Листопад 2018-го приніс жителям Виноградаря і Троєщини довгоочікувані звістки — «Київський метрополітен» вибрав підрядника будівництва метро на «Віник» і оголосив тендер з проектування метро на Троєщину. Причому за допомогою китайської компанії четверту лінію метро хочуть побудувати одним махом — від Кільцевої дороги через вокзал і Лук'янівку на Троєщину.
Два ці проекти за десятки років встигли стати міськими легендами, мемамі — їхню реалізацію обіцяв мало не кожен мер. Звичайно, невідомо, чи втіляться вони у життя при Кличку або наступному мері, але про них хоча б заговорили.
Місток через Броварський проспект на станції «Дарниця»
Фото: tov_tob.livejournal.comУ 1960-і роки станцію «Дарниця» чомусь побудували з одним вестибюлем, і те, що потрібен другий вестибюль, стало ясно вже у 80-х. Один з ранніх проектів вестибюля у вигляді моста над Броварським проспектом з'єднував вулицю Будівельників з парком на вулиці Малишка. Логічне рішення — адже вихід на Північно-Броварський дозволив би розвантажити старий, крихітний вестибюль.
Фото: tov_tob.livejournal.comПроект реалізували лише у 2006-му. Будівлю у характерному стилі 2000-х років побудували у сквері на розі вулиць Попудренка та Будівельників, а міст через Броварський проспект відклали на потім. Через 12 років він так і не з'явився. І що заважає його побудувати — неясно.
Лівобережна лінія метро
Лінія метро, симетрична синій на правому березі, була задумана у 70-х роках, коли метро з Жулян на Троєщину ще не було у проекті. У різних варіантах лінія повинна була пройти від Троєщини до Позняків або уздовж залізниці, або під бульваром Перова і Ленінградської (зараз — Дарницька) площею.
[caption id="attachment_150106" align="alignnone" width="736"]
Фото: tov_tob.livejournal.comЗ проектом Лівобережної (спочатку — Придніпровської) лінії возилися досить довго, поки у 1990-х вона не перетворилася у проект швидкісного трамвая. Під нього заклали два «коридори»: на вулиці Бальзака (Троєщина) і на проспекті Григоренка (Позняки). І там, і там зараз ходить трамвай, але між собою ці лінії не пов'язані. До ідеї лінії метро вздовж лівого берега ще раз повернулися у 2000-х. Тоді передбачалося, що вона буде двоповерховою — через брак місця уздовж Русанівських садів поїзди йшли б один над одним. У нинішніх планах міської влади ця лінія відсутня; з горем навпіл її замінив мікс міської електрички і швидкісного трамвая на Троєщині.
Один з артефактів Лівобережної лінії метро — це заділ під пересадку на станції «Позняки». Балкон, на якому раніше стояли кіоски, допомагав би розподілу пасажиропотоків на станції, а сам зачепив — це два прорізи без облицювання мармуром на балконі.
Непобудованого станція між «Лук'янівської» і «Дорогожичами»
Перегін між «Лук'янівською» і «Дорогожичами» будували у другу половину 1990-х, не найпростіший час для української економіки (втім, як і зараз). Ще за радянських часів планувалася, що на цьому довгому перегоні буде станція, спеціально для студентів Вищої партійної школи (зараз у цій будівлі знаходиться Інститут журналістики КНУ та Інститут міжнародних відносин).
Але у 90-х будівництво ще однієї глибокої станції не потягнули, і «Загорівська» (або «Герцена», на ім'я прилеглої вулиці) залишилася в усіченому варіанті — у вигляді технічного містка.
Станція «Теличка»
Об'єкт, який знають всі жителі Осокорків, Позняків і Харківського масиву. Станція-привид перед Південним мостом з боку правого берега. На відміну від «Львівської брами», яка спочатку будувалася як повноцінна станція, «Теличка» — це технічна платформа, побудована за правилами для довгих перегонів. Як під час її будівництва, так і зараз на поверхні над «Теличкою» немає ні житла, ні офісів — тільки промзона.
[caption id="attachment_150109" align="alignnone" width="1000"]
Фото: tov_tob.livejournal.comПитання ревіталізації цієї промзони піднімався ще з 2000-х років — в огрядні докризові часи там хотіли збудувати черговий діловий центр. І станція якраз згодилася б.
Станція «Русанівська»
У роки «розвиненого соціалізму», за Брежнєва, київські архітектори і планувальники придумували чимало мегаломанськими проектів. Наприклад, перенесення адміністративного центру з Хрещатика і Липок у район станції метро «Лівобережна». На території між Микільською слобідкою та Броварським проспектом, де зараз виставковий центр, повинні були побудувати кілька адміністративних висоток, концертні та виставкові зали та готелі. З усього задуманого реалізувати встигли лише кілька будівель — це готель «Турист», театр драми і комедії та Лівобережний поштамт. А адміністративна будівля навпроти ТРЦ «Комод» не можуть добудувати вже 30 років.
І щоб розвантажити «Лівобережну», на червоній лінії повинні були побудувати ще одну станцію, «Русанівську». Станція з бічними платформами повинна була з'явитися відразу за мостом через Русанівську протоку. Крім міністерств і готелів, вона в нагоді б і жителям Русанівки.
Лев Шевченко
