Невже не побороти: тенденції тіньової економіки в Україні
Попри гучні заяви та ухвалення масштабних програм направлених на забезпечення процесів детінізації, ілегальний сектор економічних відносин продовжує існувати. Кількість неформально зайнятих громадян у віці 15-70 років, у I півріччі 2021 року, у порівнянні з I півріччям 2020 року, скоротилася на 276 тис. осіб та становила 3,0 млн осіб, або 19,3% усіх зайнятих громадян. Про це повідомляє в огляді Держзайнятості. Найбільш поширеною серед видів економічної діяльності неформальна зайнятість була у сільському, лісовому та рибному господарствах (46%), у будівництві (17%), а також в гуртовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів (15%).
Нещодавно було оприлюднено оцінку рівня тіньової економіки за січень-червень 2021 року. За попередніми розрахунками за шість місяців проти січня-червня 2020 року обсяг «тіні» не змінився і становив 31% від офіційного ВВП.
Ми вирішили висвітлити загальні тенденції тіньової економіки у січні-червні 2021 року в розрізі існуючих методів.
Загальні тенденції тіньової економіки в Україні
За попередніми розрахунками Мінекономіки рівень тіньової економіки у січні-червні 2021 року проти торішніх показників аналогічного періоду не змінився і становив 31% від обсягу офіційного ВВП.
Рисунок 1 - Інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні (у % від обсягу офіційного ВВП) і темпи приросту/зниження рівня реального ВВП (у % до попереднього року)
Джерело: Мінекономіки.
Сталість показників у рівні тіньової економіки свідчить про пристосування суб’єктів господарювання до діяльності в умовах постійних карантинних обмежень в умовах пандемії та реалізацію гіпотези про вироблення ними нових каналів тіньової діяльності, які охоплюються існуючими методами оцінки рівня тіньової економіки лише частково.
Варто зазначити, наразі ключовою причиною збереження високого рівня тіньової економіки є природне бажання суб’єктів господарювання не допустити втрати активів в умовах коронакризи з її неординарними проявами, непрогнозованими у часі.
Динаміка рівня тіньової економіки за окремими методами
Неординарний характер проявів коронакризи засвідчується різноспрямованою динамікою рівнів тіньової економіки, розрахованих з використанням різних методів, зазначають аналітики Мінекономіки. Варто зазначити, кожен метод розрахунку рівня тіньової економіки охоплює певну сферу національної економіки (з відповідно різною часткою в ній нелегального сектору). Лише інтегральний показник рівня тіньової економіки є комплексним індикатором, що повною мірою характеризує таке явище, як тіньова економіка.
Рисунок 2 - Динаміка рівня тіньової економіки за окремими методами, % від обсягу офіційного ВВП
Джерело: Мінекономіки.
Два з чотирьох методів, з використанням яких здійснюється оцінка рівня тіньової економіки, зафіксували збільшення рівня ілегальної економічної діяльності проти показників січня-червня 2020 року, зокрема електричний метод – на 2 в.п. (до 28% від обсягу офіційного ВВП); монетарний метод – на 2 в.п. (до 33% від обсягу офіційного ВВП).
Два методи показали зменшення рівня тіньової економіки, а саме метод «витрати населення – роздрібний товарооборот і послуги» – на 2 в.п. (до 23% від обсягу офіційного ВВП); метод збитковості підприємств – на 10 в.п. (до 22% від обсягу офіційного ВВП). Фахівці переконані, такі розбіжності обумовлені дією об’єктивних чинників: по-перше, поступовим пожвавленням ділової активності на тлі адаптування підприємств до умов перманентних обмежень та, як наслідок, покращення фінансових результатів їх діяльності у звітному періоді; по-друге, ймовірним обмеженням традиційних каналів тіньової діяльності, що стало одним з нетипових проявів коронакризи.
Ключові фактори тіньової економіки в Україні
Незмінність рівня тіньової економіки у січні-червні 2021 року є наслідком насамперед пристосування підприємств до діяльності в складних умовах карантинних обмежень, а також вироблення ними за таких умов нових схем уходу в «тінь» (які наразі не охоплюються повною мірою окремими існуючими методами обрахунку).
