НБУ назвав основні ризики 2021 року: фактори економічного успіху України
Після скорочення на 4,4% у 2020 році українська економіка повернеться до зростання на рівні близько 4,2% у 2021 році та 4% у середньостроковій перспективі. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті Нацбанку за січень 2021 року.
Та варто зазначити, ключовим припущенням прогнозу НБУ є продовження програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Ми вирішили висвітлити основні ризики, які на думку аналітиків регулятора є актуальними на тлі посткризового відновлення української економіки.
Співпраця з МВФ
Прогноз зростання української економіки на рівні близько 4,2% у 2021 році та 4% у середньостроковій перспективі базується на припущенні щодо продовження програми співпраці з МВФ, зазначають в Нацбанку.
Рисунок 1 - Прогноз реального ВВП, % р/р
Джерело: НБУ.
Співпраця з Фондом є передумовою для забезпечення бюджетних потреб, у тому числі коштом пов’язаного фінансування від міжнародних партнерів.
Призупинення програми може не лише сповільнити економічне відновлення, але й кардинально погіршити інфляційні та девальваційні очікування. Це вимагатиме від НБУ упровадження жорсткішої монетарної політики.
Невизначеність щодо пандемії
Одним з ключових ризиків залишається тривалий строк пандемії та посилення карантинних заходів. Погіршення епідемічної ситуації негативно вплине на зовнішній та внутрішній попит і сповільнить відновлення економіки.
На тлі ймовірного погіршення ситуації виникне потреба в посиленні фіскальних та монетарних стимулів для пом’якшення впливу пандемії на економіку.
Можливий і протилежний розвиток подій: швидка та масштабна вакцинація у світі може пришвидшити глобальне економічне зростання. У разі реалізації цього ризику глобальна інфляція може прискорюватися швидше, генеруючи тиск на внутрішні ціни.
Реакція монетарної політики зумовлюватиметься оцінкою такого тиску та можливостями його компенсації через валютний канал, зазначають в НБУ.
Суттєвий приплив капіталу
Іншим вагомим ризиком для прогнозу є суттєвий приплив капіталу в Україну, зазначають в Нацбанку. Надм’які монетарні умови у світі та оптимізм щодо вакцинації вже пожвавили інтерес іноземних інвесторів до ринків, що розвиваються, у тому числі й до України.
Рисунок 2 - Прогноз ІСЦ та інфляційні цілі, % р/р
Джерело: НБУ.
Варто зазначити, значний приплив капіталу може послаблювати інфляційний тиск через канал валютного курсу.
Ризик зовнішнього середовища
Ризиком зовнішнього середовища є суттєвіше погіршення умов торгівлі. Воно може бути пов’язане як зі швидшим вичерпанням тимчасових факторів, які підтримують високі ціни експорту (зокрема руди та зернових), так і зі значним подорожчанням імпортованих товарів (зокрема енергоносіїв) в умовах стрімкішого, ніж припускається в базовому сценарії, зростання світової економіки.
Негативний вплив такого сценарію проявиться насамперед через канал обмінного курсу. Відповідно НБУ вдасться до жорсткішої монетарної політики для усунення надлишкового інфляційного тиску.
Фіскальні ризики
Актуальними є фіскальні ризики. Фінансування дефіциту державного бюджету коштом значних залучень на внутрішньому ринку може призвести до зростання вартості запозичень та посилення конкуренції Мінфіну з бізнесом за кошти банків. Це створює загрозу для відновлення кредитування через ефект фіскального витіснення.
Реалізація сценарію із суттєвішим припливом капіталу може нівелювати ці негативні ефекти.
Фінансові дисбаланси в енергетичному секторі
Водночас фінансові дисбаланси в енергетичному секторі, пов’язані з тривалим адміністративним регулюванням тарифів на електроенергію для населення, накопиченням боргів перед компаніями «зеленої» енергетики та іншими неплатежами формують ризики квазіфіскального характеру.
Несистемний підхід до їх вирішення може привести до суттєвих додаткових бюджетних витрат та зростання державного боргу.
Шоки з боку пропозиції продовольства
У своїх прогнозах НБУ відхиляє можливість суттєвих як позитивних, так і негативних шоків з боку пропозиції продовольства. Відповідно ще одним ризиком є неврожай зернових, олійних чи інших плодоовочевих культур, зокрема через несприятливі погодні умови.
Відтак зросте продовольча інфляція та знизиться ВВП через скорочення виробництва в сільському господарстві. Водночас втрати від менших обсягів експорту можуть частково компенсуватися зростанням цін на зернові.
У цьому разі реакція монетарної політики відображатиме баланс між потребою в зниженні інфляційного тиску та мінімізацією втрат для економіки.
Кліматичні ризики
В умовах швидких кліматичних змін актуальними є ризики зростання волатильності світових цін на продовольство. Через значну частку харчових продуктів в структурі ІСЦ інфляція в Україні є досить чутливою до таких шоків. Відповідно, вони можуть обумовити як короткострокове, так і більш тривале відхилення інфляції від цілі.
Реакція монетарної політики зумовлюватиметься впливом шоку пропозиції на інфляційні очікування.
Рисунок 3 – Матриця ризиків прогнозу НБУ
Джерело: НБУ.
В підсумку варто зазначити, окрім вище перерахованих ризиків, зберігаються ризики ескалації військового конфлікту на сході країни, що можуть суттєво погіршити інвестиційну привабливість України та очікування економічних агентів. Натомість прогрес у врегулюванні ситуації на тимчасово непідконтрольних територіях сприятиме значному поліпшенню інвестиційного клімату та зниженню премії за ризик для країни.