НБУ запроваджує нові вимоги: причина змін та вплив на банки
З 1 січня 2022 року НБУ вимагатиме від банків покривати операційні ризики капіталом. Відповідну постанову буде затверджено найближчим часом, а отже, банки матимуть достатньо часу для підготовки, повідомляє прес-служба Національного банку України на сайті відомства.
Оптимальний рівень капіталу під неочікувані збитки від операційного ризику визначатиметься відповідно до методології міжнародних стандартів (Базель ІІІ), проте з урахуванням особливостей вітчизняної банківської системи.
Нова вимога: врахування операційних ризиків
Операційний ризик — це ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів унаслідок недоліків в організації внутрішніх процесів, дій працівників банку, збоїв у роботі інформаційних систем або впливу зовнішніх факторів. Саме тому до операційних ризиків входить юридичний ризик. Щодня банки наражаються на події, які пов’язані з операційними ризиками.
Збитки від них є неодмінною складовою поточної роботи, а банківська установа здебільшого здатна зробити достеменну їх оцінку, закладає у ціноутворення продуктів і вони не створюють ризиків для його діяльності. Однак завжди існує ймовірність неочікуваних подій, які можуть спричинити банку величезні, практично необмежені втрати.
Враховуючи специфіку банківського бізнесу, зокрема відповідальність перед вкладниками та кредиторами за довірені кошти, фінустанови повинні тримати капітал під покриття цих збитків. Кібератака вірусом «Petya» у 2017 році є яскравим прикладом такої неочікуваної події. Вона вразила банки з понад третиною активів системи. У деяких банках робота зупинилася на кілька днів, втрати від цього досі важко достовірно оцінити.
Нагадаємо, банки та небанківські фінансові установи вважають кіберзагрози одним із ключових факторів високого ризику діяльності на ринку.
Рисунок 1 - Ймовірнісний розподіл збитків від операційного ризику банку
Джерело: НБУ
Відтак, опитування НБУ показало, що до п’ятірки найбільших факторів ризику, які виявилися найзначнішими через сукупну оцінку респондентами у категоріях «дуже високий» та «високий» ризик, увійшли корупція, діяльність правоохоронних органів та судової системи; шахрайство та кібернетичні загрози; стан захисту прав кредиторів та інвесторів; політична та соціальна ситуація в Україні; стан співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.
Правила розрахунку
Згідно з правилами спершу розраховується сума неочікуваних можливих збитків від подій операційних ризиків. Ця сума і має бути покрита капіталом. Далі визначається еквівалент активів, зважених на ризик. Для цього розрахована потреба в капіталі множиться на коефіцієнт, обернений до нормативу капіталу. Активи, зважені на операційні ризики, включаються у знаменник нормативу адекватності капіталу (Capital, adequacy ratio, CAR) разом з активами, зваженими на кредитний та ринковий ризики.
Новий стандартизований підхід є універсальним, для розрахунку використовуються переважно відкриті дані фінансової звітності.
За оцінками НБУ, оцінена за цим стандартом сума неочікуваних збитків має високу кореляцію із фактичними збитками від подій операційних ризиків. Саме його буде використано для українських банків із певними змінами. За стандартизованим підходом розмір збитків від подій операційних ризиків визначається обсягом основних операцій банку, які можна виміряти з використанням звіту про фінансовий результат.
Основні операції діляться на три складові: процентна і дивідендів, послуг та фінансова. Варто зазначити, капітал під операційні ризики мають формувати як прибуткові, так і збиткові за окремими складовими фінансові установи. Крім того, усі показники усереднюються за три останніх роки. Сума трьох складових називається бізнес-індикатором та показувати орієнтовний масштаб операцій банку, що зазнають операційні ризики.
Для оцінки збитків від операційних ризиків бізнес-індикатор множиться на коефіцієнт ризику. Зі зростанням розміру бізнес-індикатора граничний коефіцієнт ризику збільшується з 12% до 18%. Так визначається базова вимога до капіталу під покриття операційних ризиків. Банки мають змогу скоригувати оцінену таким чином потребу в капіталі, використовуючи історичні дані про фактичні втрати від подій операційних ризиків. У такому разі виникає додатковий множник – внутрішній мультиплікатор збитків. Щоб мати можливість робити таке коригування, фінустанови повинні вести неперервну якісну базу даних за останні щонайменше п’ять років.
Неочікувані збитки від ОР = BI × α × ILM,
де BI – бізнес-індикатор, ? – граничний коефіцієнт ризику, ?? – внутрішній мультиплікатор збитків.
В підсумку зазначимо, банкам надається тривалий перехідний період для врахування вимог до капіталу під операційні ризики. Нові вимоги впроваджуватимуться з початку 2022 року, а відповідну постанову буде затверджено найближчим часом.
Фінустанови матимуть достатньо часу, щоб коштом поточних прибутків забезпечити формування належного запасу капіталу. Утримання капіталу під операційні ризики надалі збільшить стійкість окремих банків та системи загалом до неочікуваних кризових подій.
Нагадаємо, за 10 місяців 2019 року платоспроможні банки отримали 52 млрд грн чистого прибутку, що у 3,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року (14,8 млрд грн). Як зазначив НБУ, висока ефективність, яку наразі демонструють банки, буде використана для створення запасу капіталу банків, адже регуляторні вимоги до достатності капіталу щороку посилюються. Результати стрес-тесту свідчать, що банки переважно є фінансово стійкими у поточних макроекономічних умовах, проте 18 із 29 банків, які пройшли стрес-тест, можуть потребувати капіталу за несприятливим сценарієм.