Для підтримки фінансової стабільності та підвищення стійкості банківської системи Правління НБУ ухвалило новий пруденційний норматив для українських банків — коефіцієнт чистого стабільного фінансування або NSFR (англ. Net Stable Funding Ratio), повідомляє прес-служба Національного банку.
Регулювання ліквідності банків України відповідно до норм ЄС
Головною метою запровадження NSFR - сприяти зниженню одного з системних ризиків для фінансової стабільності, пов’язаного з короткою строковістю фондування банків, збалансувати активи та пасиви банків за строками погашення, створити стимули для банків залучати депозити на довгострокові строки та зменшити залежність від короткострокового фінансування, зазначають в НБУ.
NSFR визначатиме мінімальний рівень ліквідності банку на часовому горизонті одного року. Показник розраховується як співвідношення обсягу наявного стабільного фінансування до обсягу необхідного стабільного фінансування, де:
- обсяг наявного стабільного фінансування — це сума складових пасивів (регулятивний капітал та зобов’язання), зважених на установлені Національним банком відповідні коефіцієнти, які показують рівень їх стабільності;
- обсяг необхідного стабільного фінансування — це сума складових активів та позабалансових зобов’язань, зважених на установлені Національним банком відповідні коефіцієнти, які характеризують їх ліквідність.
Банки повинні будуть дотримуватися нормативу NSFR в цілому за всіма валютами, а також забезпечувати постійний розрахунок та моніторинг NSFR окремо в національній валюті та групі іноземних валют.
Початкове значення нормативу та перехідний період
Початкове значення та перехідний період для впровадження NSFR в Україні визначатимуться за результатами тестових розрахунків, які здійснюватимуться щомісячно з серпня і до кінця 2020 року.
Згідно з нормами ЄС та Базельськими рекомендаціями мінімальне значення NSFR для банків має становити не менше 100%. Від початку 2021 року NSFR стане обов’язковим до виконання. Певний час чинний норматив короткострокової ліквідності (Н6) застосовуватиметься одночасно з NSFR, після чого його буде скасовано.
Нагадаємо, за підсумками оцінки стійкості НБУ визначив для низки банків потребу в капіталі. Виникає потреба в капіталі у випадку, якщо розраховане значення нормативу достатності капіталу банку на етапі оцінки якості активів чи на етапі стрес-тестування за базовим та несприятливим сценаріями буде нижчим мінімальних регулятивних вимог. В умовах реалізації базового макроекономічного сценарію, стрес-тестування показало встановлено потребу у капіталі для 11-ти банків за обома сценаріями та для 7-ми банків лише за несприятливим сценарієм.
Для 11 банків виникає потреба у додатковому капіталі на суму 35,2 млрд грн. За несприятливим макроекономічним сценарієм ці ж банки, а також ще 7 установ потребуватимуть вже 73,8 млрд грн.
Поточні ризики банківського сектору в полі зору NSFR
Процентний ризик, операційна неефективність та доларизація загрожують капіталу низки банків Велика частка короткого фондування означає, що під час кризи банки змушені протягом кількох місяців переоцінити більшу частину пасивів, зазначають в НБУ.
Це створює для них процентний ризик, негативний ефект від якого у несприятливому сценарії сягає достатності капіталу у порівнянні з базовим. За скорочення чистих процентних доходів на перший план виходить операційна рентабельність.
Низька операційна ефективність створює загрози достатності капіталу навіть у поточних умовах, коли комерційні ставки та процентна маржа банків почали знижуватися. Значні ризики досі несе доларизація балансів фінустанов.
Валютний ризик погіршує платоспроможність боржників у разі несприятливих подій, а банки зазнають втрат від переоцінки незарезервованих дефолтних активів. За несприятливого сценарію вони забезпечують більша частина загального зростання кредитного ризику корпоративних боржників. Загалом через диспропорції у валютній структурі активів та зобов’язань окремих банків ефект валютного шоку сягає 5 в. п. достатності капіталу у порівнянні з базовим сценарієм.
Стрес-тестування засвідчило, що нині загрозою для капіталу є амортизація застави за непрацюючими кредитами. Проте ці збитки є прогнозованими й мають бути покриті в рамках капітального планування. Фундаментальні ризики, показані у несприятливому сценарії, можуть вразити низку банків. Щоб уберегтися від них, деякі фінустанови мають підтримувати показники достатності капіталу навіть на вищому рівні, ніж мінімальні нормативи НБУ.
Net Stable Funding Ratio
NSFR є одним із двох коефіцієнтів ліквідності, які було розроблено Базельським комітетом з банківського нагляду у відповідь на глобальну фінансову кризу 2007-2008 років.
Розроблення та впровадження NSFR в Україні відбувалися в межах робочої групи, створеної у вересні 2016 року, до складу якої увійшли фахівці профільних підрозділів Нацбанку та банків України.
Вивчення міжнародного досвіду щодо імплементації NSFR фахівцями НБУ постійно провадилися консультації з експертами Світового банку, Європейського органу банківського нагляду (ЕBA), а також центральних банків інших країн.
Новий норматив NSFR упроваджено постановою Правління НБУ від 24 грудня 2019 року №158 «Про запровадження коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR)» та рішенням Правління НБУ №1001-рш «Про схвалення Методики розрахунку коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR)». Постанови набувають чинності з 03 лютого 2020 року, зазначає прес-служба регулятора.
Нагадаємо, з 1 січня 2022 року НБУ вимагатиме від банків покривати операційні ризики капіталом. Оптимальний рівень капіталу під неочікувані збитки від операційного ризику визначатиметься відповідно до методології міжнародних стандартів (Базель ІІІ), проте з урахуванням особливостей вітчизняної банківської системи.
