вже у квітні 2020 року.
За підсумками кварталу економіка країни-агресора обвалиться на 18%, а пересічні росіяни втрачатимуть практично кожен п'ятий рубль наявних реальних доходів (-17,5%), йдеться у звіті Інституту досліджень та експертизи ВЕБ РФ.
Після анексії Криму, рівень життя населення падав 6 років поспіль, наразі простим громадянам доведеться пережити ще один шоковий обвал рівня життя. У прогнозному сценарії з відкладеним відновленням економіки, споживання просідає на 10,3% рік до року, а до докризових рівнів ВВП повернеться лише у 2023 році, прогнозує McKinsey.
Криза в гаманцях за принципом доміно загрожує стати каталізатором «вибуху» у банківській системі, для якої кредитування населення є чи не єдиним перспективним бізнесом.
За три роки кредитний портфель банківської системи в роздрібному сегменті зріс на 7 трильйонів рублів. При цьому банки зіткнуться зі зростанням прострочення в 5-7 разів, прогнозує McKinsey. У грошовому вираженні – це 4-4,8 трильйона рублів (близько $65 млрд) не погашених вчасно платежів.
Водночас, реальною стає загроза дефолтів по кредитах ритейлерів, компаній сфери послуг, комерційної нерухомості, туризму та авіаперевезень, а також відтік вкладів. Для мінімізації ризику ліквідності, банкам, напевно, доведеться підвищувати ставки на 2-5%, зазначають в MacKinsey.
Нагадаємо, минулого тижня, всі міжнародні рейтингові агенції з великої «трійки» - Moody’s, S&P та Fitch - знизили прогноз щодо банківської системи країни-агресора до «негативного».
За оцінкою Moodys, на тлі рецесії частка проблемних кредитів на банківських балансах подвоїться — з 10% до 20%. У грошовому вираженні обсяг боргів в зоні дефолту, з простроченням або вимагають реструктуризації з 6,7 трлн рублів може вирости до 13,45 трлн — суми, що дорівнює 13% російського ВВП і усім річним бюджетам суб'єктів РФ разом узятим.
Крім того, банкам, можливо, доведеться зіткнутися з деякими «скороченням депозитної бази», писали аналітики агентства. Забирати гроші вкладників можуть змусити як криза доходів, так і ризики самої банківської системи.
Капітуляція на нафтовому ринку
Важка капітуляція на ринку нафти після швидкоплинної, але руйнівної цінової війни з Саудівською Аравією, відкидає країну-агресор в минуле на десятки років. Скорочення видобутку нафти, на яке влада РФ вимушена була погодитися в рамках нової угоди ОПЕК +, «може стати найсерйознішою економічною катастрофою з моменту розвалу СРСР», наголошує глава аналітичного департаменту «Локо-Інвест».
Аналітики «Локо-Інвест» зазначають, що угодою передбачено вже в травні-червні скорочення видобутку нафти в Росії з 11,2 до 8,5 млн барелів на добу — мінімум з 2002 року; у другому півріччі може збільшитися до 9 млн б/д, а з січня 2021 по квітень 2022 - до 9,5 млн б/д.
Глава аналітичного департаменту «Локо-Інвест» з подивом зазначає: «Технологічні особливості видобутку нафти в Росії (на відміну від Саудівської Аравії та США) такі, що зупинка свердловини на кілька місяців призводить до втрати цієї свердловини, відновлення видобутку після тривалого простою може стати просто неможливим, або занадто вартісною. Як Росія зможе виконати взяті на себе зобов'язання, залишається загадкою».
Отже, якщо умови в рамках нової угоди ОПЕК+ будуть виконані Росією, то це буде означати, що видобуток у 2020 році скоротиться на 12,5%, до 490 млн тонн, а в наступному впаде ще на 3,5% - до 473 млн тонн.
Водночас неминучим буде падіння сектору перероблення нафтопродуктів зі скороченням робочих місць та зниженням попиту, а також обвальним падінням інвестицій. «Постраждають сервісні компанії й величезна кількість постачальників (металурги, трубники, виробники будівельних матеріалів, машинобудування). Наразі не залишилося сумніву: падіння видобутку очікує також газовиків, вугільників, за великим рахунком – всі вони представляють видобувну галузь, яка зіткнеться з істотним падінням попиту.
Падіння виробництва
За оцінкою аналітиків «Локо-Інвест», тільки прямий ефект від падіння видобутку нафти та газу означає скорочення промислового виробництва у 2020 році на 5%, а відтак ВВП — на 1,2%. «З урахуванням вторинних ефектів ці цифри можна сміливо множити на два. Варто зазначити, що незалежно від кризи нафтового сектору в поточному році зазнають падіння інші галузі, передусім — сфера послуг», - наголошує глава аналітичного департаменту «Локо-Інвест».
