НБУ вперше розкрив деталі: ключові аспекти діяльності українського центробанку

НБУ вперше розкрив деталі: ключові аспекти діяльності українського центробанку

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Національний банк України оприлюднив Річний звіт за 2018 рік, який вперше історії українського центробанку присвячено результатам реалізації середньострокової Стратегії Національного банку. Національний банк зазначає, навесні 2018 року було ухвалено Стратегію НБУ, якою визначено сім ключових цілей діяльності на найближчі роки, а також дії для їх досягнення, критерії і строки досяжності, ключові активності та вимірювані результати.

Варто наголосити, сьогодні комунікації є невід’ємною частиною діяльності Національного банку та запорукою ефективної реалізації його політики, спрямованої на забезпечення цінової та фінансової стабільності з метою сприяння економічному зростанню та досягнення цілей, встановлених середньостроковою Стратегією Національного банку.

Визнання Національного банку кращим у досягненні прозорості за версією Central Banking Transparency Award, надихнуло НБУ на подальші здобутки.

Нагадаємо, у Лондоні відбулася церемонія переможців нагородження Central Banking Awards 2019 від однойменного спеціалізованого міжнародного журналу, на якій престижну міжнародну нагороду Central BankingTransparency Award за значні досягнення у прозорості та розбудові діалогу зі стейкхолдерами Національного банку України отримав Голова регулятора Яків Смолій.

Власне, одним із ключових проявів відкритості центрального банку є й публікація Річного звіту, яким НБУ щороку звітує перед суспільством про результати роботи. Тому візуальною темою цьогорічного звіту було обрано саме прозорість Національного банку.

Цілі діяльності НБУ визначені Конституцією України і Законом «Про Національний банк України», а також стратегічними документами, зокрема Основними засадами грошово-кредитної політики на щорік та середньострокову перспективу, Стратегією Національного банку України, Програмою дій та іншими. Як наголошує НБУ, його мандат полягає у забезпеченні цінової та фінансової стабільності для сприяння економічному зростанню, що є його основним цільовим орієнтиром в діяльності. Для забезпечення цінової та фінансової стабільності НБУ в 2018 році було реалізовано наступні цілі:

Рисунок 1 – Ключові показники діяльності НБУ у 2018 році

Низька та стабільна інфляція

За підсумками 2018 року інфляція знизилася до 9,8% р/р. Це найнижчий за останні п’ять років показник. Досягти цього рівня вдалося насамперед завдяки жорсткій монетарній політиці, якої дотримувався Національний банк. Упродовж минулого року регулятор, реагуючи на проінфляційні чинники, підвищував облікову ставку чотири рази – загалом на 3,5 в. п. до 18,0% річних.

Інфляція поступово уповільнюватиметься й надалі. НБУ очікує, що вона знизиться до 6,3% на кінець 2019 року, увійде в межі цільового діапазону (5%± 1 в. п.) на початку 2020 року і досягне 5% уже під його кінець. Саме підтримка інфляції на низькому та стабільному рівні стане фундаментом для сталого зростання української економіки.

Рисунок 2 – ІСЦ та інфляційні цілі, % р/р

Міжнародні резерви у 2018 році сягнули п’ятирічного максимуму, їх обсяг станом на початок 2019 року становив 20,8 млрд дол. США. Національний банк мав можливість нарощувати резерви завдяки сприятливій ситуації на валютному ринку.

Стабільна, прозора та ефективна банківська система

У 2018 році майже всі ключові показники роботи банківського сектору мали позитивну динаміку: очищений банківський сектор отримав рекордний за понад десятиріччя чистий прибуток, рентабельність капіталу в середньому перевищила 14%, роздрібне кредитування зберігало високі темпи зростання впродовж року. Корпоративне кредитування також зростало, особливо  в сегменті якісних позичальників. Водночас, хоча на балансах досі залишаються значні обсяги непрацюючих кредитів, банки вже відобразили майже всі збитки від погіршення якості кредитного портфеля.

Рисунок 3 – Фінансовий результат платоспроможних банків, млрд грн

За результатами 2018 року банківський сектор отримав рекордний за понад десятиріччя чистий прибуток – 21,7 млрд грн.

Варто наголосити, ще  у 2017 році збиток становив 20 млрд грн. Як зазначає НБУ, минулорічний прибуток можна чи не вперше назвати справжнім, а не «намальованим» через невідображення банками реальних резервів під активні операції у звітності. Водночас у минулому році скоротилася кількість збиткових фінустанов – з 18 до 13 банків.

Гривневі депозити населення за минулий рік зросли на 14,8%. Приплив коштів був найбільшим у першому півріччі, проте вже у другому розпочалися коливання, пов’язані зі змінами валютного курсу та ринкових ставок. Гривневі депозити бізнесу зросли на 6,8% р/р.

Відновлення кредитування

Швидкими темпами росло кредитування сумлінних клієнтів-юросіб. Гривневі кредити бізнесу, який не мав дефолтів у 2014 – 2018 роках, зросли на 25,8% р/р. Загалом чисті гривневі кредити корпораціям за минулий рік зросли на 8,1%, найпомітніше у приватних та іноземних банках: 17,6%  та 7,6% відповідно.

