$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +14° Варшава +3° Вашингтон

НБУ про можливості фінансової кризи: якою буде економіка та чого чекати українцям

Діденко Сергій 23 Серпня 2019 18:13
НБУ про можливості фінансової кризи: якою буде економіка та чого чекати українцям

Перспективи глобальної кризи, а відтак і кризи в Україні – питання, якими переймаються не лише експерти, а й пересічні українці.

На питання, чи загрожує Україні фінансова криза, перспективи співпраці з МВФ, небезпека боргового навантаження України та чому іноземні інвестори активно скуповують український борг, відповіли в НБУ інформаційному агентству УНІАН.

Лаконічно про економічне майбутнє нашої країни від заступника Голови Національного банку Олега Чурія.

Перспективи співпраці з МВФ

Прогноз Національного банку щодо продовження співпраці з МВФ є оптимістичним. Він передбачає отримання вже цього року транш у розмірі двох мільярдів доларів за новою програмою з МВФ. У 2020 році НБУ також прогнозує транш. Але буде це один мільярд, два або три – не принципово. Для інвесторів немає великого значення, зазначає Олег Чурій. Головне – наявність програми.

Варто зазначити, нова програма буде важливим сигналом для інших донорів України — міжнародних фінансових організацій. За умов відновлення співпраці з МВФ, Україна має всі перспективи нового фінансування від Європейського союзу та Світового банку.

Нова угода з Міжнародним валютним фондам, окрім іншого, також полегшить доступ України до міжнародних ринків капіталу. Економіка країни в непоганому стані, що позитивно вплинуло на зниження дохідності українських цінних паперів. Але цей показник може поліпшуватися й надалі, за умов забезпечення нової програми з МВФ та проведення структурних реформ в Україні.

Отже, нова програма з МВФ – це насамперед позитивний сигнал для інвесторів та міжнародних партнерів України та індикатор продовження реформ.

Нагадаємо, Національний банк вважає, що Україні потрібна нова довгострокова програма співпраці з МВФ на загальну суму в 5-10 млрд дол. США.

Можливість фінансово-економічної кризи в Україні

Порівнюючи сучасний стан економіки України з її станом у 2008 році, ситуація докорінно змінилася, зазначає Олег Чурій.  Економіка стала більш гнучкою та сильною. Національний банк України відбувся, як насправді незалежний регулятор. Уряд проводить зважену  фіскальну політику впроваджуючи кроки, покликані підвищити фіскальну стійкість: дефіцит Державного бюджету не може перевищувати 3% ВВП, державний та гарантований державою борг – 60% ВВП, обсяг надання державних гарантій обмежено розміром у 3% планових доходів загального фонду Державного бюджету. Нагадаємо, Міністерство фінансів наголошує, що в результаті виконання бюджету за 7 місяців відомство повністю готове до пікових виплат вересня 2019 року.

Інфляція знижується. Сприятлива ситуація на валютному ринку дає змогу Національному банку істотно нарощувати міжнародні резерви. За останні шість років знаходяться міжнародні резерви на максимальному рівні. Нагадаємо, НБУ прогнозує зростання золотовалютних резервів до 23 млрд дол. США, попри пікові виплати за зовнішніми боргами.

Також в доброму стані платіжний баланс, зазначає Олег Чурій. Всі ці показники є добрим підґрунтям для пом’якшення несприятливих впливу несприятливих зовнішніх чинників.

Ключовий ризик – це негативний вплив зовнішніх тенденцій на платіжний баланс країни. Сповільнення світової економіки може викликати зниження попиту на товари українського експорту і скорочення експортної виручки. З іншого боку, це може бути компенсовано зниженням цін на товари, які Україна імпортує, наголошує Олег Чурій.

Нагадаємо, дефіцит поточного рахунку розширився у 2018 році, але у 2019 році очікується його звуження завдяки рекордному врожаю зернових та сприятливим умовам торгівлі, зокрема нижчим цінам на енергоносії. Наприклад, зниження світових цін на енергоносії позитивно вплинуло на торговий баланс нашої країни.

