Не переговорах у Мінську, Україна йде на поступки в питаннях обміну полоненими

Не переговорах у Мінську, Україна йде на поступки в питаннях обміну полоненими

Валерій Савицький
Автор
Валерій Савицький
UA.NEWS
Поділитись:

У процесі переговорів Тристоронньої контактної групи (ТКГ) в Мінську, для України складається низка небезпечних тенденцій, що стосуються питань обміну та звільнення військовополонених. Головні проблеми виникають щодо верифікації кількості в’язнів та впровадження механізму т.зв. «юридичної очистки», що може скасувати відповідальність терористів за злочини на Донбасі. Про причини головних проблемних аспектів переговорів і способи їх подолання, в ексклюзивному інтерв’ю UA.News, розповів співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов.

29 січня у Мінську відбувся черговий раунд переговорів ТКГ. Про що домовилися сторони? Чи є дієвий прогрес у підготовці до наступного обміну полоненими?

Дмитро Снєгирьов: Під час останнього раунду переговорів у Мінську обговорювалися нові питання щодо обміну полоненими. Показовим моментом була відсутність на переговорах представника України в гуманітарній підгрупі ТКГ Валерії Лутковської. Нагадаю, що вона уже зарекомендувала себе дивною поведінкою в процесі підготовки до останнього обміну, що відбувся 29 грудня. Нагадаю коротко, про що йдеться.

Після нормандської зустрічі президент Володимир Зеленський заявив про те, що українська сторона готова забрати 72 своїх полонених. Однак пані Лутковська заявила про те, що українська сторона готова до обміну і готова прийняти 77 українських заручників. Ось ця нестиковка в цифрах створює небезпечний прецедент, коли «ЛНР» і Росія заявляють про неузгодженість українських списків і ставиться під питання взагалі сам процес обміну. Підтвердженням цьому стали заяви представника «ЛНР» Ольги Кобцевої про те, що українською стороною неузгоджені списки і це дає підстави загальмувати процес обміну як мінімум на два тижні, а також аналогічні заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. І лише після цих заяв з боку «ЛНР» та РФ, 23 січня Валерія Лутковська заявила про те, що списки на обмін ще узгоджуються і «шліфуються».

Дмитро Снєгирьов
політичний експерт
«Крім того, такі заяви Лутковської про 77 полонених, фактично понижують суб’єктність президента України. Свідомо це робиться чи несвідомо, але на загал демонструється той факт, що президент, як перша і найвища посадова особа в Україні, не володіє усією інформацією щодо процесу обміну заручниками»

Ще один показовий момент, на чому не зіграла українська сторона і сама Лутковська. Після подібних заяв омбудсмена, «ЛНР» заявила про намір повернути 30 заручників, але українська сторона забрала лише 25 осіб. Тобто, ми не скористалися можливістю, яку нам надали самі бойовики. Київ не вимагав додаткової верифікації військовополонених і, відповідно, звільнення всіх озвучених протилежною стороною українських в’язнів. Тож відсутність Лутковської під час останнього раунду перговорів ТКГ у Мінську – вельми показовий факт.

Посилити позиції української сторони на перемовинах може введення у переговорну групу представника Служби безпеки України (СБУ). Обміном заручниками повинні займатися професіонали, а не політики.

Чи відома загальна кількість українських громадян, які досі перебувають на тимчасово окупованих територіях України?

Дмитро Снєгирьов: Уже після обміну, 3 січня 2020 року, Валерія Лутковська заявила, що в ОРДЛО утримуються близько 300 заручників, з яких українська сторона має підтверджені дані лише щодо 101 особи. По інших полонених інформація є, але все ще триває процес верифікації.

Показовим є і той факт, що за два тижні після заяви Лутковської, СБУ офіційно повідомила про утримання в полоні 184 цивільних осіб. Валерія Лутковська робить дуже дивні заяви, як людина, яка представляє Україну в роботі Тристоронньої контактної групи та відповідає за питання обміну полоненими. Тобто, уже відбувається незрозуміла гра на пониження суб’єктності української спецслужби, яка власне й опікується питаннями верифікації та звільнення полонених. До того ж, подібні заяви Лутковської ідуть в розріз з її ж власними висловлюваннями про те, що обмін полоненими, не потребує зайвих коментарів чи інформаційного супроводу і має відбуватися в режимі «тиші».