Рисунок 4 – Чисті кредити суб’єктам господарювання в гривні, 2016=100%

Кредитування населення зберігало високі темпи приросту – 34,1% за рік у гривні за вирахуванням резервів (рис. 5).

Рисунок 5 – Чисті кредити фізичним особам у гривні, 2016=100%

Найвищі темпи зростання було зафіксовано у приватних та державних банках – 54,2 та 49% р/р відповідно. Насамперед збільшувалися кредити на поточні потреби населення.

Ефективне регулювання фінансового сектору

У 2018 році НБУ вперше провів оцінку більшості банків, зокрема  12 найбільших банків України, ґрунтуючись на методології SREP,  та здійснив оцінку життєздатності бізнес-моделей банків.

Крім того, у 2018 році регулятор видав новий нормативно-правовий  акт, який встановлює порядок здійснення безвиїзного банківського нагляду на підставі ризик-орієнтованого підходу (risk-based approach). Відповідно до нового порядку регулятором здійснюватиметься поточний моніторинг фінансового стану банків та оцінюватимемо банки  на підставі оцінки рівня ризиків, притаманних діяльності банків,  та якості управління такими ризиками.

Також запроваджено новий інструмент безвиїзного банківського нагляду – камеральні (невиїзні) перевірки банків, визначено підстави та порядок їх проведення.

Як потенційний регулятор більшої частини небанківського фінансового ринку після розділу функцій Нацкомфінпослуг 2018 року НБУ підготував і розпочав публічне обговорення з учасниками ринку проекту майбутнього регулювання цього ринку.

Рисунок 6 – Цілі Стратегії макропруденційної політики

Бачення Національного банку було викладене у проекті Білої книги «Майбутнє у регулюванні небанківського фінансового сектору». Зокрема, НБУ запропонував три чіткі вимоги до учасників небанківського фінринку: прозорість структури власності, дотримання законодавства про фінмоніторинг та норм достатності капіталу.

Вільний рух капіталу

Макроекономічну та фінансову стабільність вдалося досягти завдяки наявним заходам захисту на валютному ринку, які наразі залишаються актуальними. Та попри це, Національний банк і надалі продовжуватиме поступову лібералізацію валютного ринку, розпочату у 2016 році після стабілізації фінансової системи й повернення економіки України до зростання.

Вагомою подією 2018 року з погляду сприяння вільному руху капіталу стало ухвалення Верховною Радою у червні законопроекту «Про валюту і валютні операції»,  який Національний банк розробив разом з експертами Проекту технічної допомоги Європейського Союзу. На виконання Закону НБУ розробив нову ліберальну і прозору систему валютного регулювання, яка складається з восьми основних постанов Правління Національного банку. Близько 30 валютних обмежень, які роками стримували розвиток бізнесу і приплив інвестицій, були скасовані разом із введенням Закону в дію 7 лютого 2019 року.

Фінансова інклюзія

Фінансова інклюзія – це розширення доступу всіх прошарків суспільства до використання фінансових продуктів та послуг.

В Україні цей процес останнім часом суттєво активізувався:  разом зі зростанням інновацій у фінансовій сфері з’явилися  доступні та дешеві фінансові послуги для населення. Світовий досвід підтверджує: фінансова інклюзія є обов’язковим компонентом як для зниження рівня бідності, так і для створення додаткових можливостей для економічного зростання.

На сучасному етапі спостерігаються  тенденції стрімкого розвитку  безготівкових платіжних інструментів та розрахунків на їх основі. В Україні також спостерігається істотне збільшення попиту на інноваційні платіжні сервіси, що додає популярності безконтактним розрахункам за допомогою смартфонів та інших NFC-пристроїв

Частка безготівкових операцій серед усіх операцій із використанням платіжних карток зросла до 45,1% у 2018 році.  Усього за допомогою платіжних карток українських банків у минулому році здійснено 3,9 млрд операцій, а їх обсяг збільшився на третину та становив 2 876,5 млрд грн.

Сучасний, відкритий, незалежний та ефективний центральний банк

У 2018 році Національний банк удосконалив комунікацію з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та профільними міністерствами. Так, упродовж року відбулося чотири засідання Ради з фінансової стабільності, яка є ключовим майданчиком координації дій регуляторів фінансового сектору в просуванні необхідних для української економіки реформ. Активне включення та тісна співпраця із Верховною Радою України посприяли ухваленню п’яти важливих Законів України, які надають потужні стимули подальшому розвитку ринку фінансових послуг в Україні.

В підсумку, варто підкреслити, прогресивні центральні банки світу вже визнали: без комунікації неможлива ефективна реалізація політик центробанку. Комунікації для Національного банку є стратегічною функцією.

Національний банк наприкінці 2018 року затвердив нову Стратегію комунікацій, яка  покликана посилити ефективність донесення до суспільства інформації про те, що і навіщо робить центральний банк, як він своїми рішеннями впливає на життя громадян та розвиток економіки загалом. Вона має три головні цілі: зміцнити довіру до НБУ, максимізувати вплив на поведінку економічних агентів, а також знизити інформаційну асиметрію та рівень невизначеності в економіці через забезпечення доступу до інформації, яка необхідна для ухвалення поінформованих рішень.

 

 

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: