Недонадходження доходів у січні-2020 побило антирекорди минулих років: інтерв'ю глави Казначейства за хвилину

Керівник Державної казначейської служби України Тетяна Слюз заявила, що в уряді та НБУ обговорюють видачу короткострокових позик банкам, але для цього потрібно внести зміни до нормативів.

Глава Казначейства в інтерв'ю UBR уточнила, чи вистачить грошей на другий етап медреформи і скільки дотацій передбачено для Пенсійного фонду у 2020 році. Усе інтерв'ю за хвилину.

Влада обговорює надання Казначейством короткострокових кредитів overnight для банків. Це допоможе отримати додаткові доходи в бюджет. Питання зараз на порядку денному у Мінфіну (підрозділ з управління ліквідністю) і Казначейства, а також в НБУ. «Дискусії йдуть, але на законодавчому рівні не прийнято». Для цього потрібні зміни у нормативи, а політична воля на це є, вважає Слюз. У майбутньому можливі і overdraft.

«В Україні вважається, що якщо коштів на Єдиному казначейському рахунку мало, то це катастрофа», проте в інших країнах це обговорюється. В Італії ж підтримують думку, що чим менше коштів на рахунку - тим краще, бо гроші працюють.

У 2020 році виділили більше коштів на медицину, на другий етап медреформи передбачено 72 млрд грн з 1 квітня + медична субвенція в першому кварталі. «Інше питання, чи готові будуть лікувальні заклади», оскільки фінансування для сільських районів збільшать і результат буде залежати від Національної служби здоров'я.

У низці областей України не вистачало грошей на зарплати лікарям, така ситуація була у 2019 і 2018 році. Але медична субвенція перехідна і її можуть використовувати у наступному році, якщо залишилися кошти. Проблема - у розподілі коштів, який залежить від ефективного планування. У лікарів, які підписали декларацію з НСЗУ, зарплата більше.

«Пенсійний фонд дотаційний - власних коштів з надходжень єдиного соцвнеску не вистачає». На 2020 ПФУ буде 172,5 млрд грн дотацій, а в 2019 було 173,8 млрд грн. Лише в 2016-2017 ПФУ не просив позики у Казначейства. Після пенсійної реформи і зростання виплат на 30%, позики зросли, оскільки ЄСВ не встигає за збільшенням пенсій.

Середня зарплата у Казначействі у 2019 році склала 9,2 тис грн, а у 2020 - 9,8 тисяч. «Зростання вийшло на 6%, це зовсім мало», тим часом по Україні зарплата зросла на понад 15%. Через низькі заробітки у відомстві збільшується текучка кадрів (в 2018 - 8%, в 2019 -12%). «Вакансії у територіальних органах, в Києві, здається, навіть більше - 50%. Багато вакансій у Донецькій і Луганській областях», а в західному регіоні мало.

Недоотримання доходів в січні на 24% - це відчутне падіння навіть порівняно з попередніми роками, коли також була нестача.

Мінфін заздалегідь готується до пікових виплат за зовнішнім боргом. У 2019 влада закупила валюту для погашення боргів, за рахунок Єдиного казначейського рахунку. «І достатньо було придбано валюти за рахунок гривні, яка враховувалася на казначейському рахунку».

Казначейство не може визначити виплати нерезидентів, які купують ОВДП. «Ми не бачимо, хто зайшов і кому ми платимо». Мінфін виконав закладений бюджет і не вийшов за межі дефіциту (закладено 99 млрд, а фактично дефіцит склав 80 млрд грн).

Коливання курсу гривні не впливає на роботу Казначейства. «Це впливає на надходження дохідної частини бюджету». Якщо доходи не надходять, казначейство це бачить по податкових надходженнях, зборах та обов'язкових платежах.