Які результати переговорів у ТКГ щодо обміну полоненими існують на сьогоднішній день? Над чим ще слід працювати українській стороні?

Дмитро Снєгирьов: Переговори щодо обміну заручниками перебувають на етапі верифікації списків. Не менш важливим є механізм допуску – українська сторона в переговорах має наполягати на допуску ОБСЄ і «Червоного хреста» до всіх місць перебування українських в’язнів. Однак представники України цього чомусь не роблять.

Дмитро Снєгирьов
політичний експерт
«Загальна кількість зниклих безвісти в ОРДЛО, сягає близько 400 осіб. Відповідно, українська сторона повинна вимагати верифікації і підтвердження даних цих людей. Показовим є той факт, що під час останнього обміну луганський бізнесмен Денис Секацький заявив про те, що заплатив терористам $32 тисячі за включення до списків обміну. І перед цим він півроку вважався зниклим безвісти»

Тобто, Київ має надати списки усіх зниклих безвісти і стороні бойовиків, і ОБСЄ. І лише після цього брати до уваги дурнуваті заяви Ольги Кобцевої про те, що «ЛНР» вимагає присутності координатора гуманітарної підгрупи ТКГ посла Тоні Фріша, як сторони, якій вони довіряють задля перевірки списків українських в’язнів. Якщо українська сторона цього не зробить, процес обміну затягнеться до безкінечності.

Які ще небезпеки процесу обміну полоненими існують для України та як їх уникнути?

Дмитро Снєгирьов: Росія наполягає на пришвидшеному процесі обміну, який має відбутися уже за два місяці в березні. Головна небезпека для України полягає у тому, що під час переговорів ТКГ у Мінську було домовлено про механізм т.зв. «юридичної очистки».

«Юридична очистка» – це дуже небезпечний прецедент. Під час попереднього обміну заручниками у вересні, Росія повернула Україні 24 захоплених у Керченській протоці моряка. Нагадаю, що вони були звільнені під особисте зобов’язання Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової і у Росії проти них не закрили кримінальні справи. Нещодавно російські правоохоронці заявили про припинення попереднього розслідування через неявку українських моряків на виклики російських слідчих. Наступним кроком може стати оголошення українських моряків у державний та міждержавний розшук, тобто, як на території РФ, так і по лінії Інтерполу.

Дмитро Снєгирьов
політичний експерт
«Тож українська сторона під час переговорів у Мінську, і в переговорах з російською стороною, повинна вимагати проведення «юридичної очистки» українських полонених – як уже звільнених українських моряків, так і українців, які все ще утримуються на території РФ в якості заручників. Це кримські татари й інші наші громадяни – загалом близько 100 осіб»

Навіщо взагалі впроваджується прецедент «юридичної очистки»? Незважаючи на те, що в Україні немає прецедентного права, створюється саме політичне підґрунтя ухвалення Верховною Радою закону «Про загальну амністію». Таким чином російська сторона буде демонструвати українському суспільству факти наочної практики: «От, дивіться, ми юридично очистили співробітників «Беркуту» і людей, причетних до диверсійної діяльності іноземних спецслужб на території України, то чому ми не можемо ухвалити механізм юридичної очистки щодо учасників незаконних збройних формувань?». Тобто, фактично осіб, які перебувають у лавах т.зв. «народної міліції» «ЛНР» і «ДНР». Якщо до цього дійде, усі особи, причетні до початку війни на Донбасі, колаборанти РФ та люди, дотичні до злочинів проти держави Україна, будуть повністю звільнені від кримінального переслідування. Під час останньої раунду переговорів ТКГ, сторона бойовиків наполягала на впровадженні такої «юридичної очистки», а Україна погодилася на впровадження цього механізму. І це програшна позиція.

Нагадаю, що за часів президентства Петра Порошенка, Україна в процесі обміну полоненими, взагалі уникала подібних формулювань. Тобто, про жодну т.зв. «юридичну очистку» і припинення кримінального переслідування, не йшлося. Обміни відбувалися без застосування подібної практики.

І попри це, за п’ять років відбулося кілька обмінів і з полону терористів були звільнені понад 3000 осіб. І це без жодних попередніх умов з боку Росії та представників терористичних «ЛНР» та «ДНР».

загрузка...
Фото: 24 канал
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!