Рецесія 2020 року буде глибшою, ніж у 2009 році під час світової фінансової кризи, також наголошують аналітики Nordea. Країна-агресор зазнає втрат понад 10% експортних валютних доходів й змушена буде втратити 25% імпорту, який здебільшого складається зі споживчих товарів та технологій.
«До початку сучасної кризи реальні наявні доходи населення згідно з офіційною статистикою так і не повернулися до рівня 2013 року», - зазначає головний економіст Nordea.
Падіння іноземних інвестицій
За січень-березень нерезиденти розмістили в реальний сектор економіки країни-агресора лише 200 млн доларів, повідомив Центробанк РФ в оперативній оцінці платіжного балансу.
У порівнянні з четвертим кварталом приплив прямих іноземних інвестицій скоротився у 22 рази, а щодо того ж періоду минулого року — в 52 рази.
У перерахунку на рік обсяг прямих іноземних інвестицій може бути мінімальним за всю історію спостережень і побити антирекорд 2018 року: тоді на тлі санкцій проти «Русала» і загрози жорстких обмежень проти держборгу іноземний бізнес вклав в російські «дочки» лише $2,5 млрд.
Росія приваблива для зарубіжних інвесторів лише як джерело спекулятивного доходу на високих ставках в рублях, йдеться в даних ЦБ РФ. За січень-лютий нерезиденти розмістили 315 млн рублів в облігації федеральної позики. У березні, на тлі пандемії та обвалу ціни на нафту, вони розпродавали держпапери, але за підсумками кварталу баланс інвестицій залишився в невеликому плюсі - $1,2 млрд.
Реальний сектор економіки тим часом залишається токсичним в очах іноземців, рівно як і значної частини російського бізнесу.
За квартал ще $4,9 млрд пішло з країни у вигляді прямих інвестицій за кордон. Це структурний відтік капіталу, який стабільний за будь-якої політики, зазначає головний економіст ING по Росії та СНД: $20-$30 млрд на рік витікає на офшорні зони, де бізнес воліє ховати прибуток, не ризикуючи вкладати його в розвиток.
Найпопулярнішим напрямком залишається Кіпр, де росіяни тримають 200 млрд доларів — суму в 9,5 раза перевищує ВВП острова. На другому місці — Нідерланди (47 млрд доларів), на третьому — Австрія (26,6 млрд доларів).
З урахуванням цих офшорних потоків чистий обсяг прямих інвестицій для Росії став негативним: із країни витекло на 4,7 млрд доларів більше, ніж прийшло.
Чистий вивіз капіталу скоротився — з 24 до 17 млрд доларів. Що, втім, пояснюється просто: потік сировинних надходжень стискається, і валюти для «вивозу» стає все менше.
За підсумками кварталу доходи Росії від експорту нафти впали на 17%, від експорту нафтопродуктів — на 20%, експортний виторг «Газпрому» впала вдвічі — з $14,1 до $7,1 млрд доларів. Чистий приплив валюти від зовнішньої торгівлі впав на 31%, до $32,1 млрд, а профіцит платіжного балансу (різниця між основними потоками валюти в країни та з неї) - на 35%.
В підсумку слід зазначити, іноземний бізнес різко скоротив свою присутність в країні-агресору з початком агресивних дій в Криму у 2014 році: з реального сектора було спішно евакуйовано $180 млрд, або 38% всіх прямих інвестицій.
За час санкцій кількість німецьких компаній в РФ скоротилося майже на 2 тисячі (з 6200 до 4274 на початок 2020). Кількість іноземних банків скоротилася до мінімуму за 14 років: на кінець 2019 року в країні працювали 75 кредитних установ з часткою іноземного капіталу понад 50%, хоча на початку 2010 років їх налічувалося більш як 110.
Спроби змінити економічний вектор в напрямку сходу, сподіваючись отримати китайські гроші закінчилася фіаско: на Китай як і раніше доводиться менше ніж 1% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, причому сума продовжує падати - $3,4 млрд (на жовтень 2019 року) проти $4,5 млрд у 2014 році. Парадигма фортеці в облозі, лежить в основі держпропаганди та економічної політики, помноженої на силові методи управління бізнес кліматом, — залишила економіку без інвестицій навіть при нафті $60-70 за барель.
Наразі глобальний коронавірусний шок обіцяє обвальне падіння інвестиційної активності. «Рівень невизначеності щодо економічних наслідків пандемії залишається вкрай високим. Це де-факто ставить багато інвестиційних процесів на паузу, відтак падіння інвестицій на 10% в реальному вираженні є базовим сценарієм на 2020 рік», - зазначає головний економіст Nordea. «Досвід попередніх криз показує, що скорочення інвестицій такого масштабу супроводжується падінням імпорту на 25% в реальному вираженні», - додає аналітик.
