Невиконання бюджету: оцінка причин та наслідків для пересічних українців
Планування ліквідності державних фінансів є важливою проблемою на сучасному етапі. Перш за все, це пов'язано з необхідністю вдосконалення управління державними фінансами. Уряду слід поліпшити планування доходів відповідно до можливостей економіки, зокрема, підвищити точність прогнозів надходжень на єдиний казначейський рахунок і розширити горизонт його прогнозування, відзначають в НБУ, що значно спростить управління державними фінансами й підвищить ефективність координації фіскальної та монетарної політики.
Зростання ризиків невиконання держбюджету
За місяць зменшення коштів на головному рахунку держави склало майже 17 млрд грн, про це свідчать дані Державної казначейської служби України.
Відтак, залишки на Єдиному казначейському рахунку в червні різко зменшилися з 29,5 млрд до 12,9 млрд гривень.
Нагадаємо, що станом на початок травня 2019 року залишки коштів на Єдиному казначейському рахунку склали 36,85 мільярда гривень.
Приріст надходжень від податкових органів становив лише 12% р/р, тоді як планом було передбачене зростання на 23%, а митні органи збільшили перерахування на 1% р/р (замість планових +25%). Низькі темпи спричинені зростанням відшкодування ПДВ, зміцненням обмінного курсу гривні та зниженням світових цін на ключові товари імпорту. Недобір податків був тимчасово компенсований коштом боргових запозичень, а також завдяки Національному банку, який із випередженням графіка перерахував до бюджету 64,9 млрд грн (з яких понадпланові перерахування становили 17,3 млрд грн).
Варто зазначити, якщо нинішня динаміка доходів збережеться, це збільшує вірогідність секвестру бюджету. Адже значні короткострокові потреби в погашенні й обслуговуванні боргу обмежуватимуть можливості уряду у фінансуванні дефіциту бюджету.
Причини недовиконання бюджету
Узагальнюючи оцінку основних факторів недовиконання бюджету на 2019 рік, на які указує Мінфін, то варто зазначити, що протягом 6 місяців 2019 року податкові та митні надходження були нижчими за планові через низку таких причин, зокрема:
- міцніший за врахований в бюджеті курс гривні;
- скорочення виробництва тютюну;
- звільнення з січня 2019 року від оподаткування ПДВ імпорту сонячних батарей;
- менші за прогнозовані обсяги імпорту.
В уряді наголошують, що низка названих причин має тимчасовий характер. Відтак, імпорт газу підвищується у порівнянні з початком року, що поліпшує показники виконання надходжень від ПДВ. Виробництво тютюнових виробів зростає тепер після падіння в першому кварталі, що позитивно впливає на динаміку надходжень від акцизу. Подальше поліпшення фінансових результатів підприємств за оцінкою сприятимуть більшим надходженням від податку на прибуток підприємств (ПнПП).
Водночас більші за планові надходження було отримано від ПДФО внаслідок зростання середньої заробітної плати (на фоні підвищення мінімальної заробітної плати, поліпшення фінансового стану компаній та жорсткого ринку праці).
Непередбачуваним джерелом надходження було перерахування до бюджету 64,9 млрд грн, що мало вищі показники на 17,3 млрд грн за попередній прогноз регулятора, наданого Мінфіну під час складання помісячного бюджетного розпису на 2019 рік. Перерахування прибутку НБУ до Державного бюджету у повному обсязі відповідає Бюджетному кодексу та Закону «Про Національний банк України», якими визначено, що прибуток НБУ до розподілу підлягає перерахуванню до Державного бюджету України у повному обсязі у сумі, визначеній у річній фінансовій звітності, що підтверджена зовнішнім аудитом та затверджена Радою Національного банку.
З боку запозичень після випуску єврооблігацій та збільшення участі нерезидентів у купівлі ОВДП (завдяки запуску Clearstream на фоні макроекономічної стабільності та виваженої фіскальної політики уряду) виконання плану вирівнялось, зазначають у Міністерстві фінансів.
Зазначимо, з 27 травня портфель нерезидентів в українські ОВДП зріс на 14,8 млрд грн або на близько 35,7%. Загальна сума ОВДП у власності іноземних інвесторів становить 56,23 млрд гривень або 7,3% від загального обсягу ОВДП, що знаходиться в обігу.
Завдяки співпраці зі Сlearstream Мінфін зміг подовжити термін обігу ОВДП до 6 років з обсягом залучення близько 7,5 млрд грн за ставкою 15,85%.
З огляду на важливість забезпечення вчасного фінансування зобов’язань Уряду, Міністерство фінансів у 2018 році за підтримки міжнародних донорів змінило підходи до управління ліквідністю, щоб врахувати практику міжнародного досвіду. Запровадження управління ліквідністю з горизонтом на дванадцять місяців, щоденні та щомісячні уточнення прогнозів з ДФС та ДКСУ дозволили уникнути пікового фінансування видатків в грудні 2018 року, що в попередні роки негативно впливали на стабільність обмінного курсу та інфляцію, зазначають у відомстві.
Оцінка поточних ризиків виконання бюджету
Як зазначено вище, залишки на Єдиному казначейському рахунку в червні різко скоротилися з 29,5 до 12,9 млрд гривень. Водночас, залишки на валютних рахунках уряду зросли з 49,7 до 81,1 млрд у гривневому еквіваленті, що відповідає зростанню з $1,85 до $3,1 млрд (в еквіваленті).
Складається ілюзія, що відбулося зростання зі 78,4 до 94,1 млрд гривень. Але варто згадати запозичення на суму в 1 млрд євро, та зарахування у відповідному розмірі ($1,4 млрд) внаслідок розміщення євробондів 20 червня 2019 року. Відтак масштабних конвертаційних операцій уряд не проводив з метою погашення чергової виплати з погашення державного боргу.
В підсумку зазначимо, що істотне скорочення гривневих залишків на єдиному казначейському рахунку відбулося на тлі успіхів з розміщення ОВДП та перерахування до держбюджету 64,9 млрд грн прибутку Національного банку України, із яких, наголошуємо - 17,3 млрд гривень понадпланові. Відтак, варто наголосити, що проблема наповнення бюджету зростає та обумовлює істотні фіскальні ризики.
Наслідки недосконалої бюджетно-фіскальної політики
У цілому, оцінюючи соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту, можна зробити висновок, що дефіцитне фінансування економіки та інших сфер державної діяльності може бути вигідним, раціональним і виправданим за умови, коли темпи приросту ВВП будуть випереджувати приріст обсягів бюджетів, бюджетних дефіцитів і видатків на обслуговування державного боргу. Позитивними наслідками можна вважати також отриманий ефект від зміцнення економіки коштом дефіцитного фінансування, створення реального фундаменту та ефективної фінансової системи, вигідних майбутнім поколінням. За інших умов соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту будуть негативні.
Однак зменшення обсягів економічної діяльності, зумовлене дефіцитами, може мати негативні побічні ефекти. Наприклад, спад інвестиційної діяльності спричиняє скорочення акціонерного капіталу, виробничих потужностей, обсягів виробництва. Таке скорочення є причиною зниження рівня продуктивності праці й реальної зарплати, що негативно впливає на відсотки, ренту, прибутки коштом національного капіталу, які відходять до нерезидентів. Відповідно, зростає державна заборгованість, внаслідок чого знижується довіра інвесторів, скорочуються іноземні інвестиції, виведення нерезидентами свого капіталу за кордон. У результаті формується надмірний державний борг, який створює ризик дефолту.