Названо головні напрямки роботи української делегації на сесії ПАРЄ

Глава делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Марія Мезенцева заявила, що ключовими питаннями для української делегації стануть протидія агресії РФ, просування Кримської платформи та посилення групи Балтік+. Водночас Україна готова долучитись і до загальноєвропейських викликів, таких як протидія коронавірусу, гендерна рівність і екологія.

Мезенцева в інтерв'ю інтерв’юЗМІ «Слуги народу» також розповіла про головні напрямки роботи на зимовій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи,  анонсувала зустрічі ПАРЄ в Україні та спростувала звинувачення своєї попередниці у заграванні з Росією. Усе інтерв’ю за хвилину.

«Україна готова співпрацювати з усіх питань, які розглядає Асамблея, і ця співпраця повинна бути успішною, ефективною та відповідати нашим національним інтересам». Україна активно відстоюватиме у ПАРЄ такі проблеми: 1) окупація Росією Криму та агресія на Донбасі. «Для нас головне –  постійно підтримувати на порядку денному тему Криму та російської агресії». 2) розвиток демократії та прав людини 3)вакцинація 4) екологія і сталий розвиток 5) внутрішні переселенці 6) питання гендерної рівності, протидія сексуальним домаганням та боротьба із сексуальним насильством. Ключовий меседж української делегації у ПАРЄ – «Україна – для Ради Європи і для ПАРЄ, а не навпаки».

Україна не відновить контакти з РФ до повної деокупації наших територій. Тим більше сама Росія, яку повернули у ПАРЄ під приводом налагодження діалогу, демонстративно ігнорує принципи Ради Європи. Звинувачення попередньої глави  делегації Ясько на адресу Мезенцевої щодо «схиляння перед російським порядком денним» не відповідають дійсності. «Жодного сигналу таких «схилянь» в нашій діяльності немає. Ми це доведемо на сесії ПАРЄ через конкретні виступи, ініціативи, поправки та міжнародну нормотворчість».

Найважливіші питання зимової сесії ПАРЄ:  1) спільний підхід до боротьби з коронавірусом, етичні правові та практичні аспекти вакцинації, Асамблея заслухає виступ глави ВООЗ 2) етнічне профілювання в Європі 3) обмеження діяльності неурядових організацій у країнах-членах Ради Європи 4) звіт про парламентські вибори в Грузії 5) внесення змін до Регламенту  – продовження Резолюції 2319 (2020) про додаткову спільну процедуру між Комітетом Міністрів та Парламентською Асамблеєю у відповідь на серйозне порушення державою-членом своїх статутних зобов’язань  6) виступи єврокомісара з питань юстиції Дідьє Рейндерса, міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса та генсека Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич  7) Вибори заступника Генерального секретаря Ради Європи, Генерального секретаря Асамблеї та суддів Європейського суду з прав людини щодо Греції та Швейцарії.

Нова стратегія делегації Верховної Ради у ПАРЄ передбачає просування і розвиток Кримської платформи. «Будемо про цю ініціативу інформувати потенційних партнерів – депутатів ПАРЄ, щоб вони до неї приєднувалися». Ще одним кейсом стане посилення групи Балтік+ завдяки поглибленню інтеграції та співпраці в інформаційній сфері, створення міжнародного Центру з протидії пропаганді, заснування платформи з протидії політичним переслідуванням. А також шляхом залучення нових членів до Балтік+, формалізація чи інституціоналізація об’єднання. «Залучити до Балтік+ ще є кого, і це коло може обмежуватись не лише Польщею і Молдовою», хоча і з них слід почати.

Найбільш проблемним питанням співпраці з Радою Європи є порушення прав людини в Україні, що підтверджено 1 434 рішеннями ЄСПЛ у 2020 році. Уряд уже створив комісію з виконання рішень цього суду. «належне виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань позитивно вплине на імідж держави та дозволить суттєво зменшити видатки Державного бюджету на виконання рішень ЄСПЛ»

Україна майже не змінить підхід до роботи у ПАРЄ. «Буде доповнення існуючого і заповнення прогалин, які я виявила під час підготовки до січневої сесії. Деякі з них дуже суттєві». Попередниця Мезенцевої Єлизавета Ясько не дала звіт про зроблену роботу. Ініціативи Мезенцевої щодо покращення роботи делегації: 1) створення сторінки у соцмережах, «бо комунікація від делегації як єдиного голосу була провалена: люди не знають, що таке ПАРЄ».  Запуск дашбордів по роботі кожного делегата. 2) залучення експертів з неурядового сектору 3) проведення робочих зустрічей ПАРЄ в Україні. «Наскільки я знаю, певні фінансові та інституційні можливості вже передбачені Верховною Радою України».  4) для поліпшення ефективності делегації Мезенцева проведе аудит кожного її учасника.