Розв’язання проблеми розширення кредитування суб’єктів господарювання та фізичних осіб може стати одним із чинників для розвитку економіки України. Зокрема небанківське кредитування, яке в Україні та світі розглядається як альтернатива банківському, може стати додатковим джерелом фінансування.
Починаючи з 1 липня 2020 року Національний банк України здійснюватиме державне регулювання та нагляд за фінансовими компаніями, що здійснюють кредитування.
Ми вирішили висвітлити ключові аспекти зміни моделі ринку кредитування України, на якому фінансові компанії конкуруватимуть з банками.
Огляд ринку небанківського кредитування
З початку 2020 року на українському ринку небанківського кредитування діяли 684 фінансові компанії. Ринок не дуже концентрований — частка найбільших двадцяти фінансових компаній за кількістю укладених договорів за 2019 рік становила 57,5%, а за сумами — 54,7%.
Рисунок 1 - Рівень концентрації (за сумою укладених договорів)
Джерело: Нацкомфінпослуг.
Український ринок небанківського кредитування продовжує демонструвати зростання, адже протягом 2019 року було укладено кредитних договорів на суму 79,2 млрд грн, що на 52,5% перевищує аналогічний показник 2018 року (51,9 млрд грн).
Рисунок 2 - Обсяги кредитування на небанківському фінансовому ринку, млрд грн
Джерело: Нацкомфінпослуг.
За 2019 рік фінансовими компаніями було укладено договорів з фізичними особами (крім фізичних осіб-підприємців (ФОП)) на суму 43,7 млрд грн, що на 50% перевищує аналогічний показник 2018 року (29,1 млрд грн). При цьому 40,3% договорів (31,9 млрд грн) від загальної суми — строком до 30 днів і деякі з них могли бути переукладені клієнтом протягом зазначеного періоду. Відтак обсяги видачі дещо завищені через значну оборотність.
Рисунок 3 – Динаміка небанківського кредитування, млрд грн
Джерело: Нацкомфінпослуг.
В розрізі кредитування бізнесу, сегмент небанківського кредитування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців також демонструє зростання: протягом 2019 року фінансовими компаніями було укладено договорів з юридичними особами та фізичними особами підприємцями на суму 35,4 млрд грн (ЮО — 35,1 млрд грн, ФОП — 0,3 млрд грн; середня сума укладеного договору з юридичними особами становила 50 230 грн, а з ФОП — 30 461 грн), що на 55,6% перевищує аналогічний показник 2018 року (22,8 млрд грн).
Водночас, хоча за останній рік ринок продемонстрував значне зростання, на ринку наявні системні проблеми, які ускладнюють його більш активний розвиток, а також негативно впливають на права клієнтів. Ці проблеми потребують вирішення на рівні нової моделі регулювання. Це такі проблеми, як: ускладнена процедура виходу на ринок; невизначеність щодо дозволених джерел залучення коштів; недостатня захищеність прав споживачів фінансових послуг; висока вартість запозичень та обмежене розкриття інформації щодо умов кредитування; порушення вимог про ідентифікацію/верифікацію клієнтів при наданні позик онлайн; порушення під час урегулювання проблемної заборгованості, — як зазначає регулятор.
Варто зазначити, кошти досить часто надаються особам, у яких виникли нагальні фінансові потреби, малозабезпеченим громадянам, особам без офіційного працевлаштування та/або з негативною кредитною історією, подекуди з низьким рівнем правової та фінансової грамотності. Високі ризики кредитування таких позичальників відображаються у вартості ресурсів, — зазначають в НБУ.
Через значні проценти/комісії такі кредити можна назвати широковживаним у міжнародній практиці терміном «короткострокові кредити за високу плату» (HCSTC, high-cost short-term credit).
У разі кредитування юридичних осіб та фізичних осіб підприємців цільовою аудиторією є малий та мікробізнес, який має потребу в додаткових коштах — для операційної діяльності чи покриття непередбачуваних витрат.
Споживачі часто не усвідомлюють ризики, пов’язані із кредитами, їхню вартість, не розрізняють види фінансових установ, у яких вони позичають кошти, а відтак часто не здатні розрахувати свої фінансові можливості та повернути такі кредити.
Відтак, слід наголосити, що висока прибутковість фінансових компаній забезпечується високою платою за наданими кредитами, що складається з процентів за кредитом, комісії за видачу кредиту, тижневих комісій, місячних комісій тощо, а також внаслідок застосування штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору.