Ризики розміщення в цінні папери

Останні кілька тижнів приплив валюти від нерезидентів дуже невеликий, дехто навіть виходив з ОВДП. Але це не спричинило істотного впливу на курс. Наразі  Україна має прийнятні умови торгівлі: сприятливі ціни на світовому ринку та великий врожай.

Якщо враховувати ризики «гарячого» капіталу, то вихід нерезидентів з ОВДП не може бути дуже швидким, оскільки йдеться здебільшого про довгострокове  розміщення. Звісно, існує можливість продажу облігацій на вторинному ринку, але ліквідність цього ринку обмежена, зазначає Олег Чурій.

Ризики є завжди, наголошує Олег Чурій. Питання у тому, наскільки вони суттєві. Приплив валюти в країну формують не лише іноземні інвестори, які завели в країну близько 3 мільярдів доларів, але — це менш як 10 відсотків до обсягів експорту. Навіть щодо держборгу показник їхніх вкладень не великий – близько 4 відсотків.

Прогнози щодо управління держборгом

Борг України станом на початок липня складає 2 102,41 млрд грн, або $80,35 млрд. Варто зазначити, 40% виплат за валовим зовнішнім боргом України припадає на 2020-2021 роки (2020 року – $16,8 млрд, у 2021- $18,5 млрд). Обсяг погашення зовнішнього держборгу на початок 2019 року оцінювався у $6,3 мільярда.

Для погашення державного боргу та фінансування дефіциту Держбюджету у 2019, 2020 та 2021 роках, країні  необхідно на рік близько $ 11 млрд (8% ВВП на рік).

За прогнозними розрахунками до кінця 2019 року на погашення та обслуговування внутрішнього та зовнішнього державного боргу потрібно спрямувати в еквіваленті гривні 169 млрд грн, з яких 71,4 млрд грн за номінованими в гривні ОВДП, а решта виплати в іноземній валюті. Для вчасного і повного фінансування дефіциту та обслуговування боргу відповідно до Середньострокової стратегії управління держборгом важливим пріоритетом є співпраця з МВФ, міжнародними фінансовими організаціями ЄС та Світовим банком, — наголошують у Мінфіні.

Головний ризик для України – не високий борг, наголошує Олег Чурій, а те, що близько 70 відсотків державного боргу України – в іноземній валюті. Цей показник потрібно скорочувати – заміщати валютний борг гривневим.

Валютний ринок

Олег Чурій наголошує: мета НБУ не вплив на курсоутворення, а поповнення резервів і недопущення різких коливань.

Нагадаємо, валютним ринком  у липні 2019 року було подолано чергову «психологічну межу» – курс долара до гривні складав 25 грн за $1. Наразі в такій траєкторії курсоутворення продовжує функціонувати  валютний ринок.

На тлі динаміки валютного курсу, який ревальвує, було висловлено багато припущень, що таке стрімке посилення національної валюти шкодить економіці, а дії НБУ, який не перешкоджав цьому, – є неадекватними.

Повертаючись до дискусії щодо розмірів купівлі валюти на валютному ринку, Олег Чурій зазначив, що скуповується майже весь надлишок. Практично 100 відсотків коштів, які зайшли від нерезидентів, НБУ викупили. Якби купували більше, могли б стати на заваді зміцненню гривні.

«Коливання гривні не можна назвати надто різкими, якщо порівнювати з валютами інших країн. Оптимальний курс – ринковий, який формується під впливом попиту та пропозиції, стабілізуючи платіжний баланс. Зрозуміло, що експортерам не подобається різке зміцнення валюти, імпортерам – девальвація. Але ринковий курс збалансовує усе в інтересах економіки», - наголошує заступник голови НБУ.

В підсумку варто зазначити, гривня майже два місяці перебуває біля трирічного максимуму, однак дія одного з ключових факторів – купівлі держоблігацій нерезидентами послаблюється.