Це засвідчує постійну зміну джерел тінізації діяльності, а, відтак, необхідність постійного удосконалення як методів виявлення і подолання цього явища, так і методів оцінки його рівня, зазначають аналітики.
Слід водночас зазначити, що тенденція до зростання тінізації економіки формується передусім в умовах несприятливого інвестиційного та бізнес-клімату в країні. Натомість позитивні очікування щодо умов ділової активності, а також щодо реформ стимулюють населення та суб’єктів господарювання до розширення діяльності у легальному секторі. При цьому створення сприятливих умов та ефективного інституційного середовища гальмується неподоланими системними чинниками, основними серед них є низький рівень захисту прав власності. Варто зазначити, експерти рейтингу економічної свободи (Economic Freedom Index 2021), що формується Heritage Foundation, визнали рівень захисту прав власності в Україні недостатньо ефективним, оцінивши його на рівні 48,5 балів (за 100 можливих) із незнаним покращенням ситуації — на 1,0 балів у порівнянні з попереднім рейтингом.
Також проблемним є недостатній рівень захисту інтелектуальної власності. Згідно з Міжнародним індексом прав власності (International Property Rights Index) 2020, в Україні, попри відносно високий рівень захисту патентів (40 місце у світі), незадовільними є сприйняття захисту інтелектуальної власності (107 місце) та рівень піратства (89 місце).
Окрім цього варто зазначити низький рівень ліквідності фондового ринку, захисту прав інвесторів поряд із недостатньою спроможністю регулятора протидіяти зловживанням на ринку; Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР у січні-червні 2021 року, становив 39,66 млрд грн, що менше на 13,37 млрд грн у порівнянні з відповідним періодом 2020 року (53 млрд грн). Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом зазначеного періоду зафіксовано з ОВДП – 200 млрд грн (98,3% від загального обсягу біржових контрактів на організаторах торгівлі протягом січня-червня 2021 року). На біржовому ринку спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох фондових біржах «Перспектива» та «ПФТС», що становило 98% вартості біржових контрактів. Активність інвесторів на ринку акцій залишалася незначною, про що свідчить здійснення ними поодиноких угод з індексоутворюючими акціями. З початку 2021 року індекс ПФТС збільшився на 6,3%.
Однією з найбільш проблемних перешкод є недосконалість судової системи країни (основними вадами якої експерти визначають недостатню ефективність гілок судової системи), як наслідок, низький рівень довіри суспільства та інвесторів до неї. Слід зазначити, за результатами рейтингу економічної свободи (Economic Freedom Index 2021) експерти зробили висновок про необхідність реформування судової системи з метою поліпшення її ефективності та оцінили її поточний стан на рівні 41,1 бала (зі 100 можливих) із погіршенням позиції України на 1,1 бала у порівнянні з попереднім рейтингом.
Окрім цього, наявність територій, непідконтрольних Уряду, утворених у ході збройного конфлікту на території країни обумовлюють зростання «потенційних можливостей» для застосування схем контрабанди товарами.
І останнє, рівень корупції в країні продовжує залишатися високим. Експерти рейтингу «Індекс сприйняття корупції 2020» оцінили рівень корупції в Україні у 33 бали, що на 3 бали більше ніж у рейтингу 2019 року (за шкалою від 0 до 100, де 0 означає найвищий рівень корупції відповідно до сприйняття респондентів, а 100 - найнижчий), що відповідає 117 місцю серед 180 країн, які увійшли до рейтингу (126 місце серед 180 країн у рейтингу 2019 року). За висновками експертів рейтингу, в Україні гальмується імплементація повноцінної судової реформи. Упродовж 2020 року спостерігався постійний тиск на антикорупційні інституції. Були також спроби порушити й нівелювати антикорупційні досягнення у сфері публічних закупівель (шляхом запровадження локалізації в публічних закупівлях, що суперечить міжнародним зобов’язанням України). За висновками експертів, якщо вже зараз не зупинити окреслені тенденції, наступного року в Індексі сприйняття корупції позиція України може значно погіршитись.