$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+15° Київ +16° Варшава +9° Вашингтон

Названо головні цілі РФ в Україні та три варіанти розвитку подій на Донбасі: інтерв'ю глави інституту стратегічних досліджень за хвилину

Ілона Завальнюк 22 Липня 2020 19:11
Названо головні цілі РФ в Україні та три варіанти розвитку подій на Донбасі: інтерв'ю глави інституту стратегічних досліджень за хвилину

Президент Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Олександр Литвиненко назвав глобальні цілі Росії в Україні та спрогнозував три сценарії розвитку подій на Донбасі. Експерт вважає, що агресор піде на масштабне вторгнення в Україну лише за умови схвалення Заходом, а зміна режиму Путіна не зробить РФ ліберальнішою.

Аналітик в інтерв’ю «Укрінформу» також озвучив ключові загрози для українського суспільства і заявив, що у Мінських угодах слід прописати можливість введення миротворців. Крім того експерт прокоментував плівки Деркача та доцільність кредитів МВФ. Усе інтерв’ю за хвилину.

Олександр Литвиненко, Президент Національного інституту стратегічних досліджень

РФ має 4 цілі щодо України: 1) заблокувати вступ і наближення до НАТО й ЄС,  2) зробити нашу територію буферною зоною між Заходом та Росією, 3) відновити й посилити російський вплив на центри ухвалення політичних, економічних, військових рішень в Україні 4) змусити Україну визнати анексію Криму.

Мінські угоди потребують адаптації до реалій сьогодення, адже з моменту підписання пройшло 5 років, а строки виконання низки домовленостей уже спливли. Для адаптації Мінська слід вирішити такі завдання: переглянути Комплекс заходів виконання Мінських домовленостей від 2015, ввести питання міжнародної миротворчої місії на Донбасі, а також змінити послідовність кроків, строків і умов місцевих виборів, відновлення контролю над кордоном, законодавчу фіксацію порядку самоврядування в ОРДЛО. Плюси мінського процесу: зниження інтенсивності бойових дій на Донбасі, зупинка активної фази, вирішення гуманітарних питань.

Риторика РФ про визнання «ЛДНР» чи включення їх до Росії -  «чинник впливу на політичну позицію делегації України у переговірній групі». Також для впливу на Мінський процес РФ посилила роботу спецслужб в Україні і намагається розсварити суспільство. Ця діяльність підкріплюється загостренням на Донбасі і утворенням ударних угруповань уздовж кордонів України.

Ситуація на Донбасі може розвинутись за такими сценаріями: абхазький, нагірнокарабахський та безпечна реінтеграція ОРДЛО. Абхазький сценарій передбачає визнання ЛДНР Росією, «певні кроки в цьому напрямку вже робляться» - паспортизація, а у майбутньому агресор може вдатись до «захисту співвітчизників» згідно конституції. Нагірнокарабахський означає неактивні бойові дії з періодичними ескалаціями. Третій варіант – реінтеграція ОРДЛО з урахуванням національних інтересів України, якій РФ опирається. Модель Придністров’я експерт відкидає, бо активні бойові дії там тривали кілька місяців і уже 18 років війни нема, до того ж цей регіон не межує з РФ.

«Росія здійснюватиме широкомасштабне вторгнення лише, якщо зможе «продати» його європейцям та американцям як «гуманітарну акцію». Тобто за наявності безладу в Україні, суспільно-політичної дестабілізації, внутрішніх конфліктів. Перед цим РФ може розгорнути масштабну інформаційну кампанію і вдатись до кібератак.

Конституційний референдум РФ легалізував 2 нові каденції Путіна і агресивну зовнішню політику (захист співвітчизників), а також юридично закріпив неможливість деокупації Криму з ініціативи РФ. Юридичне оформлення поточної консервативної політики Кремля свідчить про трансформацію режиму Путіна – «він стає набагато жорсткішим, втрачає риси гібридності й набуває ще більш авторитарних ознак».

Протести в РФ навряд будуть серйозними, населення підтримуватиме Путіна, якщо він реалізує імперський зовнішній курс. Однак є ймовірність різких і неочікуваних змін. «Особливістю авторитарних систем є те, що все може статися абсолютно непередбачувано». Росія після Путіна не стане ліберальнішою, скоріше навпаки.

Коронавірус  «залишиться з нами назавжди», пристосуватись дозволять створення вакцини і ліків та колективний імунітет. Україна останніми тижнями увійшла у фазу плато, і карантин це гарне рішення. Пандемія нашкодила економіці, але зменшила дефіцит платіжного балансу.

Україні «краще не брати кредитів МВФ, якби можна було без них обійтися. Але зараз не така ситуація».

Оприлюднення плівок Деркача «політично вигідно Росії для посилення нестабільності в Україні». А компромати на попереднє і чинне вище керівництво держави «грають проти національної безпеки України, Звідки б це не походило». Зараз важливо не звинувачувати, а попереджувати несанкціоновані  інформаційні витоки, якщо такі мали місце, і карати винних. Заява Служби зовнішньої розвідки про активізацію і багатовекторну роботу спецслужб РФ в Україні пов’язана із опублікуванням записів Деркача.

Найбільша внутрішня загроза для українського суспільства - це розбрат та слабкі публічні інститути, зовнішня – Росія, втім «Москва використовує наші внутрішні слабкості».  Інші сильні загрози: відсталість та дефіцит розвитку. Аби йти вперед українцям потрібен «мінімальний базовий суспільний консенсус». Внутрішні суперечки в Україні допомагають російським спецслужбам і роблять дії агресора небезпечнішими.