Зі зверненнями до регулятора небанківських фінансових установ, яким в Україні є Нацбанк з 1 липня поточного року, досить часто апелюють громадяни щодо перегляду правомірності кредитних договорів укладених онлайн.
Як зазначають в НБУ, на думку позичальників, якщо кредитний договір укладений онлайн, то фінкомпанія у такому разі не дотрималася вимог до його оформлення, йдеться на сайті регулятора.
Договір онлайн vs паперовий договір
Зразу варто підкреслити, що оформлений онлайн договір є абсолютно рівноцінним звичайному паперовому кредитному договору.
В НБУ зазначають, якщо клієнт фінансової компанії або банку оформив кредитний договір онлайн, скориставшись одноразовим паролем, то такий договір є рівноцінний звичайному паперовому.
Згідно з чинним законодавством, однотипний пароль має таку ж юридичну силу, як і особистий підпис клієнта власноруч чи кваліфікований електронний підпис (Закон України «Про електронні довірчі послуги»).
Відтак в НБУ застерігають щодо нехтування взятими на себе зобов’язаннями за кредитом, якщо кредитний договір укладено в онлайн-форматі.
Досить поставити «галочку»
У деяких клієнтів фінансових компаній також викликає подив той факт, що в випадку несвоєчасного погашення зобов’язань за кредитом та прострочки платежів за графіком погашення заборгованості за договором укладеного онлайн, інформація про них потрапляє до колекторів.
В НБУ пояснюють, що так відбувається внаслідок укладання договору на вебсайті, де клієнт поставив «галочку» навпроти рядка «підтверджую згоду на обробку своїх персональних даних, у тому числі їх передання до бюро кредитних історій».
Відповідна «галочка», яка є згодою, насправді стає підставою для фінустанови направляти інформацію про боржника до колекторської компанії, якщо клієнт не виконує свої кредитні зобов’язання. Відтак колектор може здійснювати телефонні дзвінки за вказаними в анкеті телефонними номерами або інформувати клієнта про колекторські процедури шляхом надсилання листів. Варто також зазначити, що інформація про клієнта буде також доступна бюро кредитних історій, що істотно ускладнюватиме у майбутньому отримання нового кредиту.
Правило №1: уважно читати договір
В НБУ закликають читати всі документи під час підписання договору з кредитором. Знову ж таки, онлайн – не виняток. Відтак, для того, щоб уникнути в майбутньому неприємних інцидентів з кредиторами, слід пам’ятати про важливу пораду для всіх, хто планує брати кредит, – уважно читайте умови договору. Особливо, якщо підписуєте його онлайн.
Підписуючи кредитний договір, у тому числі за скориставшись одноразовим паролем, клієнт бере на себе зобов’язання виконувати всі зазначені умови. Тому потрібно щоб позичальник уважно читав документи, роздрукувавши для себе примірник договору.
Варто зазначити, що у договорі повинні бути прописані всі кредитні умови – відсоткова ставка за позичкою, можливі комісії та додаткові платежі, штрафні санкції у випадку прострочки графіка погашення заборгованості.
Не слід нехтувати інформацією щодо обробки персональних даних клієнта. Адже клієнт таким чином дозволяє передавати інформацію про вас третім особам, наприклад, органам держвлади чи колекторам.
Також варто звертати увагу, якщо клієнт позичає суму, яка перевищує за мінімальну зарплату (4 723. грн), строком більше ніж на один місяць, то фінансова компанія повинна надати вам не лише договір, але й паспорт споживчого кредиту. У такому паспорті зазначається реальна річна процентна ставка та додаткові комісії. Такими є вимоги чинного Закону України «Про споживче кредитування».
Нагадаємо, Нацбанк України готує законопроєкт, з метою створення реєстру колекторських компаній та оновити підходи до регулювання роботи цього бізнесу в Україні, повідомляє пресслужба регулятора.
Якщо права позичальника порушено
В НБУ наголошують, якщо фінансова компанія порушила права позичальника, необхідно звертатися зі скаргою. Передусім, якщо фінансова установа не виконує умови договору, то слід звернутися зі скаргою на ім’я керівництва небанківської фінустанови. Якщо скарга залишається без належної відповіді, то наступним кроком повинно бути звернення до Національного банку України.
Нагадаємо, вимоги до обов’язкового розкриття інформації щодо послуг банків в рекламі та на сайтах установ набувають чинності починаючи з наступного місяця поточного року.
Ключові зміни, які мають відбутися на сайтах банків та в рекламі послуг, – це розкриття цілком достовірної, правдивої, вичерпної, актуальної та достатньої за обсягом інформації щодо депозитів й кредитів, їх повної вартості, умов та ризиків. Отже, інформація повинна бути такою, яка не вводитиме клієнтів в оману. Розкриття інформації про послуги банків дасть змогу споживачам розуміти умови надання послуг, порівнювати з умовами інших банків та ухвалювати зважені фінансові рішення. Також, усі без винятку банки з вересня будуть зобов’язані надавати вичерпну інформацію щодо кредитів та депозитів для фізичних осіб на своїх вебсайтах в єдиному уніфікованому форматі, а рекламна інформація щодо банківських послуг та депозитів для населення не повинна ускладнювати візуальне сприйняття інформації про послугу.
Для забезпечення нагляду за дотримання банками чинних норм, Нацбанком було створено профільний підрозділ – Управління захисту прав споживачів фінансових послуг. Відтак саме цей підрозділ з 1 вересня 2020 року здійснюватиме на щоденній основі моніторинг вебсайтів та реклами банків й контролюватиме дотримання вимог щодо розкриття інформації про фінансові послуги.