Загальне бачення розвитку ринку мікрокредитування
В Національному банку розробили нову модель регулювання діяльності фінансових компаній, які надають послуги з кредитування. Передбачається, що нова модель забезпечуватиме сталий та гармонійний розвиток відповідного сегменту фінансового ринку в Україні, а також забезпечуватиме відповідність діяльності кредитних компаній правилам доброчесної ринкової поведінки.
Для досягнення цієї мети Національний банк розбудовуватиме нову систему регулювання та нагляду, яка передбачатиме: простий доступ компаній на ринок; обов’язковість бізнес-плану для початку діяльності; розширення доступу до фінансування від третіх осіб та дозвіл фінансовим компаніям здійснювати іншу діяльність; прозорість та бездоганну ділову репутацію (власники істотної участі та кінцеві бенефіціарні власники яких розкриті); захищеність прав споживачів; платоспроможність; якісну звітність компаній.
Незалежно від обраної комбінації послуг, Національний банк здійснюватиме перевірку відповідності заявника таким основним компонентам: структура власності, наявність бізнес-плану, кваліфікація та ділова репутація власників і керівників, дотримання правил надання послуг.
Рисунок 4 – Ключові умови ліцензування фінкомпаній
Джерело: НБУ.
В підсумку слід зазначити, загальні правила майбутнього регулювання ринку фінансових послуг будуть закріплені в Законі «Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг», що слугуватиме рамковим законом для всіх фінансових послуг в Україні. Додатково діяльність фінансових компаній з кредитування регулюватиметься в майбутньому Законі «Про фінансові компанії» на рівні з іншими видами діяльності з надання фінансових послуг без підвищеного ризику — факторингом, фінансовим лізингом та ломбардною діяльністю.
Модель майбутнього регулювання – прозорість пріоритет
Нова модель передбачає передусім, що заявники отримуватимуть єдину ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, а не окрему ліцензію на кожен окремий вид фінансових послуг. Таким чином фінансові компанії зможуть суміщати діяльність із надання фінансових послуг із наданням окремих видів супровідних послуг чи операцій (передавання майна в оренду, консультаційні послуги тощо). Ліцензійні вимоги до заявників можуть бути посилені в разі обрання ними таких фінансових послуг як переказ коштів чи торгівля валютними цінностями.
Під час нагляду за фінансовими компаніями Національний банк буде робити акцент на нагляді за ринковою поведінкою. Зокрема, буде здійснюватися контроль за дотриманням таких критеріїв і вимог (рис. 5).
Рисунок 5 – Ключові критерії та вимоги
Джерело: НБУ.
Забезпечення прозорої структури власності всіх фінансових установ буде однією з ключових вимог нового регулювання. Фінансові компанії будуть зобов’язані повідомляти Національний банк про всі зміни в структурі власності в установленому порядку.
Розширення доступу до фінансування від третіх осіб для фінансових компаній, стане одним із ключових пріоритетів майбутнього регулювання.
Очікуваний позитивний ефект від майбутніх змін
В Нацбанку переконані, нова модель регулювання забезпечуватиме функціонування ефективного та прозорого ринку небанківського кредитування фінансовими компаніями, а також його гармонійний розвиток. Запровадження цієї моделі сприятиме усуненню негативних факторів, що стримують розвиток небанківського кредитування фінансовими компаніями, та забезпечуватиме захист прав клієнтів.
В підсумку слід зазначити, запровадження нової моделі покращить рівень захисту прав споживачів, зокрема, нова модель регулювання та нагляду за ринком кредитування забезпечить споживачів доступним джерелом фінансування базових споживчих потреб (за необхідності), максимально сприяючи захисту їх прав. Встановлення правил доброчесної ринкової поведінки для усіх без винятку фінансових установ-кредиторів дасть змогу забезпечити уникнення регуляторного арбітражу та захист прав боржників під час стягнення заборгованості. Очікуваним ефектом також є спрощення функціонування ринку внаслідок уніфікації та доступ до фінансування. Відтак кредитні компанії отримають можливість залучати кошти із чітко визначених джерел фінансування, що покращить фінансове забезпечення їх діяльності. Крім цього, оновлення стандартів складання і подання звітності дасть змогу об’єктивно оцінювати фінансові показники діяльності фінансових компаній, що потенційно підвищить інвестиційну привабливість цього сектору. Прозора, інформативна та достовірна звітність також забезпечить ефективний нагляд з боку Національного банку.
Запровадження ризик-орієнтованого нагляду дасть змогу уникнути зарегульованості ринку та стимулюватиме подальший розвиток цього сектору фінансових послуг.
