Необхідність співпраці з МВФ: оцінка ключових факторів та прогноз

Необхідність співпраці з МВФ: оцінка ключових факторів та прогноз

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

У Мінфіні вчергове прокоментували, чому для України важлива програма підтримки МВФ у 2021 році. Варіанти відмови від неї у відомстві навіть не розглядають. «У цьому році планів без МВФ ми не розглядаємо. Тому що ціна питання досить велика», – сказав міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю виданню «Кореспондент».

Глава Мінфіну пояснив, що позиція Міжнародного валютного фонду важлива на ринках капіталу для зовнішніх запозичень, отримання фінансування від таких міжнародних партнерів, як Всесвітній банк і Єврокомісія. «Важливо, щоб ми залишалися в програмі. Якщо нові транші прийдуть із затримкою в місяць, це не є проблемою», – додав Марченко.

Ми вирішили висвітлити чому ціна питання є досить великою в контексті факторів впливу на платіжний баланс, а відтак динаміки міжнародних резервів.

Необхідність співпраці з МВФ

За умов продовження співпраці з МВФ приплив капіталу до державного та приватного секторів дасть змогу зберегти міжнародні резерви на поточному рівні, зазначають в НБУ.

Також на тлі зростання споживчого попиту та відновлення інвестиційної активності відбуватиметься розширення дефіциту поточного рахунку у 2021–2023 роках. Про це повідомляє НБУ в січневому інфляційному звіті.

Очікуване розширення дефіциту поточного рахунку на прогнозному горизонті буде повністю профінансовано припливом капіталу за фінансовим рахунком, який поступово зростатиме на тлі стабілізації макроекономічної ситуації та збереження м’яких монетарних умов у світі.

У 2021–2023 роках прогнозується відновлення припливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ), у тому числі внаслідок  збільшення реінвестованих доходів. Крім того, зростатиме і приплив боргового капіталу, а також знижуватиметься відплив валютної готівки поза банки, що сприятиме розширенню профіциту фінансового рахунку.

Очікується продовження залучень державним сектором від ЄС та Світового банку, а також нових розміщень ОЗДП для фінансування дефіциту бюджету. Попит з боку нерезидентів на ОВДП, номіновані в гривні зростатиме, на тлі незначних коливань обмінного курсу та збереження низьких відсоткових ставок у світі.

 

Рисунок 1 – Фінансовий рахунок: чисті зовнішні зобов’язання та операції з капіталом, млрд дол.

Джерело: НБУ.

Додатне сальдо зведеного платіжного балансу разом із фінансуванням від МВФ допоможе утримувати міжнародні резерви на рівні 29-31 млрд дол. у 2021–2023 роках, що становитиме від 90 до 100% метрики МВФ щодо достатності резервів, зазначають в Нацбанку.

Рисунок 2 – Міжнародні резерви, млрд дол.

Джерело: НБУ.

В НБУ зазначають, у порівнянні з попереднім прогнозом очікуються дещо нижчі надходження прямих іноземних інвестицій з огляду на збереження високого рівня невизначеності. Однак у порівнянні з попереднім прогнозом очікується зростання інтересу іноземних інвесторів до гривневих ОВДП після позитивного сигналу від МВФ та підвищення апетитів інвесторів на тлі початку вакцинації та фіскальних стимулів у США. У результаті прогноз міжнародних резервів дещо покращено – їх обсяг коливатиметься навколо 30 млрд дол.

Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу

Відтак після повернення поточного рахунку до дефіциту цьогоріч, він й дедалі розширюватиметься (до 4.9% ВВП у 2023 році) унаслідок зростання споживчого попиту та відновлення інвестиційних проєктів.

В НБУ прогнозують погіршення умов торгівлі, відновлення міжнародного туризму, зниження обсягів транзиту газу та зростання виплат за реінвестованими доходами, що буде додатковими чинниками розширення дефіциту.

Рисунок 3 – Сальдо поточного рахунку, млрд дол.

Джерело: НБУ.

Після зниження обсягів торгівлі у 2020 році через локдаун у 2021 році очікується повернення експорту та імпорту на докризовий рівень, а у 2022–2023 роках – їх поступове зростання, йдеться в прогнозі НБУ.

Очікується, що у 2021–2023 роках експорт зростатиме на тлі значного попиту на продукцію металургії та машинобудування серед країн торговельних партнерів унаслідок програм стимулювання економіки, а також подальшого зростання продуктивності с/г виробництва.

Імпорт також зростатиме у 2021–2023 роках внаслідок посилення енергетичної та неенергетичної складової. Зростання неенергетичного імпорту забезпечуватиметься насамперед споживчим попитом через підвищення реальних доходів населення та інвестиційним на тлі росту економіки. Зростання енергетичної складової визначатиметься, як збільшенням цін, так і попиту на енергоресурси.

Після рекордного профіциту торгівлі послугами у 2020 році, зумовленого зниженням імпорту подорожей, він поступово скорочуватиметься на прогнозному горизонті внаслідок відновлення туризму, а також зменшення обсягів транзиту газу.

Рисунок 4 – Окремі показники торгівлі послугами, млрд дол

Джерело: НБУ.

Імпорт подорожей цьогоріч відновиться лише частково, а досягнення докризового рівня очікується лише у 2022 році, зазначають в НБУ. Збільшення експорту послуг забезпечуватиметься насамперед подальшим ростом IT-сектору, який забезпечив стійке зростання навіть у кризовий 2020 рік.

У 2021-2023 роках обсяги переказів продовжать зростати завдяки стійкому попиту на українських трудових мігрантів в країнах-реципієнтах. Нагадаємо, обсяги переказів у 2020 році становили – $12.1 млрд (8.3% ВВП).  Також очікується, що обсяги репатріації дивідендів залишатимуться на середньому рівні попередніх років.

Нагадаємо, економіка України у 2021 році повернеться до зростання, попри січневий локдаун й продовження адаптивного карантину в першому півріччі. Стимулююча монетарна політика й поліпшення настроїв бізнесу сприятимуть пожвавленню ділової активності. Економіка швидко відновлюватиметься (+4.2%) та майже повернеться до докризового рівня. Утім, ключовою кумовою базового прогнозу є продовження співпраці з МВФ.

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!